40/50-07 Про визнання недійсним договору щодо надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності - Текст документа

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юпітер-ЛТД" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до КП "Міський інформаційний центр" про визнання недійсним договору №4580 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій від 16.11.05 та визнання вимог, які пред'являються на підставі цього договору, недійсними.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.03.07 (суддя Хотенець П.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.07 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Слюсаревої Л.В., суддів: Білоконь Н.Д., Фоміної В.О.), у задоволенні позовних вимог відмовлено з посиланням на те, що придбання позивачем першого поверху приміщення не свідчить про придбання ним права власності на фасад будинку, так як він, рівно як і будинок в цілому, залишається у комунальній власності міста.

Не погодившись з рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позовні вимоги задовольнити та визнати недійсним договір № 4580 від 16.11.05. Свої вимоги заявник мотивує тим, що на його думку, судом безпідставно не застосовано Рішення Конституційного суду України по справі №4-рп/2004 від 02.03.04. Також скаржник наголошує на тому, що з придбанням ним приміщень на першому поверсі будівлі він одночасно став власником фасаду, який відповідає таким приміщенням, а тому не повинен платити за його використання для розміщення реклами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі договору купівлі-продажу №1521-В-C від 02 серпня 1999 року, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради та фірмою "Юпітер- ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, позивач є власником нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-4, загальною площею 56,9 кв. м., що розташовані за адресою: м. Харків, пр. Московський, 68/70.

На зовнішньому фасаді верхньої частини будинку № 68/70 по пр. Московському, а саме, зовнішній частині стін першого поверху приміщення, власником якого є позивач, він розмістив свої об'єкти зовнішньої реклами (4 окремих вивіски з назвою магазину та інші конструкції). Для розміщення зазначених об'єктів позивачем у відповідності до діючого законодавства було отримано дозволи на розміщення рекламних конструкцій.

16 листопада 2005 року між відповідачем та позивачем було укладено договір № 4580 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій. Відповідно до умов цього договору, відповідач надав позивачеві у користування місця, які перебувають у комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій.

Фактично спір зводиться до того, що позивач вважає, що у відповідності до договору купівлі-продажу № 1521-В-C від 02 серпня 1999 року, він набув права власності не лише на внутрішню площу будівлі, але й на конструкції (стіни внутрішні та зовнішні, фасад будинку), які необхідні для здійснення ним права власності на об'єкт та його використання за призначенням; тому договір № 4580 про надання в користування місць слід визнати недійсним, як такий, що укладений внаслідок двосторонньої помилки щодо правового режиму майна; оскільки будучи власником частини нерухомості, позивач не може сам у себе орендувати його фасад.

Суди попередніх інстанцій не підтримали таку правову позицію, зазначивши, що власником всієї будівлі залишається територіальна громада, незважаючи на продаж внутрішніх приміщень. Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками судів з огляду на наступне.

У відповідності з ч.1 ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 12.03.92 № 68 "Про розмежування комунальної власності між адміністративно-територіальними одиницями Харківської області" та рішення Харківської міської ради народних депутатів від 28.09.92 "Про комунальну власність міста", у комунальну власність міста було прийнято житлові об'єкти ЖЕУ-61.

Будинок, розташований в м. Харкові, пр. Московський,68/70 (68-а) знаходиться на балансі КВЖРЕП-61 Червонозаводського району. Це означає, що утримання цього будинку в цілому (підтримання в належному вигляді його систем тепло- та водопостачання, каналізаційної системи, покрівлі, фасаду, під'їздів, прибудинкової території) відноситься до обов'язків КВЖРЕП-61, як житлово-експлуатаційного підприємства. Отже, позивач одноособово не здійснює утримання цього будинку, в тому числі, його фасаду. Даний будинок в цілому є об'єктом комунальної власності та не був в установленому порядку з неї виключений.

Тому, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, право власності на фасад будинку позивачу не належить. Посилання скаржника на Рішення Конституційного суду України по справі № 4-рп/2004 від 02.03.04 (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) не приймається до уваги, оскільки воно стосується допоміжних приміщення багатоквартирних будинків (підвалів, сараїв, горищ, коляс очних та ін.), а не їх фасадів.

Таким чином, встановивши, що позивач є власником лише тих приміщень, які належать йому на праві власності у відповідності до договору купівлі-продажу № 1521-В-C від 02 серпня 1999 року; відповідач є особою, яка виконує функції з надання в експлуатацію розповсюджувачам зовнішньої реклами місць, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, для розташування спеціальних конструкцій; будівля по пр. Московський,68/70 у м. Харкові не вилучалася з об'єктів комунальної власності; двостороння помилка позивача та відповідача при укладенні спірного договору відсутня, - суди правомірно дійшли висновку про відмову в позові.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову Харківського апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судом всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Юпітер Лтд" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.07 у справі № 40/50-07 залишити без змін.