ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2007 р.
№ 39/78-07 ( rs676425 ) (rs676425)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя:
Першиков Є.В.
суддів
За участю представників сторін:
Позивача -
Відповідача -
Данилова Т.Б., Муравйов О.В.
Пр. Соколова Н.В. -дов. № 7 від 06.02.2007
Пр. Томіло I.I. -дов. № 14 від 01.01.2007
Пр. Романов Д.М. -дов. № 125 від 01.01.2007
розглянувши матеріали касаційної скарги
державного підприємства "Придніпровська залізниця"
у справі
господарського суду Дніпропетровської області
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
29.05.2007р.
за позовом
закритого акціонерного товариства страхова компанія "ДАСК" з
іноземними інвестиціями
до
державного підприємства "Придніпровська залізниця"
про
зобов'язання виконувати договір
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду
України від 17.09.2007 № 02-12.2/241 змінено склад колегії суддів:
у зв'язку з перебуванням суддів Савенко Г.В., Ходаківської I.П. у
відпустці призначено колегію у складі : головуючий -Першиков Є.В.,
судді Муравйов О.В., Данилова Т.Б.
В С Т А Н О В И В:
У січні 2007 року Закрите акціонерне товариство страхова
компанія "ДАСК" звернулось до господарського суду
Дніпропетровської області з позовом до державного підприємства
"Придніпровська залізниця" про визнання агентського договору (
договору доручення) № АУ 068ПР/нф-051688/ню від 19.10.2005 діючим
до 31 грудня 2007 року та зобов'язання відповідача виконувати цей
договір, а також покласти на відповідача судові витрати,
зазначивши, що залізниця несвоєчасно сповістила страхову компанію
про намір розірвати договір, чим порушила його права .
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
01.03.2007 у справі № 39/78-07 ( rs676425 ) (rs676425)
позов задоволено
частково, визнано агентський договір (договір доручення) № АУ
068ПР/нф-051688/ню від 19.10.2005 діючим до 31 грудня 2007 року,
та частково стягнуто судові витрати, в решті позовних вимог
відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що між сторонами укладено
договір доручення, який припиняється на загальних підставах
припинення договору, а також у разі відмови довірителя або
повіреного від договору, і оскільки залізниця не повідомила
страхову компанію вчасно про припинення дії договору, не передала
спір про розірвання договору на вирішення суду, тому договір
вважається продовженим до 31.12.2007., а оскільки позивач не
довів, що відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки за
договором, то в решті позовних вимог про зобов'язання відповідача
виконувати договір провадження у справі припинено у зв'язку з
відсутністю предмету спору.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 29.05.2007 рішення господарського суду залишено без змін
з посиланням на те, що між сторонами укладено агентську угоду, і
якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії договору
не заявляє у письмовому виді про намір розірвати договір, він
вважається пролонгованим на наступний термін.
Не погоджуючись із висновками суду першої та апеляційної
інстанцій, державне підприємство "Придніпровська залізниця" подало
до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій
просить скасувати рішення місцевого суду та постанову апеляційного
суду і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в
задоволенні позовних вимог.
Обгрунтовуючи касаційну скаргу, заявник зазначив про
порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та
процесуального права, а саме -неправильне визнання залізниці
страховим агентом на підставі ст.15 Закону України "Про
страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
і незастосування ст.1008 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
в частині права на відмову від договору
доручення, а також порушення вимог ст.43 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
в частині розгляду всіх обставин справи у їх
сукупності.
Позивач Страхова компанія "ДАСК" направив відзив на касаційну
скаргу, в якому проти касаційної скарги заперечує, вважає рішення
та постанову законними та обгрунтованими, одностороння відмова
залізниці від договору суперечить умовам договору та порушує права
і законний інтерес позивача, вважає діяльність страхових агентів
як виключний вид посередницької діяльності у сфері страхування, до
яких не повинні застосовуватись норми ст.1008 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, які регулюють відносини доручення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх в
судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, і це
підтверджується матеріалами справи, 19.10.2005 між сторонами
укладений агентський договір (договір доручення) № АУ
068ПР/НФ-051688/НЮ , за яким страховик
приймає на себе зобов'язання по страхуванню
пасажирів -застрахованих осіб, що відправляються зі станцій
Запорізької дирекції залізничних перевезень, під час поїздок або
перебування на залізничних вокзалах і залізничних станціях на
умовах, передбачених Положенням про обов'язкове особисте
страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженим
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 № 959
( 959-96-п ) (959-96-п)
, а страховий агент (відповідач) діє від імені та за
дорученням страховика і виконує частину його страхової діяльності
в сфері вищезазначеного виду страхування.
