Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Плюшка I.А.

суддів: Козир Т.П., Самусенко С.С.

розглянувши

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2007р.

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2007р.

у справі № 11/107-07

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Iнгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

до Відкритого акціонерного товариства "Міттал Стіл Кривий Ріг" правонаступник - Відкрите акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"

про стягнення 1 258 273 грн. 04 коп.

за участю представників:

- позивача - Олюха В.Г.;

- відповідача - Маринюк Н.М., Петріга Л.Л.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13 березня 2007р. (суддя Мельниченко I.Ф.), залишеним в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2007р. у справі № 11/107-07 (колегія суддів Голяшкін О.В., Білецька Л.М., Науменко I.М.), стягнуто з ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг" на користь ВАТ "Iнгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" 1 258 273,04 грн. збитків, 12 582, 73 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті рішень господарський та апеляційний суди Дніпропетровської області виходили із невиконання відповідачем зобов'язання з поставки товару і відмову від зобов'язання кредитора з правом останнього вимагати відшкодування збитків.

Відкрите акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг", не погоджуючись з мотивами викладеними в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернулося з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2007р, по справі №11/107-07 і прийняти нове рішення, яким позивачу в задоволені позовних вимог відмовити.

Скаржник свої касаційні вимоги грунтує на тому, що зазначена постанова прийнята з порушенням норм матеріального ( ч.5 ст.261, ч.4 ст.267 ЦК України (435-15) ), та процесуального права України (ст.80, ч.2 ст.105 ГПК України (1798-12) ).

Ухвалою від 06.09.07 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2007р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2007р, в якій заявлено вимоги про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2007р. і прийняття нового рішення у справі.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет повноти їх встановлення господарським судом Дніпропетровської області та Дніпропетровським апеляційним господарським судом правильності застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на виконання умов договору купівлі-продажу №57/414 від 31 січня 1997 року між позивачем -ВАТ "Iнгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" та Криворізьким державним горно-металургійним комбінатом "Криворіжсталь", правонаступником якого є відповідач -ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг" позивач здійснив поставку залізорудного концентрату відповідачу на загальну суму 1 819 971,04 грн., а відповідач частково розрахувався шляхом зустрічної поставки металопрокату в порядку взаємозаліку, залишок заборгованості, підтверджений сторонами складає 1 258 273,04 грн.

Згідно ч.3 ст. 612 ЦК України (435-15) , якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 623 ЦК України (435-15) боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Судова колегія вважає, що викладені скаржником в касаційній скарзі доводи щодо припинення провадження у справі та спливу строку позовної давності є необгрунтованими.

Оскільки судом апеляційної інстанції було встановлено, що підставою даного позову спричинення збитків внаслідок невиконання касатором зобов'язання з поставки товару на вимогу позивача від 01 грудня 2006 року і підстави даного спору і спору, за яким було винесено рішення господарським судом 03 вересня 2002 року -різні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, що за правилами ЦК УРСР (1540-06) строк позовної давності за вимогою щодо виконання відповідачем зобов'язання по поставки металопродукції на суму 1 258 273,04 грн. не починався, з урахуванням положень абз.2 ч.5 ст. 261 ЦК України (435-15) строк позовної давності підлягає відрахуванню з 01 січня 2004 року - з дня набрання чинності Цивільним кодексом. Вимога про поставку металопродукції направлена відповідачу 01 грудня 2006 року і отримана 04 грудня 2006 року, який вважається днем пред'явлення вимоги, тобто в межах встановленого ст. 257 ЦК України (435-15) трирічного строку позовної давності.

За правилами абз.1 ч.5 ст. 261 ЦК України (435-15) строк позовної давності починається зі спливу строку виконання. Оскільки відповідач зобов'язання по поставці металопродукції у встановлений строк до 11 грудня 2006 року не виконав, права позивача вважаються порушеними з 12 грудня 2006 року, що є днем початку перебігу строку позовної давності.

Вказаний висновок суду відповідає фактичним обставинам, наявним матеріалам справи та нормам процесуального права, є законним та обгрунтованим.

Згідно з частиною 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанції чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання заявника на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України (1798-12) та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 111-9 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Твердження скаржника про порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обгрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до вищевикладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,- 111-11, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2007р. та рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2007р. у справі № 11/107-07 залишити без змін.