ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2007 р.
№ 10/172/20(15/51)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Добролюбової Т.В. -головуючого,
Гоголь Т.Г.,
Швеця В.О.,
за участю представників від:
позивача: Гуріна А.Г. (дов. від 23.10.06)
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Приватного транспортного малого підприємства "П.Г.Внєштранс"
на рішення
на постанову
Господарського суду Чернігівської області від 28.04.2007 року
Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2007
року
у справі
№ 10/172/20(15/51)
господарського суду
Чернігівської області
за позовом
Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова
компанія"
до
Приватного транспортного малого підприємства "П.Г.Внєштранс"
про
стягнення 18 851, 58 грн.,
В С Т А Н О В И В:
29 червня 2006 року Акціонерне товариства "Українська
пожежно-страхова компанія" звернулася до господарського суду з
позовом про стягнення на підставі статей 1166, 1172, 1192
Цивільного кодексу України з Приватного транспортного малого
підприємства "П.Г.Внєштранс" збитків у розмірі 18 851, 58 грн.,
спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від
28.04.2007 року (суддя Пашкіна С.А.) позовні вимоги задоволено
частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 14 964,00
грн. збитків, 149, 64 грн. державного мита та 118,00 грн. - витрат
за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Крім того,
з відповідача стягнуто 209,23 грн. за проведення експертизи у
Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.
Рішення мотивоване посиланнями на обов'язок відповідача
відшкодувати позивачеві суму завданих збитків, визначеної на
підставі висновку експертизи, оскільки відповідачем не доведено,
що шкоду позивачеві було завдано внаслідок непереборної сили або
умислу потерпілого.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
20.06.2007 року (колегія суддів у складі: Малетич М.М. -
головуючий, Смірнова Л.Г., Вербицька О.В.) рішення Господарського
суду Чернігівської області залишено без змін, а апеляційну скаргу
Приватного малого підприємства П.Г.Внєштранс" - без задоволення.
Постанова мотивована тим, що обов'язок відшкодувати завдану
джерелом підвищеної небезпеки шкоду за цивільним законодавством
покладається на володільця джерела, яким у даній справі є Мале
транспортне приватне підприємство "Внєштранс" - власник автомобіля
КАВЗ - 685 д.н.з. 01824 МН.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, просить скасувати рішення суду першої
інстанції та постанову апеляційної суду та припинити провадження у
даній справі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність
застосування господарськими судами норм матеріального та
процесуального права, вислухавши пояснення представника позивача у
судовому засіданні, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла
висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на
таке.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю
відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій,
01.07.2005 року, на 153 км. Автодороги Київ - Суми, водій
відповідача Вялков О.В., керуючи автобусом КАВЗ-685, державний
номер 18-24 ММ, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,
допустив зіткнення з зустрічним автомобілем.
Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської
області від 05.08.2005 року водія Вялкова О.В. було визнано винним
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею
124, частиною першою статті 130 Кодексу адміністративного
правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Предметом даного позову є вимога позивача про стягнення з
Приватного транспортного малого підприємства "П.Г.Внєштранс"
збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги мотивовані приписами статей 1166, 1172, 1188,
1192 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, на момент дорожньо-транспортної пригоди
водій Приватного транспортного малого підприємства "П.Г.Внєштранс"
Вялков О.В. перебував у трудових відносинах з відповідачем, що
підтверджується, зокрема, витягом з книги обліку подорожніх
листів, відповідно до яких Волков О.В. виконував перевезення (т.1,
а.с. 38-41).
Відповідно до статей 1166, 1188 Цивільного кодексу України
шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується
особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності,
інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє
транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання,
зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода,
завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки,
відшкодовується на загальних підставах.
Як вбачається з матеріалів справи, власником транспортного
засобу, з участю якого відбулася дорожньо-транспортна пригода є
відповідач - Приватне транспортне мале підприємство
"П.Г.Внєштранс".
Відповідно до статті 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
Скаржник у касаційній скарзі зазначає про незаконне
заволодіння Вялковим О.В. транспортного засобу, посилаючись при
цьому на статтю 1187 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та на Постанову Пленуму
Верховного Суду України № 6 ( v0006700-92 ) (v0006700-92)
від 27.03.1992 року
"Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про
відшкодування шкоди", відповідно до яких, особа, яка неправомірно
заволоділа транспортним засобом, механізмом, або іншим об'єктом,
завдала шкоди діяльністю його використання, зберігання або
утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не
доведено належними засобами доказування, у розумінні статті 34 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, факт неправомірності заволодіння водієм
Вялковим О.В. транспортного засобу та не доведено, що шкоду було
завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а тому
колегія суддів погоджується з висновками судів щодо обов'язку
відповідача, як власника джерела підвищеної небезпеки відшкодувати
завдану шкоду.
Доводи у касаційній скарзі щодо розгляду даного спору судами
загальної юрисдикції є необгрунтованими. Як вбачається з
матеріалів справи та вірно встановлено судами попередніх
інстанцій, свої вимоги акціонерне товариство "Українська
пожежно-страхова компанія" адресувало Приватному транспортному
малому підприємству "П.Г.Внєштранс", а тому згідно з вимогами
статей 1, 2, 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, цей спір підлягає
вирішенню у господарському суді.
Постанова апеляційного суду та рішення місцевого
господарського суду грунтуються на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності, а тому є законними та обгрунтованими.
Оскільки судом як першої, так і апеляційної інстанції
всебічно і повно з'ясовані всі фактичні обставини, належно оцінені
докази, що мають значення для її розгляду і вирішення спору по
суті, правильно застосовані норми матеріального і процесуального
права, а доводи касаційної скарги правильності висновків суду не
спростовують - підстав для скасування постановлених у справі
рішень не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного транспортного малого
підприємства "П.Г.Внєштранс" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 28
квітня 2007 року та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 20 червня 2007 року у справі №
10/172/20(15/51) - залишити без змін.
3. Справу № 10/172/20(15/51) скерувати до Господарського суду
Чернігівської області.
Головуючий суддя: Добролюбова Т.В.
Судді: Гоголь Т.Г.
Швець В.О.