ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     27 вересня 2007 р.
     № 22-30-21/166-06-5089 ( rs686285 ) (rs686285)
        
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого -судді
     Дерепи В.I.
     суддів :
     Грека Б.М. -(доповідача у справі) Стратієнко Л.В.
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
     Відкритого акціонерного  товариства  "Татарбунарська  сукняна
фабрика"
     на постанову
     Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.07
 
     у справі
     № 22-30-21/166-06-5089 ( rs686285 ) (rs686285)
        
     господарського суду
     Одеської області
     за позовом
     Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр"
     до
     Відкритого акціонерного  товариства  "Татарбунарська  сукняна
фабрика"
     треті особи
     Комунальне  підприємство   "Татарбунарське   бюро   технічної
інвентаризації", ОСОБА_1
 
     про
     визнання дійсним договору купівлі-продажу
 
     за участю представників від:
     позивача     не з'явилися, були належно повідомлені
     відповідачів     не з'явилися, були належно повідомлені
 
                       В С Т А Н О В И В :
 
     Товариство з обмеженою відповідальністю "Кедр", звернулося до
господарського суду Одеської  області  з  позовом  (з  врахуванням
уточнення  позовних   вимог)   про   визнання   дійсним   договору
купівлі-продажу нерухомого майна від 15.12.03, укладеного між  ТОВ
"Кедр" та ВАТ "Татарбунарська сукняна фабрика" та про визнання  за
ТОВ "Кедр" права власності  на  комплекс  виробничих  будівель  та
споруд, що знаходяться за АДРЕСА_1 та  який  складається  з:  літ.
"Д" -склад; літ. "Е" -цех, загальною площею 2721, 5 кв.  м.;  літ.
"е" -склад, загальною площею 401,  2  кв.  м.;  літ.  "З"  -склад,
загальною площею 247, 3 кв. м.; літ. "И" -склад;
 
     літ. "Л" -насосна очисних  споруджень;  літ.  "П"  -котельна;
літ. "Р" -склад.
 
     Справа  розглядалася  судами  неодноразово.  За   результатом
нового розгляду рішенням господарського суду Одеської області  від
22.12.06  (суддя  Торчинська  Л.О.)  позовні   вимоги   Товариства
задоволено.  Суд  визнав  дійсним  з  моменту  укладення   договір
купівлі-продажу нерухомого майна  від  15.12.03  та  визнав  право
власності за ТОВ "Кедр" на комплекс виробничих будівель та  споруд
(нерухоме майно), що знаходиться  за  адресою:  АДРЕСА_1.  Рішення
мотивоване тим, що дане майно було придбане позивачем.
 
     За  результатом  апеляційного   перегляду   справи   Одеський
апеляційний  господарський   суд   (колегія   суддів   у   складі:
головуючого-судді Ліпчанської Н.В., суддів: Мацюри П.Ф., Андреєвої
Е.I.) 24.05.07 прийняв  постанову,  якою  рішення  місцевого  суду
змінено,  з  пункту  3  резолютивної  частини  рішення   виключено
визнання право власності за  ТОВ  "Кедр"  на  комплекс  виробничих
будівель та споруд (нерухоме  майно)  а  саме:  літ.  "З"-  склад,
загальною площею 247,3 кв.м.; літ. "Р"-  склад.  В  частині  зміни
рішення постанова мотивована тим, що споруди (нерухоме  майно)  за
літ. "З"- склад, загальною площею 247,3 кв.м.;  та  за  літ.  "Р"-
склад  належать  ОСОБА_1,  і  право  її  власності  на  це   майно
підтверджується рішенням Татарбунарського районного суду  Одеської
області від 31.01.07, яке набрало чинності 13.03.07.
 
     Не погоджуючись з постановою, відповідач звернувся до  Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в  якій  просить
її  скасувати,  рішення  господарського  суду   Одеської   області
залишити без змін. Касаційна скарга  мотивована  тим,  що  рішення
Татарбунарського районного суду Одеської області від  31.01.07  не
може бути прийняте до уваги, оскільки  ним  не  встановлений  факт
права  власності,  воно  містить  лише   оціночні   поняття   щодо
належності спірного майна. Таким чином, скаржник вважає, що  судом
апеляційної інстанції невірно застосована  ст.  35  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Отже,  постанова  оскаржується  лише  в  частині  відмови   у
визнанні за  позивачем  права  власності  на  комплекс  виробничих
будівель та споруд (нерухоме  майно)  а  саме:  літ.  "З"-  склад,
загальною площею 247,3 кв.м.; літ. "Р"-  склад.  В  іншій  частині
постанова   не   оскаржується,   а   відтак,   не    перевіряється
господарським судом касаційної інстанції.
 
     Заслухавши  суддю-доповідача,  розглянувши   та   обговоривши
доводи касаційної скарги,  перевіривши  правильність  застосування
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів  Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна  скарга  підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
 
     Змінюючи рішення місцевого суду, апеляційний  суд  виходив  з
того, що договір на відчудження майна від 10.06.03  укладений  між
ВАТ "Татарбунарська сукняна фабрика" та ОСОБА_1 За  його  умовами,
остання купує у Товариства будівлі складів під літерами "Р" та "З"
площею 247,3кв.м.  Вартість  будівлі  складу  літ.  "Р"  становить
800грн., вартість будівлі складу літ. "З" становить -600грн. Актом
прийому-передачі  підписаного  обома   сторонами,   ОСОБА_1   були
передані приміщення складу літ. "Р" та "З" в належному  стані,  що
розташовані АДРЕСА_1.
 
     Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від
31.01.07 визнано дійсним договір на відчудження будівлі складу під
літерами "Х" та за ОСОБА_1 суд визнав право власності на зазначену
будівлю  складу,  розташованого  по  АДРЕСА_1.  Зазначене  рішення
Татарбунарського районного суду Одеської області набрало  чинності
13 березня 2007р.
 
     З  вищезазначених  підстав  господарський   суд   апеляційної
інстанції дійшов висновку про  безпідставність  вимог  ТОВ  "Кедр"
щодо визнання за ним права власності на нерухомість  під  літерами
"Р" та "З" площею 247,3 кв.м., що розташовані АДРЕСА_1, у  зв'язку
з його належністю ОСОБА_1
 
     Колегія   суддів   Вищого   господарського    суду    України
погоджується з  такою  правовою  позицією  Одеського  апеляційного
господарського  суду,  оскільки  відповідно  до  ч.   4   ст.   35
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , рішення
суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є  обов'язковим
для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають
значення для вирішення спору. За таких обставин апеляційним  судом
правомірно прийняте до уваги  рішення  Татарбунарського  районного
суду Одеської області від 31.01.07, яким визнано за ОСОБА_1  право
власності на спірне майно.
 
     Отже, доводи касаційної скарги спростовуються  вищевикладеним
та не можуть бути підставою для скасування постанови у  справі,  а
тому, постанову Одеського апеляційного  господарського  суду  слід
залишити без змін, так як вона  ухвалена  при  повному  з'ясуванні
судом всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
 
     На підставі викладеного, керуючись  ст.ст.  111-5,  -  111-11
Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
     Касаційну   скаргу   Відкритого    акціонерного    товариства
"Татарбунарська  сукняна  фабрика"   залишити   без   задоволення,
постанову Одеського апеляційного господарського суду від  24.05.07
у справі
 
     № 22-30-21/166-06-5089 ( rs686285 ) (rs686285)
         залишити без змін.
 
     Головуючий - суддя В. Дерепа
 
     Судді Б. Грек
 
     Л. Стратієнко