ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2007 р.
№ 13/519
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
Кота О.В.,
суддів:
Владимиренко С.В.,
Шевчук С.Р.
розглянув касаційну скаргу
Приватного підприємства "Роса"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2007р.
та рішення
господарського суду міста Києва від 17.05.2007р.
у справі
№13/519
за позовом Відкритого акціонерного товариства Української страхової
компанії "Дженералі Гарант" в особі Київської філії "Сіті"
до
Приватного підприємства "Роса"
про
стягнення коштів у сумі 86218,68грн.,
За участю представників:
- позивача: не з'явилися;
- відповідача: Стрілець О.В., дов. №355 від 02.11.2006р.;
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2006р. Відкрите акціонерне товариство Української
страхової компанії "Дженералі Гарант" в особі Київської філії
"Сіті" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до
Приватного підприємства "Роса" про стягнення коштів у сумі
86218,68грн. на підставі ст.27 Закону України "Про страхування"
( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
, ст.ст.993, 1166, 1172, 1190 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.05.2007р. у
справі №13/519 (суддя Дідиченко М.А.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з Приватного підприємства "Роса" на користь Київської
філії "Сіті" Відкритого акціонерного товариства "Українська
страхова компанія "Дженералі Гарант" 86218,68грн. збитків,
862,19грн. державного мита та 118грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду першої інстанції грунтується на обгрунтованості
позовних вимог у зв'язку з тим, що бездіяльність посадової особи
відповідача Бондарчука В.В., яка виявилась у недотриманні правил
пожежної безпеки, перебуває у безпосередньому причинному зв'язку
із заподіянням шкоди.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
25.06.2007р. у справі №13/519 (колегія суддів у складі головуючого
судді Капацина Н.В., суддів Смірнової Л.Г., Пашкіної С.А.)
апеляційну скаргу Приватного підприємства "Роса" залишено без
задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від
17.05.2007р. у справі №13/519 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду
та рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить постанову апеляційної інстанції скасувати, та ухвалити
нове, яким відмовити позивачу Відкритому акціонерному товариству
Української страхової компанії "Дженералі Гарант" в особі
Київської філії "Сіті" в задоволенні позовних вимог в повному
обсязі. Касаційна скарга мотивована порушенням норм матеріального
та процесуального права.
Позивач не скористався правом, наданим ст.111-2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, та не надіслав відзив на касаційну скаргу
відповідача, що не перешкоджає перегляду судових актів, що
оскаржуються.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши
суддю-доповідача, пояснення представника відповідача,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла наступного висновку.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що між Відкритим
акціонерним товариством Українською страховою компанією
"Гарант-Авто" в особі Київської дирекції страхування
"Гарант-Авто-Сіті" (страховик) та Антоновим Лаврентієм Iвановичем
(страхувальник) було укладено договір добровільного страхування
автотранспорту, водія та пасажирів від нещасних випадків,
цивільної відповідальності, оформлений полісом №19-3273726 від
02.07.2005р. (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору було застраховано автомобіль
NISSAN ALMERA, державний номер АА2637АО.
Страхування проводилось відповідно до Правил добровільного
страхування транспортних засобів /КАСКО/ №19-1, зареєстрованих
Міністерством фінансів України за реєстраційним №0602903
(далі -Правила страхування).
24.09.05р. о 01год. 20хв. у м. Києві, на вулиці Ревуцького,
42-а (територія будівельного майданчику), виникла пожежа,
внаслідок якої автомобіль NISSAN ALMERA, реєстраційний знак АА
2637 АО згорів повністю.
Позивачем було замовлено товарознавче дослідження автомобіля
NISSAN ALMERA з метою встановлення розміру заподіяної шкоди, що
заподіяна страхувальнику в результаті пошкодження автомобіля
NISSAN ALMERA, реєстраційний номер АА 2637 АО, за результатами
якого Товариством з обмеженою відповідальністю Український
експертний центр "Експерт-Сервіс-Авто" був складений Акт
товарознавчого дослідження №987 від 05.10.2005р., в якому
зазначено, що матеріальний збиток, нанесений власнику автомобіля
NISSAN ALMERA, реєстраційний номер АА 2637 АО, складає
92187,08грн., крім того, утилізація вищевказаного автомобіля
становить 607,32грн.
За проведене автотоварознавче дослідження позивач сплатив
Товариству з обмеженою відповідальністю Український експертний
центр "Експерт-Сервіс-Авто" 300грн., що підтверджується копією
платіжного доручення №2985 від 10.10.05р.
