6/395 Про визнання права на продаж за вільними цінами природного газу та зобов'язання вчинити дії - Текст документа

ЗАТ "Девон"звернулося до господарського суду з позовом до НАК "Нафтогаз України"про визнання права на продаж за вільними цінами належного ЗАТ "Девон"природного газу, видобутого в результаті спільної діяльності з ДП "Полтавнафтогазгеологія"НАК "Надра України", будь-кому для постачання його промисловим споживачам, та про зобов'язання НАК "Надра України" включити всі обсяги належного ЗАТ "Девон"природного газу, видобутого в результаті спільної діяльності з ДП "Полтавнафтогазгеологія"НАК "Надра України", до щомісячного балансу надходження та розподілу газу для постачання промисловим споживачам.

Позовні вимоги мотивовані тим, що обсяги природного газу, які видобуваються в процесі спільної діяльності з геологічного вивчення Сахалінського родовища відповідно до умов договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 1-Д21/008/2000 від 28.11.2000 року, укладеного між ЗАТ "Девон" та ДП "Полтавнафтогазгеологія"НАК "Надра України", є спільною частковою власністю сторін цього договору.

За наведених обставин, позивач зазначає про наявність у нього права самостійно розпоряджатися своєю часткою у праві спільної часткової власності, в тому числі, шляхом укладення будь-яких угод з обраними на власний розсуд контрагентами та на узгоджених сторонами умовах, а зокрема, щодо ціни природного газу.

Однак, як вказує ЗАТ "Девон", з початку 2007 року НАК "Нафтогаз України"чинить перешкоди у реалізації позивачем його права власності на природний газ, оскільки, на думку відповідача, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 (1729-2001-п) року "Про забезпечення споживачів природним газом"позивач як учасник договору про спільну діяльність зобов'язаний продавати видобутий в процесі спільної діяльності природний газ виключно НАК "Нафтогаз України", тобто уповноваженому Кабінетом Міністрів України суб'єкту з формування і розпорядження ресурсами природного газу, що використовується для задоволення потреб населення, та за ціною, яка не перевищує граничного рівня оптової ціни на природний газ, що використовується для потреб населення.

У зв'язку з цим, НАК "Нафтогаз України", який на підставі прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу уповноважений формувати щомісячний плановий баланс поставок природного газу, не враховує належні ЗАТ "Девон" обсяги природного газу в щомісячному балансі надходження та розподілу газу для постачання промисловим споживачам.

Крім того, не визнаючи право позивача на продаж за вільними цінами належного йому природного газу, відповідач посилається на ст. 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , виходячи з положень якого підприємства, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність, та/або уповноважені особи договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазаначених підприємств, щомісячно здійснюють продаж всього природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку (видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами) для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу за ціною, що не перевищує граничний рівень оптової ціни на природний газ, що використовується для потреб населення, визначеної в установленому порядку за вирахуванням розміру тарифів на транспортування, постачання та цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Разом з цим, НАК "Нафтогаз України"зауважує, що відповідно до абз. 2 п. 4 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 (1729-2001-п) року, газодобувні підприємства НАК "Нафтогаз України", НАК "Надра України", ВАТ "Укрнафта" та інші господарські товариства, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також ДАК "Чорноморнафтогаз" реалізують природний газ власного видобутку (у тому числі видобутий у процесі виконання договорів про спільну діяльність) виключно НАК "Нафтогаз України, що здійснює реалізацію зазначених обсягів природного газу суб'єктам господарювання, які мають ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб населення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.2007 року порушено провадження у справі та в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ДП "Полтавнафтогазгеологія"НАК "Надра України", та на стороні відповідача - ДК "Укртрансгаз"НАК "Нафтогаз України".

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.06.2007 року у справі № 6/395 (суддя С. Ковтун) позовні вимоги задоволені, визнано право ЗАТ "Девон"на продаж за вільними цінами належного йому природного газу, видобутого в результаті спільної діяльності з ДП "Полтавнафтогазгеологія"НАК "Надра України", будь-кому для постачання його промисловим споживачам; НАК "Нафтогаз України"зобов'язано включити всі обсяги належного ЗАТ "Девон"природного газу, видобутого в результаті спільної діяльності ДП "Полтавнафтогазгеологія" НАК "Надра України", до щомісячного балансу надходження та розподілу газу для постачання промисловим споживачам; судові витрати у справі покладені на відповідача.

Приймаючи рішення у справі господарський суд виходив з наступних обставин, що встановлені в ході судового розгляду.

