ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2007 р.
№ 43/33
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Дерепи В.I.
суддів Грека Б.М.
Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивача:
відповідача:
3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача:
не з'явився
Глобіна Л.Г.
Гороховський Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
закритого акціонерного товариства страхової компанії "ВУСО"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 29 травня
2007 р.
у справі
№ 43/33
за позовом
закритого акціонерного товариства страхової компанії "ВУСО
до
3-я особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача:
товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія
"ДонМакСтіл"
страхове акціонерне товариство закритого типу
"Саламандра-Лтава" в особі Донецької філії САТЗТ
"Саламандра-Лтава"
про
відшкодування шкоди
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2007 р. позивач звернувся в суд з позовом до
відповідача про відшкодування шкоди у розмірі 8 886,72 грн.
В обгрунтування вимог позивач посилався на те, що 22 вересня
2006 року в районі Чайкінського кільця в м.Макіївка з вини водія
Комарова Ю.П., який керував належним відповідачу автомобілем МАЗ,
державний реєстраційний номер АН 3227АХ, сталася
дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено
застрахований автомобіль "ВМW 520і", державний реєстраційний номер
АН 4399 АС належний страхувальнику -Атакулову С.В., якому
позивачем виплачено страхове відшкодування в сумі 11 024 грн. На
підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів,
укладеного між відповідачем і САТЗТ "Саламандра-Лтава" 12.07.2006
р., останнє виплатило позивачу 2 137,28 грн. Посилаючись на
зазначене, позивач, відповідно до ст. 27 Закону України "Про
страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
, ст. 993 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, просив
стягнути решту суми виплаченого страхового відшкодування -8 886,72
грн. з відповідача, як володільця джерела підвищеної небезпеки.
Рішенням господарського суду Донецької області від
29.03.2007р. (суддя Зубченко I.В.) позов задоволено.
Стягнуто з ТОВ "ДонМакСтіл" на користь ЗАТ Страхова компанія
"ВУСО" 8 886,72 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
29.05.2007 р. (головуючий -Акулова Н.В., судді -Геза Т.Д., Дзюба
О.М.) рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове
рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. При цьому суд
виходив із недоведеності розміру відшкодування шкоди, заподіяної
внаслідок ДТП.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне
застосування норм матеріального права та порушення норм
процесуального права, просить скасувати постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 29.05.2007 р. та прийняти
нове рішення, яким позов задовольнити.
У відзиві на касаційну скаргу 3-я особа без самостійних вимог
на предмет спору на стороні відповідача просить залишити її без
задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 29.05.2007 р. -без змін.
Заслухавши пояснення представників відповідача, 3-ї особи без
самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали
справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 27.10.2005 р. між ЗАТ
Страхова компанія "ВУСО" та Атакуловим С.В. укладено договір
добровільного страхування наземного транспорту № 9762-10-02.
Відповідно до додатку договору був застрахований автомобіль "ВМW
520і", державний реєстраційний номер АН 4399 АС, що належить
Атакулову С.В.
22.08.2006 р. стався страховий випадок, внаслідок якого було
пошкоджено вказаний автомобіль "ВМW 520і". 20.09.2006 р. позивач
як страховик виплатив в розмірі 11024 грн. (а.с. 30, т.1).
Відповідно до ст. 993 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 27 Закону
України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
до страховика, який
виплатив страхове відшкодування за договором майнового
страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке
страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування,
має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з ч.1 ст. 1191 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, особа, яка
відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної
вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого
відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
При цьому необхідно враховувати, що шкода, заподіяна особі та
майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою,
яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними,
між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина
зазначеної особи.
Відповідно до ч.1ст.1172 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
юридична або
фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час
виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з
того, вина працівника відповідача -Комарова Ю.П. у вчиненні ДТП
встановлена постановою судді Червоногвардійського районного суду
м.Макіївки від 26.09.2006 р. (а.с.11,т.1) і цей факт згідно ст. 35
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не потребує доказування.
Проте, слід зазначити, що факти, встановлені постановою судді
про притягнення до адміністративної відповідальності згідно
вказаної норми не мають преюдиційного значення.
Розмір заподіяної шкоди - 11 024 грн. підтверджується
рахунком та специфікацією МСП "Виробничо-комерційної фірми
"Iмпульс" -офіційного дилера ВМW (а.с. 21-22).
Пошкодження автомобіля "ВМW 520і" внаслідок ДТП з вини
працівника відповідача підтверджується довідкою ДАI від 28.08.2006
р. (а.с.10, т.1), актами огляду автомобіля від 23.08.2006 р.
(а.с.20, 75, т.1).
За таких обставин, враховуючи, що страховик відповідача
виплатив позивачу 2 137,28 грн., суд першої інстанції на підставі
ст. 1194 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
стягнув з відповідача 8 886,72 грн.
Проте, при цьому судом не було враховано оплату відповідачем
510 грн. франшизи (а.с.123,т.1).
Також судом не було притягнуто до участі у справі 3-ю особою
без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Комарова Ю.П., а тому суд апеляційної інстанції прийшов до
правильного висновку про необхідність скасування рішення місцевого
господарського суду.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку,
що позивач не довів розмір відшкодування, оскільки в рахунку та
специфікації МСП "Виробничо-комерційної фірми "Iмпульс" не
вбачається, що вони стосуються саме автомобіля Атакулова С.В.,
відсутні докази, що автомобіль відновлено.
Проте, такі висновки судом зроблені в порушення вимог ст. 38
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки у випадку наявності сумнівів що
належності вказаних документів саме до даної справи, суд мав
витребувати докази, що спростували б чи підтвердили
обгрунтованість розміру відшкодування шкоди у сумі 11 024 грн.
Таким чином, суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст.
43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не з'ясував всебічно, повно і
об'єктивно всіх істотних обставин справи, а тому його постанова
також підлягає скасуванню.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене,
визначити розмір відшкодування шкоди відповідно до вимог закону та
роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду
України № 6 ( v0006700-92 ) (v0006700-92)
від 27.03.1992 р. "Про практику
розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування
шкоди", для чого витребувати від МСП "Виробничо-комерційної фірми
"Iмпульс" всі документи, що стосуються вартості і оплати ремонту
застрахованого автомобіля, матеріали про притягнення Комарова Ю.П.
до адміністративної відповідальності та вирішити питання про
залучення його до участі у справі 3-ю особою без самостійних вимог
на предмет спору на стороні відповідача.
В залежності від встановленого та відповідно до вимог закону
вирішити спір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9 -111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
ПОСТАНОВИВ:
касаційну скаргу закритого акціонерного товариства страхової
компанії "ВУСО" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 29 березня
2007 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 29 травня 2007 р. у справі за № 43/33 скасувати, а справу
передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі
суду.
Головуючий В.I. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Л.В. Стратієнко