ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2007 р.
№ 23/638-Б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Панової I.Ю.-головуючого
Продаєвич Л.В.,
Хандуріна М.I.
розглянувши касаційну скаргу
Державного комітету України з державного матеріального
резерву
на ухвалу
та на постанову
господарського суду м. Києва від 5 червня 2007 року
Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2007
у справі
№ 23/638-б господарського суду м. Києва
за заявою
Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого
акціонерного товариства
до
Закритого акціонерного товариства "Барі"
про
визнання банкрутом
арбітражний керуючий
Нєвєров А.I.
за участю представників сторін:
від скаржника - Берладин В.В.
від боржника - Шестаков В.Ю.
ВСТАНОВИВ:
У справі оголошувалась перерва з 18.09.2007 по 25.09.2007,
відповідно до вимог ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 5 червня 2007 року у
справі № 23/638-б визнано кредиторами
Закритого акціонерного товариства "Барі": Холдингову компанію
"АвтоКрАЗ"у формі Відкритого акціонерного товариства на суму 1 237
970,28 грн.; Закрите акціонерне товариство "Золоті ворота"на суму
3 976 184,09 грн.; Державний комітет України з державного
матеріального резерву на суму 1 387 404,47 грн.; Дочірню компанію
"Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
в особі філії Управління магістральних газопроводів
"Донбастрансгаз"на суму 1249 018,12 грн.; Закрите акціонерне
товариство "Укренергозбут"на суму 192 363,91 грн.; Дочірню
компанію "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України"на суму 4 997,14 грн. Затверджено реєстр вимог кредиторів
Закритого акціонерного товариства "Барі" на загальну суму 8 047
938,01грн. Відмовлено Державному комітету України з державного
матеріального резерву у визнанні кредитором на суму 93 068 308,46
грн. Відмовлено Національній акціонерній компанії "Нафтогаз
України"у визнанні кредитором на суму 20 264 859,08 грн.
Зобов'язано розпорядника майна Закритого акціонерного товариства
"Барі" арбітражного керуючого Нєвєрова А.I. протягом 10 днів
повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів
кредиторів. Зобов'язано розпорядника майна Закритого акціонерного
товариства "Барі" арбітражного керуючого Нєвєрова А.I. надати суду
протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет
кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету
кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної
процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора
або керуючого санацією боржника.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
30.07.2007 у справі №23/638-б , апеляційну скаргу Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишено без задоволення,
а ухвалу суду м. Києва від 5 червня 2007 року залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими актами, Державний
комітет України з державного матеріального резерву звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій
просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 5 червня
2007 року та постанову Київського апеляційного господарського суду
від 30.07.2007 у справі №23/638-б, визнати Державний комітет
України з матеріального резерву кредитором ЗАТ "БАРI" на суму 94
455,712,93грн. та внести кредитора -Державний комітет України з
матеріального резерву до реєстру кредиторів у третю чергу.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої
та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального
права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню виходячи з такого:
ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2006
порушено провадження у справі № 23/638-б, введено мораторій на
задоволення вимог кредиторів та процедура розпорядження майном
боржника.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2007 у
справі № 23/638-б визнано розмір вимог кредитора - Холдингової
компанії "АвтоКраАЗ" у формі Відкритого акціонерного товариства,
який подав заяву про порушення справи про банкрутство до Закритого
акціонерного товариства "Барі", на суму 1 237 970,28 грн.,
призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого
Невєрова А.I., якого зобов'язано не пізніше двох місяців та десяти
днів після дати проведення підготовчого засідання суду надати суду
на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника, та призначено
наступне судове попереднє засідання.
14.02.2007 опубліковано оголошення про порушення провадження
у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Барі"
в газеті "Урядовий кур'єр" № 28.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня
порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти
днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі
оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство
зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з
вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.04.2007 до
Господарського суду м. Києва від розпорядника майна боржника
надійшов на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника станом
на 27.04.2007 р.
07.05.2007 р. до Господарського суду м. Києва надійшли
заперечення боржника щодо вимог до боржника Державного комітету
України з державного матеріального резерву та Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України".
З матеріалів справи вбачається, що Державним комітетом
України з державного матеріального резерву заявлено вимоги до
боржника на суму 94 455 712,93 грн.
Вимоги Державного комітету України з державного матеріального
резерву на суму 1 387 404,47 грн. визнанні господарським судом
міста Києва, оскільки є безспірними (рішення Господарського суду
м. Києва у справі № 5/325 в частині стягнення відсотків за
користування позичкою, належним чином засвідчена копія якого
міститься у матеріалах справи), включені розпорядником майна до
реєстру вимог кредиторів.