28.11.2000 року між ЗАТ "Девон"та ДП "Полтавнафтогазгеологія" НАК "Надра України"укладено договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 1-Д21/008/2000 з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової експлуатації, Сахалінського родовища вуглеводнів, предметом якого визначено спільну виробничу та інвестиційну діяльність, спрямовану на розробку і експлуатацію родовища, реалізацію спільної продукції з метою отримання доходів.

Згідно з актами закачки природного газу шляхом заміщення в природних сховищах газу (ПСГ) ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України"№ 1(03/2) від 31.01.2007 року, № 19(03/2) від 28.02.2007 року, № 33(03/2) від 31.03.2007 року ЗАТ "Девон"передав на зберігання до ПСГ ДК "Укртрансгаз"НАК "Нафтогаз України"належний йому природний газ в обсягах - 5273554 куб. м., 5069060 куб. м., 5587720 куб. м., видобутий відповідно у січні, лютому та березні за договором № 1-Д21/008/2000 від 28.11.2000 року.

НАК "Нафтогаз України"листом № 6/1-733-3154 від 14.05.2007 року повідомив ЗАТ "Девон"про те, що весь видобутий в результаті спільної діяльності та належний позивачу обсяг газу повинен передаватися відповідачу на договірній основі за ціною, що не перевищує граничний рівень оптової ціни на природний газ, що використовується для потреб населення, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 (1729-2001-п) року та ст. 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

Пунктом 2. 3. договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 1-Д21/008/2000 від 28.11.2000 року (з врахуванням змін та доповнень та додаткових угод до договору) ЗАТ "Девон"та ДП "Полтавнафтогазгеологія"НАК "Надра України"обумовлені частки кожного з учасників на отримання прибутку від спільної діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 355 Цивільного кодексу України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України (435-15) власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Статтею 1134 ЦК України (435-15) передбачено, що внесене учасниками спільної діяльності майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена в результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.

Таким чином, враховуючи наведені законодавчі положення та встановлені обставини справи щодо господарських правовідносин, які виникли між ЗАТ "Девон"та ДП "Полтавнафтогазгеологія"НАК "Надра України", господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що вироблена в результаті спільної діяльності зазначених підприємств продукція та доходи є їх спільною частковою власністю.

До загальних засад цивільного законодавства відповідно до положень ст. 3 ЦК України (435-15) відноситься, зокрема, свобода договору, а зокрема, згідно зі ст. 627 ЦК України (435-15) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статут ЗАТ "Девон"свідчить, що метою створення даного підприємства є здійснення підприємницької діяльності по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг в нафтогазовій галузі промисловості України.

Виходячи з визначення Господарським кодексом України (436-15) поняття підприємництва та принципів здійснення підприємництва, в тому числі, беручи до уваги передбачені ст. 19 ГК України (436-15) контрольні та наглядові функції держави за здійсненням підприємницької діяльності, та визначений вичерпний перелік сфер, в яких держава уповноважена здійснювати функції з контролю та нагляду, господарський суд зауважує про те, що право держави на здійснення контролю та нагляду за господарською діяльністю шляхом визначення суб'єкта, з яким інші суб'єкти господарювання вправі укладати господарські договори, не передбачено чинним законодавством України, і зокрема, ст. 19 ГК України (436-15) .

На підставі вищевикладеного, та враховуючи передбачене статтею 361 ЦК України (435-15) право співвласника самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності, що включає право укладати щодо свого майна будь-які угоди, господарський суд міста Києва зазначає про відсутність підстав для застосування положень постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 (1729-2001-п) року до регулювання господарської діяльності ЗАТ "Девон", а саме, щодо продажу за вільними цінами належного йому природного газу, видобутого в результаті спільної діяльності з ДП "Полтавнафтогазгеологія"НАК "Надра України", оскільки реалізація природного газу в порядку, визначеному даною постановою, встановлена лише для передбаченого даним нормативним актом обмеженого кола підприємств, і на решту суб'єктів господарської діяльності ці вимоги не поширюються.

Посилання НАК "Нафтогаз України"на положення ст. 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) не прийняті до уваги господарським судом першої інстанції з огляду на те, що відносини щодо продажу природного газу є цивільними правовідносинами, і їх регулювання здійснюється шляхом застосування спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють такі правовідносини, зокрема ЦК України (435-15) та ГК України (436-15) , а Закон про Державний бюджет України є законом, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду (ст. 1 Бюджетного кодексу України (2542-14) ).

Природний газ, видобутий газовидобувним підприємством на території України, реалізується ним постачальникам або споживачам; споживачами природного газу в Україні є промислові підприємства, бюджетні установи і організації, підприємства комунальної теплоенергетики та котельні промислових підприємств, а також населення (п. п.5. 1. 3., 5. 3. 2. Порядку доступу до газотранспортної системи, затвердженого наказом НАК "Нафтогаз України"№ 79 (v0079376-01) від 26.03.2001 року).

