ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2007 р.
№ 16/263 ( rs1040953 ) (rs1040953)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
Дерепи В.I.,
суддів
Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
дочірнього підприємства "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України"
на
рішення господарського суду Полтавської області від 20
листопада 2006 року та постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 29 січня 2007 року
у справі
№ 16/263 ( rs1040953 ) (rs1040953)
за позовом
дочірнього підприємства "Нафтогазбезпека" Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до приватного підприємства "Сарос"
про
визнання договору недійсним
за участю представників сторін:
від позивача -Кривенко Ю.Л.
відповідача -не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 20
листопада 2006 року (суддя О.Тимощенко), залишеним без змін
постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 29 січня 2007 року (судді I.Фаловська, Г.Жук,
О.Мамонтова) в позові відмовлено за недоведеністю.
В касаційній скарзі дочірнє підприємство "Нафтогазбезпека"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", не
погоджуючись з прийнятими по справі судовими актами, просить їх
скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм
матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення,
яким позов задовольнити.
Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали
справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність
застосування господарським судом Полтавської області та Київським
міжобласним апеляційним господарським судом норм матеріального і
процесуального права у вирішенні даного спору, і з урахуванням меж
перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
На підставі договору від 1 березня 2004 року за №
53-2/2-27/2, укладеного між дочірнім підприємством
"Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України" та приватним підприємством "Сарос", останнє зобов'язалося
надавати позивачу кінологів з собаками для виконання позивачем
послуг з охорони об'єктів (пункти 3.1.1 та 3.1.2 договору), а
позивач зобов'язався здійснювати оплату послуг відповідача згідно
акту виконаних робіт (пункти 3.2.3, 3.2.4 та 3.2.5).
Стаття 215 встановлює загальне правило про те, що підставою
недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину
стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -
третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме, зміст
правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного
законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка
вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної
дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і
відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на
реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правові наслідки укладення юридичною особою правочину, якого
вона не мала права вчиняти, встановлені статтею 227 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, відповідно до пункту 1 якої правочин
юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії),
може бути визнаний судом недійсним.
Відмовляючи в задоволенні позову суди виходили з того, що
предметом спірного договору від 01.03.2004 року не є надання
відповідачем послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої
власності, надання послуг з охорони громадян, а тому його
діяльність не входить в перелік видів господарської діяльності, що
підлягають ліцензуванню (стаття 9 Закону України "Про ліцензування
певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ) (1775-14)
).
Отже, колегія суддів вважає правомірним висновок судів щодо
відсутності правових підстав для визнання договору від 01.03.2004
року № 53-2/2-27/2 недійсним з мотивів відсутності у відповідача
відповідного дозволу (ліцензії).
Iнші посилання скаржника в обгрунтування касаційної скарги не
підтверджені матеріалами справи, досліджені та спростовуються
висновками судів, а тому не приймаються колегією суддів.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час
розгляду справи фактичні її обставини були встановлені
господарськими судами на підставі всебічного, повного і
об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів
відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з
правильним застосуванням норм матеріального і процесуального
права.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Полтавської області від 20
листопада 2006 року та постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 29 січня 2007 року у справі №
16/263 ( rs1040953 ) (rs1040953)
залишити без змін, а касаційну скаргу
дочірнього підприємства "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України" - без задоволення.
Головуючий, суддя
В.Дерепа
Суддя
Б.Грек
Суддя
Л.Стратієнко