Відповідно до п.7.1 Договору договір набуває чинності з
01.01.2006 і діє до 31.12.2006. У випадку, якщо жодна з сторін за
місяць до закінчення терміну дії договору заявляє в письмовому
вигляді про намір розірвати договір, він вважається пролонгованим
на наступний термін, договір не може бути розірваний в
односторонньому порядку до закінчення терміну його дії.
Приймаючи до уваги положення вищевказаного договору та той
факт, що станом на 01.12.2006 від залізниці не надійшло до
страхової компанії будь-яких письмових вимог про припинення
Договору, Договір судами попередніх інстанцій визнано продовженим
до 31.12.2007.
12.12.2006 та 26.12.2006 відповідач повідомив позивача про
намір розірвати Договір, та відмову залізниці
від агентського договору .
27.12.2006 позивач отримав від відповідача лист від
26.12.2006 за № Н-21/2026 про розірвання та відмову відповідача з
01.01.2007 від агентського договору , на який
позивач відповів листом від 28.12.2006 № 422 про свою незгоду з
одностороннім розірванням договору.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог,
суд першої інстанції послався на ч.3 ст. 1008 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, яка встановлює: якщо повірений діє як
підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має
повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніше як за
один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не
встановлений договором, тому Договір визнаний діючим до
31.12.2007.
Однак, суд першої інстанції при прийнятті рішення не
дослідив, чи діяло державне підприємство "Придніпровська
залізниця" як юридична особа, чи діяло як підприємець.
Суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови про
залишення рішення без змін послався на ст.15 Закону України "Про
страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
, яка визначає страхових
агентів -громадян або юридичних осіб, які діють від імені та за
дорученням страховика і виконують частину його страхової
діяльності, а саме : укладають договори страхування, одержують
страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням
страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є
представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду
на підставі договору доручення із страховиком. Таким чином,
апеляційний суд дійшов висновку про те, що діяльність страхових
агентів є виключним видом діяльності у сфері страхування у формі
посередницької діяльності, однак, не спростував висновки суду
першої інстанції про те, що між сторонами укладено договір
доручення.
Як вбачається з назви Договору, сторонами укладено Агентський
договір , однак, судами попередніх інстанцій
не досліджено та не встановлено, який саме договір мало на увазі
сторони : посередницький агентський чи договір доручення.
Встановлення цієї обставини має суттєве значення для вирішення
спору по суті, оскільки умови припинення агентського договору
врегульовані статтею 304 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, а умови припинення договору доручення, який повинен
укладатись згідно із ст. 15 Закону України "Про страхування"
( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
, передбачені ст.1008 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
.
Оскільки поняття "розірвання договору" та "припинення
договору" не є тотожними, судом першої інстанції не дана правова
оцінка заяві залізниці, яка містилась в листі від 26.12.2006 №
Н-21/2026, про відмову від агентського договору поряд з
пропозицією розірвати договір. Ця обставина залишилась поза увагою
і апеляційного суду. Крім того, судами попередніх інстанцій не
дано правову оцінку листу залізниці від 16.02.2007 № НЗК-8/208 про
відмову від Договору, який міститься в матеріалах справи, чим
допущено порушення вимог ст.43 Господарського процесуального
кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Стаття 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
встановлює межі перегляду справи в касаційній
інстанції -переглядаючи у касаційному порядку судові рішення,
касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин
справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що спір був
розглянутий судами без дослідження в повному обсязі обставин
справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу
всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в
їх сукупності та призвело до прийняття неправильного рішення, тому
судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа передачі
на новий розгляд до господарського суду.
Під час розгляду справи господарському суду слід взяти до
уваги викладене, вжити передбачені законом заходи для всебічного,
повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і
обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Керуючись ст. 43, 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу державного підприємства "Придніпровська
залізниця" задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 29.05.2007 та рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 01.03.2007 у справі № 39/78-07 ( rs676425 ) (rs676425)
скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Дніпропетровської області.
Головуючий Є. Першиков
Судді Т. Данилова
О. Муравйов