Постановою Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 (1729-2001-п) року (п.п. 5 п. 2) передбачено, що потреба в природному газі усіх категорій споживачів, крім населення та підприємств комунальної теплоенергетики, електроцентралей та котелень суб'єктів господарювання забезпечується, зокрема, з ресурсів природного газу суб'єктів господарювання, що здійснюють видобуток природного газу, крім обсягів природного газу, які видобуваються підприємствами, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, господарськими товариствами, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких перебуває у статутних фондах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій (часток, паїв) яких володіє держава, а також дочірніми підприємствами, представництвами та філіями таких підприємств і товариств, учасниками договорів про спільну діяльність, укладених за участю зазначених підприємств і товариств, та підлягають продажу НАК "Нафтогаз України".

За наведених обставин, господарський суд доходить висновку, що потреби, зокрема промислових споживачів, у природному газі задовольняються з ресурсів природного газу газовидобувних підприємств, крім тих обсягів, що підлягають продажу НАК "Нафтогаз України".

До того ж, беручи до уваги, що згідно з п. 4 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 (1729-2001-п) року, НАК "Нафтогаз України"розробляє щомісячні планові баланси поставок природного газу, підстави для відмови ЗАТ "Девон"у включенні всіх обсягів належного йому природного газу, видобутого в результаті спільної діяльності з ДП "Полтавнафтогазгеологія"НАК "Надра України", до щомісячного балансу надходження та розподілу газу для постачання промисловим споживачам, на думку господарського суду відсутні.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, НАК "Нафтогаз України"просить судове рішення у справі скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог. Скаржник вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанцій неправильно застосовані матеріальні норми права та порушені процесуальні норми.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

ЗАТ "Девон"є учасником дого вору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 28.11.2000 року № 1-Д21/008/2000 щодо геологічного вивчення Сахалінського родовища вуглеводнів, у процесі якого здійснюється видобуток природного газу. Враховуючи, що за умовами вищевказаного договору (п. 2. 3.) сторонами обумовлені внески та частки кожного з учасників на отримання прибутку від спільної діяльності, та виходячи з визначення поняття спільної часткової власності (ст. 1134 ЦК України (435-15) ), видобутий в результаті спільної діяльності природний газ є спільною частковою власністю ЗАТ "Девон"та ДП "Полтавнафтогазгеологія"НАК "Надра України".

Таким чином, відповідно до ст. 361 ЦК України (435-15) ЗАТ "Девон"як співвласник вправі на власний розсуд розпоряджатися тими обсягами природного газу, що відповідає його частці в праві спільної часткової власності, а зокрема, укладати щодо цього майна договори.

Статтею 19 ГК України (436-15) визначено перелік сфер, в яких держава в особі утворених нею органів вправі здійснювати контроль та нагляд за здійсненням суб'єктами господарювання свої діяльності, яка не передбачає функцій контролю або нагляду з боку держави, в особі будь-якого органу, в тому числі, в особі Кабінету Міністрів України, за вибором суб'єктом господарювання контрагента.

У зв'язку з цим, постанова Кабінету Міністрів України "Про забезпечення споживачів природним газом"від 21.12.2001 року № 1729 (1729-2001-п) в частині визначення покупця природного газу, видобутого суб'єктами господарювання недержавного сектору економіки в результаті спільної діяльності, не може бути застосованою до регулювання господарської діяльності ЗАТ "Девон"щодо продажу за вільними цінами природного газу, видобутого ним в результаті спільної діяльності з ДП "Полтавнафтогазгеологія"НАК "Надра України". До того ж, визначення органом державної влади контрагента у відносинах щодо продажу природного газу, які є цивільними правовідносинами, суперечить встановленому ст. ст. 6, 627 ЦК України (435-15) принципу свободи договору.

Також, господарський суд касаційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що для застосування положень постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 (1729-2001-п) року до регулювання господарської діяльності ЗАТ "Девон", а саме, щодо продажу за вільними цінами належного йому природного газу, видобутого в результаті спільної діяльності з ДП "Полтавнафтогазгеологія"НАК "Надра України", оскільки реалізація природного газу в порядку, визначеному даною постановою, встановлена лише для передбаченого даним нормативним актом обмеженого кола підприємств, і на решту суб'єктів господарської діяльності ці вимоги не поширюються.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 15 ЦК України (435-15) , відповідно до яких кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, особа, право якої не тільки вже порушено, але й яке не визнається або оспорюється, вправі звернутися до суду за його захистом.