Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. -головуючого, Мележик Н. I., Плюшка I. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ Латвійсько -українського спільного виробничо -комерційного підприємства "Агротехсервіс" на рішення господарського суду Херсонської області від 3 липня 2007 року у справі за позовом ТОВ Латвійсько - українського спільного виробничо-комерційного підприємства "Агротехсервіс" до головного управління юстиції у Херсонській області, головного управління Державного казначейства України у Херсонській області, Міністерства юстиції України, 3-я особа -ВАТ "Херсоннафтопереробка", про відшкодування шкоди,

УСТАНОВИВ:

У травні 2004 року ТОВ Латвійсько -українське спільне виробничо -комерційне підприємство "Агротехсервіс" звернулось до господарського суду з позовом про відшкодування шкоди до головного управління юстиції у Херсонській області, головного управління Державного казначейства України у Херсонській області, Міністерства юстиції України.

Посилаючись на бездіяльність органів державної виконавчої служби з виконання рішення суду про стягнення боргу з третьої особи, просив стягнути з відповідачів шкоду в розмірі невиконаного рішення суду з урахуванням індексації, а всього -9738537 гривень.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 3 липня 2007 року в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду і задовольнити позов у повному обсязі.

На думку заявника, судом порушено положення ст. ст. 8, 56, 121 - 129 Конституції України (254к/96-ВР) , ст.ст. 4-2, 4-3, 32, 33, 38, 84, 111-12, 115, 116, 117, 121 ГПК України (1798-12) , неправильно застосовано положення ст. 174, 625, 1166, 1173 ЦК України (435-15) , а також положення Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) та Закону України "Про державну виконавчу службу" (202/98-ВР) .

Представники сторін і 3-ї особи в судове засідання не з'явилися.

Від 3-ї особи суду надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги в зв'язку з відрядженням співробітників юридичної служби до Російської Федерації.

Враховуючи, що про час і місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути касаційну скаргу за відсутності їх представників.

Клопотання 3-ї особи суд відхиляє з огляду на викладене і не вважає зазначену причину достатньою для відкладення розгляду справи з огляду на тривалий період вирішення спору і не використане 3-ю особою право подати письмовий відзив на касаційну скаргу.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 ГПК України (1798-12) підприємства, установи, організації... мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.82 ГПК України (1798-12) при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, у клопотанні від 23 лютого 2007 року про уточнення позовних вимог та їх мотивації позивач уточнив коло відповідачів і заявив позов також до Комсомольського районного суду м.Херсона та прокуратури Комсомольського району м. Херсона.

Це є його невід'ємним правом відповідно до законодавства України.

Проте, вирішуючи спір по суті відносно інших відповідачів, господарський суд не вирішив по суті позовні вимоги, заявлені до місцевого суду і прокуратури, а, в порушення наведених норм закону, безпідставно відмовив у їх розгляді ухвалою від 1 березня 2007 року.

Крім того, суд залишив поза увагою клопотання головного управління Державного казначейства України у Херсонській області від 8 червня 2007 року № 14-09/371/1205 (т.4 а.с. 17) про заміну неналежного відповідача і залучення до участі у справі згідно встановлених повноважень Державного казначейства України, що безумовно впливає на правильність визначення кола належних відповідачів у справі.

Згідно ст. 24 ГПК України (1798-12) господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Постановою Вищого Господарського суду України від 24 січня 2006 року суду першої інстанції була дана вказівка при новому розгляді справи вирішити питання про залучення до справи належного відповідача.

Статтею 111-12 ГПК України (1798-12) встановлено, що вказівки, які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Таким чином, вказівки суду касаційної інстанції в повному обсязі не виконані.

За таких обставин рішення суду визнати законним не можна, тому воно підлягає скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати наведене, правильно визначити коло відповідачів у справі за поданим позовом та з урахуванням вимог ст. 24 ГПК України (1798-12) , встановити дійсні обставини справи і прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 3 липня 2007 року.

Справу передати до господарського суду Херсонської області на новий розгляд в іншому складі суддів.