ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2007 р.
№ 20-9/437-10/247-5/038-12/086
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав", м. Київ,
на рішення господарського суду міста Севастополя від 21.03.2007
та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2007
зі справи № 20-9/437-10/247-5/038-12/086
за позовом державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі -ДП "УААСП")
до приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Балаклавія" (далі - ПП "ТРК "Балаклавія"), м. Севастополь,
треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, -телерадіокомпанія Військово-Морських Сил Збройних Сил України "Бриз" (далі -ТРК "Бриз"), м. Севастополь,
акціонерне товариство закритого типу "Українська незалежна ТВ-корпорація" (далі -АТЗТ "Українська незалежна ТВ-корпорація"), м. Київ,
товариство з обмеженою відповідальністю "Музичний канал "О-ТВ" (далі - ТОВ "Музичний канал "О-ТВ"), м. Київ,
товариство з обмеженою відповідальністю "Мелорама" (далі -ТОВ "Мелорама"), м. Київ,
про стягнення компенсації за порушення авторських прав у сумі 59 250 грн. та витрат на відрядження в сумі 4 729,44 грн.,
за участю представників:
ДП "УААСП" -Кур'янова С.В.,
ПП "ТРК "Балаклавія" -не з'явився,
ТРК "Бриз" - не з'явився,
АТЗТ "Українська незалежна ТВ-корпорація" - не з'явився,
ТОВ "Музичний канал "О-ТВ" - не з'явився,
ТОВ "Мелорама" - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
ДП "УААСП" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом (з урахуванням подальших змін та уточнень) про стягнення з ПП "ТРК "Балаклавія" компенсації за порушення авторських прав у сумі 59 250 грн. та витрат на відрядження в сумі 4 729,44 грн., а також просило стягнути з відповідача до державного бюджету 5 925 грн. штрафу.
Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем майнових авторських прав на музичні твори (пісні) шляхом публічного сповіщення цих творів під час ретрансляції програм телевізійних каналів "О-ТВ" та "Iнтер" без укладання авторських договорів і без сплати авторської винагороди.
Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2005 рішення господарського суду міста Севастополя від 24.02-04.03.2005 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16-23.06.2005 з даної справи скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.
Ухвалою Верховного Суду України від 22.12.2005 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду зазначеної постанови Вищого господарського суду України.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 21.03.2007 (суддя Харченко I.А.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2007 (колегія суддів у складі: Антонова I.В. -головуючий суддя, судді Ткаченко М.I., Гоголь Ю.М.), у задоволенні позовних вимог відмовлено. Прийняте рішення мотивовано відсутністю з боку відповідача порушення авторських прав.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ДП "УААСП" просить судові рішення зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідач та треті особи відзиви на касаційну скаргу не подали.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12) (далі - ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що:
- 27.02.2004 ПП "ТРК "Балаклавія", ретранслюючи твори, які містилися в програмах телевізійних каналів "О-ТВ" та "Iнтер", шляхом публічного сповіщення по кабелю використало твори (пісні) "Зачем уходишь ты", "Седая ночь", "Шаланды", "Девушки как звезды", "Бумажный корабль", "Плакала береза", "Мамочка моя", "Простая арифметика", "Девушки фабричные", "Все пройдет", "Лодочка", "Возвращаю", "Роза Чайная", "Вены-реки", авторами текстів та/або музики яких є Кузьмін В.Б., Кузнєцов С.Б., Гуревич В.I., Богословський М.В., Клементьєв А.В., Дятлов В.I., Кірющенко А.А., Андрєєв М.В., Матвієнко I.I., Воронов О.В., Кавалерян К.А., Брейтбург К.О., Шаганов О.О., Дербеньов Л.П., Дунаєвський М.И., Куровський В.В., Ахріменко Р.В., Рибчинський Ю.Є., Петраш Н.М., Степанов В.О., Метов К.Е., Парамонов В.В., що зафіксовано актом фіксації публічного сповіщення творів шляхом передачі по кабелю від 27.02.2004 та відеозаписом трансляції, який здійснено в квартирі абонента ПП "ТРК "Балаклавія";
- ДП "УААСП" укладено угоди стосовно управління майновими правами з авторами Рибчинським Ю.Є., Петрашом Н.М., Кірющенком А.А., Куровським В.В., Ахріменком Р.В., з Некомерційним партнерством "Незалежна агенція авторських прав", з Російським авторським товариством, з приватним підприємством "Українське музичне видавництво";
- відеозапис трансляції, який подано позивачем, з логотипами телевізійних каналів "О-ТВ" та "Iнтер" не є належним доказом зі справи, оскільки не свідчить про місце та час його здійснення, а також не містить відомостей щодо фактичного каналу трансляції (кабельне мовлення чи інше);
- у травні 2001 року ПП "ТРК "Балаклавія" зверталося до ДП "УААСП" з пропозицією укласти угоду щодо надання відповідачеві прав на ретрансляцію телепрограм, що є об'єктами суміжних прав і належать організаціям мовлення, у відповідь на що позивач запропонував укласти відповідні угоди з телекомпаніями або іншими суб'єктами суміжних прав;
- ПП "ТРК "Балаклавія" 21.12.2001 укладено договір № 91 з АТЗТ "Українська незалежна ТВ-корпорація" (телевізійний канал "Iнтер") та 30.01.2004 укладено договір № 348 з ТОВ "Музичний канал "О-ТВ";
- згідно з пунктом 2.1.2 договору від 30.01.2004 № 348 ТОВ "Музичний канал "О-ТВ" бере на себе обов'язок з врегулювання правовідносин "з власниками прав на інтелектуальну власність", програми яких використовуються телевізійним каналом "О-ТВ".
Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності в діях відповідача порушення прав авторів шляхом неправомірного використання їх творів без необхідного дозволу та без сплати авторської винагороди.
Особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва -авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права охороняє Закон України від 23.12.1993 № 3792-ХII "Про авторське право і суміжні права" ( 3792-12 ) (3792-12) (далі -Закон № 3792).
Згідно з приписами частин першої і другої статті 15 цього Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належить, зокрема, виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.
Абзацом першим частини п'ятої статті 15 Закону № 3792 ( 3792-12 ) (3792-12) встановлено, що за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.
Водночас правильне застосування норм Закону № 3792 ( 3792-12 ) (3792-12) залежить не лише від сфери правового регулювання (авторське право чи суміжні права), але й від конкретного об'єкту.
Так, відповідно до пунктів 5, 7 частини першої статті 8 Закону № 3792 ( 3792-12 ) (3792-12) музичні та аудіовізуальні твори є різними об'єктами авторського права, тоді як згідно з пунктом "в" статті 35 цього Закону передачі (програми) організацій мовлення є об'єктами суміжних прав. Зазначені об'єкти не співпадають й за суб'єктним складом.
Передача прав на використання об'єктів авторського права (творів) має здійснюватися з дотриманням приписів статей 32-33 Закону № 3792 ( 3792-12 ) (3792-12) на підставі укладеного авторського договору.
Порядок реалізації суміжних майнових прав організацій мовлення встановлює стаття 41 Закону № 3792 ( 3792-12 ) (3792-12) .
За таких обставин Вищий господарський суд України, скасовуючи прийняті зі справи судові рішення, в постанові від 18.10.2005 зазначив, що для правильного вирішення даного спору необхідно:
- встановити, які саме об'єкти авторського права (музичні твори, аудіовізуальні твори, інше) використано відповідачем у кожному окремому випадку (з огляду на необхідність дослідження фактичних обставин використання кожного зазначеного позивачем твору в межах ретрансляції програм кожного телевізійного каналу окремо);
- визначити, чи належать автори (кожен окремо), інтереси яких у даному судовому процесі представляє позивач, до кола суб'єктів авторських прав на твори, які фактично використано відповідачем.
Проте ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами ці вказівки касаційної інстанції не виконано і зазначені фактичні обставини не з'ясовано.
Попередніми судовими інстанціями:
- не встановлено, чи мало місце безпосереднє використання твору (тексту, музики) щодо кожного зі спірних об'єктів авторського права або цей твір використано лише у складі аудіовізуального твору (якого саме);
- не визначено коло суб'єктів авторського права, інтереси яких ДП "УААСП" представляє на підставі угод з Некомерційним партнерством "Незалежна агенція авторських прав", з Російським авторським товариством та з приватним підприємством "Українське музичне видавництво" (зокрема, позивач у заяві про зменшення позовних вимог не посилався на представництво інтересів авторів Богословського М.В., Андрєєва М.В., Брейтбурга К.О., т. 6, а.с. 106);
- не досліджено наявність у відповідача права на використання кожного зі спірних об'єктів авторського права (як музичних творів, так і творів аудіовізуальних);
- не з'ясовано, чи сплачував відповідач авторську винагороду за фактично використані твори (музичні та аудіовізуальні).
Висновки попередніх судових інстанцій з посиланням на приписи статей 8 і 17 Закону № 3792 ( 3792-12 ) (3792-12) щодо використання ПП "ТРК "Балаклавія" шляхом ретрансляції пісень творів музичних (т. 6, а.с. 115, 149) та водночас творів аудіовізуальних (т. 6, а.с. 116, 152-153), які є різними об'єктами авторського права та відрізняються за суб'єктним складом, без з'ясування фактичних обставин кожного випадку використання кожного окремого твору (музичного чи аудіовізуального) не можуть вважатися встановленням відповідних обставин, оскільки суперечать один одному та унеможливлюють правильне застосування норм матеріального права.
Водночас посилання місцевого та апеляційного господарських судів на правомірність використання відповідачем передач (програм) організацій мовлення як окремих об'єктів інтелектуальної власності також не може бути обгрунтуванням правильності прийнятих ними рішень зі справи, оскільки передачі (програми) організацій мовлення є об'єктами суміжних прав, тоді як предмет даного позову стосується авторського права.
Отже, попередні судові інстанції не лише прийняли рішення зі справи з порушенням вимог статті 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) щодо обов'язковості виконання вказівок касаційної інстанції, але й припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 4-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) є підставою для скасування судового рішення.
Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові та постанові Вищого господарського суду України від 18.10.2005, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 -111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 21.03.2007 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2007 зі справи № 20-9/437-10/247-5/038-12/086 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.
Суддя В.Селіваненко
Суддя I.Бенедисюк
Суддя Б.Львов