Відмовляючи в задоволенні вимог Державного комітету України з
матеріального резерву на суму 93 068 308,46 грн., місцевий
господарський суд виходив з того, що вимоги Державного комітету
України з державного матеріального резерву у справі № 5/325 в
частині стягнення заборгованості на суму 93 068 308,46 грн. не
можуть бути внесені до реєстру вимог кредиторів та визнані судом,
оскільки рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від
09.02.2003 р. у справі № 2-894/18 було зобов'язано відділ
Державної виконавчої служби Печерського районного управління
юстиції у м. Києві в процесі виконання наказу Господарського суду
м. Києва у справі № 5/325 про стягнення з Закритого акціонерного
товариства "Барі"суми 93 068 308,46 грн. винести постанови про
звернення стягнення на користь Державного комітету України з
державного матеріального резерву майна (в тому числі грошових
коштів) боржника, яке знаходиться у третіх осіб на суму 93 068
308,46 грн. Постанова про закінчення виконавчого провадження по
виконанню наказу Господарського суду м. Києва від 19.11.2002 р. у
справі № 5/325 була винесена 17.01.2003 р., оригінал наказу у
даній справі був направлений на адресу Господарського суду м.
Києва як фактично виконаний, тобто винесено постанову про
відкриття виконавчого провадження (за заявою стягувача) від
05.02.2003 р. (копія у матеріалах справи), якою відкрито виконавче
провадження по примусовому виконанню ухвали № 2-894/18, виданої
14.01.2003 р. Голосіївським судом м. Києва, за таких обставин
господарський суд відмовив Державному комітету України з
державного матеріального резерву у визнанні кредитором Закритого
акціонерного товариства " Барі" на суму 93068308, 46 грн.
Ухвала господарського суду м. Києва в частині відмови НАК "
Нафтогаз України" у визнанні кредитором на суму 20 264859,08 грн.
мотивована тим, що зазначені вимоги не підлягають включенню до
реєстру вимог конкурсних кредиторів, оскільки вони були предметом
розгляду господарського суду м. Києва у справі № 7/602, яким
заявникові у позові відмовлено. Зазначене рішення набрало законної
сили 30.12.2006 та було скасовано Вищим господарським судом
України з направленням справи на новий розгляд 05.04.2007, тобто
після спливу передбаченого ч.1 ст.14 Закону України " Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
строку для подання кредиторами заяв з
вимогами тридцятиденного строку з моменту публікації оголошення
про порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ " Барі", -
16.03.2007, за таких обставин господарський суд м. Києва відмовив
Національній акціонерній компанії " Нафтогаз України" у визнанні
кредитором на суму 20264859,08 грн.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 30
липня 2007 року у справі № 23/638-б мотивована тим, що на момент
подання НАК " Нафтогаз України" заяви про визнання конкурсним
кредитором до Боржника 28.02.2007 з вимогами у сумі 20264859,08
грн. у боржника було відсутнє грошове зобов'язання перед
кредитором на суму заявлених вимог за договором № 263/2000-П від
20.04.2000, оскільки рішенням від 26.10.2006 у справі № 7/602
Компанії в позові було відмовлено і це рішення набрало законної
сили.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на час прийняття
оскаржуваної ухвали господарського суду, справа № 7/602 не була
розглянута господарським судом по суті, тобто наявність чи
відсутність у боржника грошового зобов'язання перед Кредитором у
судовому порядку ще не встановлена, в зв'язку з тим, що на момент
прийняття оскаржуваної ухвали боржник не мав зобов'язання
заплатити кредитору грошову суму, відповідно до цивільно-правового
договору чи з інших підстав, компанія не могла бути визнана
конкурсним кредитором боржника, а отже місцевий господарський суд
правомірно відмовив НАК " Нафтогаз України" у визнанні його вимог
до боржника, на підставі викладеного, суд апеляційної інстанції
ухвалу попереднього засідання господарського суду м. Києва від
05.06.2007 року у справі № 23/638-б залишив без змін.
Однак, Колегія суддів Вищого господарського суду України з
такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не може,
виходячи з наступного:
Відповідно до вимог ч.1 ст.14 Закону України " Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
конкурсні кредитори за вимогами, які
виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство,
протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному
друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі
про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові
заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх
підтверджують.
Виходячи з викладеного, Колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що Закон передбачає обов'язок кредитора
виконати вимоги норми ч.1 ст.14, в частині звернення до
господарського суду з заявою про грошові вимоги до боржника в
межах граничного 30 денного строку, але не зобов'язує кредитора
надавати докази безспірності конкурсних грошових вимог. В даному
випадку, виходячи зі змісту ч.1 ст.14 Закону, конкурсний кредитор
зобов'язаний звернутися до господарського суду з заявою, яка
містить усі грошові вимоги до боржника у повному обсязі.
Обов'язок встановлення в попередньому засіданні факту
обгрунтованості та правомірності грошових вимог кредитора до
боржника покладений на господарський суд, відповідно до вимог ч.1,
ст.124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, яка передбачає, що
правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування
функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи
посадовими особами не допускаються.
Судами попередніх інстанцій встановлений факт своєчасного
звернення Національної акціонерної компаній " Нафтогаз України" в
процедуру банкрутства боржника з заявою про конкурсні грошові
вимоги в порядку ст.14 Закону .