Позивачем було проведено виплату страхувальнику страхового
відшкодування у розмірі 85918,68грн., що підтверджено платіжними
дорученнями №3004 від 12.10.2005р. та №2991 від 11.10.2005р.
Статтями 27 Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
та
993 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, встановлено, що до страховика, який
виплатив страхове відшкодування за договором майнового
страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, які
страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування,
має до особи відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно висновку експертів Науково-дослідного
експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в м. Києва №
8/2-ПТ/64 від 03.10.2005р., осередок пожежі, яка виникла
24.09.2005р. на відкритому майданчику між житловим будинком №42-а
по вул. Ревуцького та новобудовою, знаходився в місці звалища
горючого сміття біля дерев'яного паркану з боку території
новобудови. Також у вищевказаному висновку зазначено, що причиною
пожежі є занесення сторонньої особою джерела запалення (сірника,
недопалку цигарки тощо) у звалище горючого сміття.
На момент виникнення пожежі на новобудові Приватним
підприємством "Роса" проводились будівельно-монтажні роботи.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про пожежну безпеку"
( 3745-12 ) (3745-12)
, відповідач зобов'язаний був забезпечити належний
рівень пожежної безпеки на будівництві протягом усього часу його
ведення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі
Постанови №784 Головного державного інспектора з пожежного нагляду
Дарницького РУ ГУ МНС України в м. Києві від 04.10.05р., яка не
була оскаржена у судовому порядку, громадянин Бондарчук Володимир
Володимирович, який є посадовою особою відповідача, був
притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу
в сумі 51грн. за порушення 24.09.2005р. правил пожежної безпеки на
будівельному майданчику №73, а саме: не очистив від сміття,
горючих відходів територію будівельного майданчику, що межує з
житловим будинком, та протипожежний розрив між новобудовою та
житловим будинком; не забезпечив справне утримання та постійну
готовність засобів пожежегасіння, не навчив працівників правилам
застосування вказаних засобів. Бондарчук Володимир Володимирович
сплатив штраф за порушення правил пожежної безпеки згідно копії
квитанції установи банку від 21.10.2005р.
Під час розгляду спору по суті заявлених вимог, судами першої
та апеляційної інстанцій не досліджувалось питання та не
витребувались документи, підтверджуючі те, що пожежа у м. Києві,
на вулиці Ревуцького, 42-а відбулася на території будівельного
майданчику, належного відповідачу.
Згідно ст.1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
майнова шкода, завдана
неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим
немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода,
завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в
повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
юридична або
фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час
виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.22 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
особа, якій
завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має
право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала
у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які
особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного
права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати
за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена
вигода).
Приймаючи рішення про відшкодування збитків, заявлених до
стягнення позивачем, господарськими судами попередніх інстанцій не
враховано, що відшкодування збитків є універсальним способом
цивільно-правової відповідальності.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою
стороною, втрати або пошкодження її майна, а також не одержані нею
доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного
виконання зобов'язання або додержання правил здійснення
господарської діяльності другою стороною.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано
збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на
їх відшкодування.
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе
лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність
утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою
цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного
правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у
формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт,
об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник;
об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною -
наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна
поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання
боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною
поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного
правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне
відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.
Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що для
застосування такої міри відповідальності, як відшкодування
збитків, потрібна наявність повного складу цивільного
правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність
особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний
зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина
правопорушника.
Відтак, місцевий господарський суд, задовольнивши позов щодо
стягнення збитків на суму 86218,68грн. збитків, з яким погодився
апеляційний господарський суд, не встановили наявність складу
цивільного правопорушення, хоча це має значення для правильного
вирішення спору.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством
(ст.ст.111-5, 111-7ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) межі перегляду справи
в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими
інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази,
рішення у справі та постанова підлягають скасуванню з передачею
справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно
врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі
фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають
юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в
залежності від встановленого, правильно визначити норми
матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних
правовідносин, та прийняти обгрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п.3 ч.1 ст.111-9,
111-10-111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Роса" задовольнити
частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.06.2007р. та рішення господарського суду міста Києва від
17.05.2007р. у справі №13/519 скасувати.
Справу №13/519 передати на новий розгляд до господарського
суду міста Києва в іншому складі суду.
Головуючий
О. Кот
Судді
С. Владимиренко
С. Шевчук