Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

Перепічая В.С. (головуючий),

Вовка I.В.,

Гончарука П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційні скарги Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2007р. та на рішення господарського суду м. Києва від 09.07.2007р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", третя особа - Кабінет Міністрів України про зобов'язання вчинити певні дії

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, суд

У С Т А Н О В И В :

У червні 2007 року Дочірнє підприємство "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" пред'явило в господарському суді позов до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про зобов'язання відповідача протягом 20 днів з моменту набрання чинності рішення по даній справі документально оформити факт поставки природного газу, отриманого позивачем за договором №16/06-40 від 16.01.2006р. шляхом підписання актів прийому-передачі природного газу за червень 2006 року у обсязі 1774,455 тис. куб.м. газу та за липень 2006 року у обсязі 1236,183 тис. куб.м. газу та зобов'язати відповідача документально оформити правовідносини, що фактично склалися у червні та липні 2006р. з ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" з приводу купівлі-продажу імпортованого природного газу, який належить ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" шляхом укладання відповідних договорів та актів приймання-передачі природного газу у цей період.

Рішенням господарського суду м. Києва від 09.07.2007р. (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2007р. (судді Отрюх Б.В. -головуючий, Верховець А.А., Тищенко А.I.), у позові було відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судами судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору є, зокрема, спонукання відповідача оформити поставку природного газу отриманого позивачем за договором №16/06-40 від 16.01.2006р. шляхом підписання актів прийому-передачі природного газу за червень 2006р. у обсязі 1774,455 тис. м-3 та за липень 2006 р. у обсязі 1236,183 тис. м-3, як і зобов'язання НАК "Нафтогаз України" укласти відповідні договори та акти приймання-передачі імпортованого природного газу з ЗАТ "Укгаз-Енерго".

Господарський суд відмовляючи у задоволенні зазначених вимог, що стосувалися підписання актів прийому-передачі природного газу, виходив з їх недоведеності.

Проте з таким вирішенням спору в обумовленій частині погодитись не можна виходячи з такого.

Так, захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом способом, визначеним статтею 16 Цивільного кодексу України (435-15) , статтею 20 Господарського кодексу України (436-15) .

Статтею 16 Цивільного кодексу України (435-15) встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (436-15) , якими визначено, що права та законні інтереси осіб захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Iз зазначених положень наведених норм матеріального права не випливає спосіб захисту права обраного позивачем.

При цьому за приписом статті 14 Цивільного кодексу України (435-15) цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

За статтею 6 Конституції України (254к/96-ВР) державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу, судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

За приписом статті 6 Господарського кодексу України (436-15) загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема, заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Отже, зобов'язання відповідача підписати акти прийому-передачі природного газу суперечить способам захисту цивільних прав та інтересів.

Таким чином, суд не може примусити суб'єктів господарювання підписати акт, що є втручанням в їх господарську діяльність і, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

За таких обставин судові рішення в зазначеній частині не можна визнати законними і обгрунтованими, а тому підлягають скасуванню з відмовою, за наведених мотивів, у позові в обумовленій його частині.

Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2007р. та рішення господарського суду м. Києва від 09.07.2007р. в частині вирішення позову щодо спонукання НАК "Нафтогаз України" підписати акти прийому-передачі природного газу за червень та липень 2006 року та укладання актів прийому-передачі імпортного природного газу між НАК "Нафтогаз України" та ЗАТ "Укргаз-Енерго" за цей же період, скасувати і у позові в цій частині відмовити.

В решті зазначені судові рішення залишити без змін.