Як вбачається з матеріалів справи, які були подані
господарському суду кредитором НАК" Нафтогаз України", на момент
винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, рішення
господарського суду м. Києва від 26.10.2006 у справі № 7/602,
предмет позову якого є предметом грошових вимог кредитора в
процедурі банкрутства, скасовано постановою Вищого господарського
суду України від 05.04.2007, справа передана на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарський суд, безпідставно в ухвалі від 05.06.2007 дійшов
висновку про відмову у визнанні грошових вимог кредитора НАК "
Нафтогаз України" в зв'язку з тим, що Постанова Вищого
господарського суду України прийнята 05.04.2007, тобто після
спливу 16.03.2007 передбаченого ч.1 ст.14 Закону строку для
подання кредиторами заяв з грошовими вимогами.
Виходячи зі змісту ч.2 ст.14 Закону погашеними, вважаються
вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені останніми після
закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені
взагалі. Стаття 14 Закону України " Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
не передбачає можливості визнання грошових вимог
кредитора погашеними в залежності від дати судового рішення.
Відповідно до вимог ч.2,3, ст.15 Закону України " Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
у попередньому засіданні господарський суд
розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких
були заперечення боржника і які не були включені розпорядником
майна до реєстру вимог кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен
включати усі визнані судом вимоги кредиторів.
В даному випадку, господарський суд м. Києва за результатами
попереднього засідання передчасно, до розгляду по суті вимог
кредитора НАК " Нафтогаз України " в позовному порядку, затвердив
реєстр вимог кредиторів.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
реєстр кредиторів ЗАТ " Барі", затверджений господарським судом за
результатами попереднього засідання не відповідає фактичному,
реальному обсягу кредиторської заборгованості боржника перед
кредиторами.
Відповідно до вимог статті 53 Закону України " Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
- звернення стягнення на майно боржника,
яке знаходиться в інших осіб. Державний виконавець має право на
пропозицію боржника або стягувача звернути стягнення на майно
боржника, що знаходиться в інших осіб, а також на майно та кошти,
належні боржникові від інших осіб.
Судом першої інстанції в ухвалі від 05.06.2007 за
результатами розгляду вимог Державного комітету України з
державного матеріального резерву встановлено, що Рішенням
Голосіївського районного суду м. Києва від 09.02.2003. у справі №
2-894/18 було зобов'язано відділ Державної виконавчої служби
Печерського районного управління юстиції у м. Києві на виконання
Наказу господарського суду м. Києва у справі № 5/325 про стягнення
з ЗАТ " Барі" суми 93068308,46 грн. винести постанови про
звернення стягнення на користь Державного комітету України з
державного матеріального резерву майна боржника, яке знаходиться у третіх осіб, на суму
93068308,46 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
відділ Державної виконавчої служби Печерського районного
управління юстиції, згідно з рішенням Голосіївського районного
суду м. Києва був зобов'язаний судом здійснити дії в порядку
виконання рішення господарського суду, яким встановлені факти
наявності боргу боржника перед кредитором, а також в загальному
порядку звернення стягнення на майно боржника, який регулюється
гл.5 Закону України " Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
.
Суб'єктний склад
учасників правовідносин, які є предметом грошових вимог кредитора
та предметом позову у справі господарського суду № 5/325, в даному
випадку не змінився, в зв'язку з тим, що звернення стягнення на
підставі ст.53 Закону України " Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
на виконання рішення господарського суду можливе на
майно, яке належить саме боржнику -ЗАТ " Барі" на користь
кредитора - Державного комітету України з державного матеріального
резерву, і лише знаходиться в інших осіб.
Господарський суд м. Києва, в порушення вимог ст.43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не перевірив, та не встановив в ухвалі за
результатами попереднього засідання, чи набрало рішення
господарського суду м. Києва від 19.11.2002 року у справі № 5/325,
яке подано кредитором в підтвердження безспірності конкурсних
грошових вимог, законної сили, а також, чи набрало рішення
Голосіївського районного суду від 09.02.2003 законної сили, чи
відбувалися виконавчі дії згідно з вказаним рішенням, а також чи
були частково або повністю задоволені в порядку ст.53 Закону
України " Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
грошові вимоги
кредитора -Державного комітету України з державного матеріального
резерву, крім того, господарський суд в порушення вимог ст.84 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не вказав норми законодавства України яким він
керувався, виносячи ухвалу за результатами попереднього засідання
про відмову Державному комітету України з державного матеріального
резерву у визнанні кредитором на суму 93068308,46 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарський суд м. Києва помилково та передчасно, в даному
випадку, дійшов висновку про відсутність грошового зобов'язання
ЗАТ " Барі" перед Державним комітетом України з державного
матеріального резерву.
Київський апеляційний господарський суд в Постанові від
30.07.2007, якою залишив ухвалу суду першої інстанції за
результатами попереднього засідання без змін у повному обсязі, в
порушення вимог ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, взагалі не надав
оцінки грошовим вимогам Державного комітету України з державного
матеріального резерву а також доводам та мотивам викладеним в
ухвалі господарського суду ,щодо відмови у визнанні кредиторських
вимог у справі про банкрутство ЗАТ " Барі".
Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції
керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного комітету України з державного
матеріального резерву задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду м. Києва від 05.06.2007 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
30.07.2007 у справі № 23/638-б скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста
Києва .
Головуючий I.Ю. Панова
Судді Л.В. Продаєвич
М.I. Хандурін