ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2007 р.
№ 2-3781/2005
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Добролюбової Т.В. -головуючий,
Дроботової Т.Б.,
Швеця В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
касаційну скаргу ОСОБА_1на ухвалу Апеляційного суду Чернівецької
області від 15 лютого 2006 року у справі № 2-3781/2005
Шевченківського районного суду міста Чернівці за позовом
ОСОБА_1до: 1) ОСОБА_2; 2) ОСОБА_3; 3) ОСОБА_4, про визнання
недійсними рішення зборів учасників ТОВ БКФ "Житлобудінвест",
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача-1: ОСОБА_5., ОСОБА_6. (дов. від 18.01.2005р.);
відповідача-2: ОСОБА_5., ОСОБА_6. (дов. від 18.01.2005р.);
відповідача-3: ОСОБА_5., ОСОБА_6. (дов. від 18.01.2005р.),
в с т а н о в и в:
У серпні 2005 року позивач -ОСОБА_1. -пред'явив у
Шевченківському районному суді міста Чернівці позов до
відповідачів: -1) ОСОБА_2.; 2) ОСОБА_3.; 3) ОСОБА_4., про визнання
недійсними рішення зборів учасників ТОВ БКФ "Житлобудінвест".
Вказував, що 12.03.2003р. Дунаєвецькою райдержадміністрацією
було зареєстровано ТОВ БКФ "Житлобудінвест", учасниками якого став
він та ОСОБА_2.
Зазначав, що 12.05.2003р. загальними зборами учасників
товариства було прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 2,
про вступ до складу учасників товариства ОСОБА_3. та ОСОБА_4.,
збільшення розміру статутного фонду товариства та розподіл часток
у статутному фонді товариства між засновниками, внесення змін та
доповнень до установчого договору та статуту товариства.
Посилаючись на порушення його прав, як учасника товариства та
на незаконність прийнятих на зборах рішень, позивач просив визнати
рішення зборів учасників ТОВ БКФ "Житлобудінвест" від 12.05.2003р.
недійсними.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 06
грудня 2005 року (суддя: Смотрицький В.Г.) у задоволенні позовних
вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване посиланнями на ст. 16 Закону України
"Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
та на ст. 89 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, згідно яких зміни до установчих документів юридичної
особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної
реєстрації, а оскільки зміни до державного реєстру не вносились,
то права та охоронювані законом інтереси позивача не порушені.
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 15 лютого
2006 року (колегія суддів у складі: Перепелюк Л.М. -головуючий,
Черновського О.К., Винту Ю.М.) рішення суду першої інстанції
залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами
норм матеріального та процесуального права, просить скасувати
ухвалу суду апеляційної інстанції та постановити нове рішення,
яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів
знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з
таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю
відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення районного суду та ухвала суду апеляційної інстанції
відповідають зазначеним вимогам.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з
матеріалів справи, 12.03.2003р. Дунаєвецькою райдержадміністрацією
було зареєстровано ТОВ БКФ "Житлобудінвест", учасниками якого
стали ОСОБА_1. та ОСОБА_2.
12.05.2003р. загальними зборами учасників товариства було
прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 2, про вступ до
складу учасників товариства ОСОБА_3. та ОСОБА_4., збільшення
розміру статутного фонду товариства та розподіл часток у
статутному фонді товариства між засновниками, внесення змін та
доповнень до установчого договору та статуту товариства.
В силу ст. 59 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
та п. 8 статуту ТОВ БКФ "Житлобудінвест", до
компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю
належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства, виключення
учасника з товариства, включення нових учасників до товариства.
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
та п. 9.1 Установчого договору ТОВ БКФ
"Житлобудінвест", збори учасників вважаються повноважними, якщо на
них присутні учасники, що володіють в сукупності більш як 60 %
голосів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з
матеріалів справи, загальні збори учасників товариства від
12.05.2003р., були проведені учасниками, які в сукупності
володіють 100 % статутного фонду товариства, а тому є правомочними
в розумінні ст. 60 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
та п. 9.1 Установчого договору ТОВ БКФ
"Житлобудінвест".
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що рішенням
Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 01.09.2005р.
у справі № 2-991 за позовом ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. до
Дунаєвецької районної державної адміністрації про неправомірність
відмови державним реєстратором у проведенні державної реєстрації
змін до установчих документів та зобов'язання проведення такої
реєстрації, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду
Хмельницької області від 01.11.2005р., зобов'язано державного
реєстратора Дунаєвецької районної державної адміністрації
Хмельницької області провести державну реєстрацію змін до
установчих документів ТОВ БКФ "Житлобудінвест".
Відповідно до ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, факти,
встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який
вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не
доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь
ті самі сторони.
Посилання касаційної скарги на ст. 16 Закону України "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
та п. 5.3 статуту товариства,
згідно яких збільшення статутного фонду товариства може бути
здійснено лише після внесення всіма учасниками своїх вкладів не
заслуговують на увагу суду, оскільки рішення про збільшення
розміру статутного фонду товариства та розподіл часток у
статутному фонді товариства між засновниками було прийнято на
загальних зборах учасників 12.05.2003р., яке оформлено протоколом
№ 2, на яких ОСОБА_1. приймав участь та голосував за внесення
вказаних змін до установчих документів товариства.
Згідно ч. 5 ст. 89 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, зміни до установчих
документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з
дня їх державної реєстрації.
Оскільки на час звернення до суду державну реєстрацію змін до
установчих документів ТОВ БКФ "Житлобудінвест" проведено не було,
то колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується
з висновками судів попередніх інстанцій про те, що права та
охоронювані законом інтереси позивача не було порушено рішеннями
прийнятими на зборах учасників товариства 12.05.2003р., які
оформлено протоколом № 2, оскільки такі дії відповідають вимогам
ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
та
п. 8 статуту товариства.
Так як рішення зборів учасників товариства від 16.06.2005р.,
які оформлено протоколом № 1/2005, не були предметом розгляду
даної справи, матеріали справи свідчать про те, що висновки судів
попередніх інстанцій відповідають фактичним обставинам та наявним
матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є
законними та обгрунтованими.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування
судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті
ухвали не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для
зміни чи скасування законного та обгрунтованого судового акту
колегія суддів не вбачає.
Iнші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до
намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що
суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і тому до
уваги не беруться.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,- 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.
2. Ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 15
лютого 2006 року у справі № 2-3781/2005 залишити без змін.
Головуючий: Добролюбова Т.В.
Судді: Дроботова Т.Б.
Швець В.О.