ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2007 р.
№ 36/621 ( rs745693 ) (rs745693)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка I.А. -головуючий,
Козир Т.П., Самусенко С.С.,
розглянувши
касаційне подання
Заступника прокурора м. Києва
на рішення
господарського суду м.Києва від 14.03.2007р.
та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2007р.
у справі
№36/621 ( rs745693 ) (rs745693)
за позовом
Заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в
інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до
1.Компанії "Northland Power Darnіtsіa Inc";
2.Закритого акціонерного товариства "Енергогенеруюча компанія
"Укр-Кан Пауер"
про
стягнення 4 877 130 грн. 00 коп. та зобов'язання вчинити дії
за участю представників:
- прокурора -Iвченко О.А. -прокурор відділу ГПУ;
- ФДМ -Бичков А.С.;
- відповідача 1 -Просянюк О.В;
- відповідача 2 -не з'явилися
встановив:
Рішенням господарського суду м. Києва від 14.03.2007 року у
справі №36/621 ( rs745693 ) (rs745693)
в задоволенні позову Заступника
прокурора Дніпровського району позов м. Києва в інтересах держави
в особі Фонду державного майна України до Компанії "Northland
Power Darnіtsіa Inc" та Закритого акціонерного товариства
"Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" про стягнення 4 877
130900 грн. та зобов'язання відповідача 2 прийняти від відповідача
1 кошти в сумі 4 877 130,00 грн. та у відповідності до
законодавства здійснити їх розподіл і виплатити в якості
дивідендів на користь Фонду державного майна України було
відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
17.05.2007 року у справі №36/621 ( rs745693 ) (rs745693)
зазначене рішення
господарського суду м. Києва від 14.03.2007 року було залишено без
змін.
Скаржник, не погоджуючись з твердженнями, викладеними в
постанові Київського апеляційного господарського суду від
17.05.2007 року у справі №36/621 ( rs745693 ) (rs745693)
, звернувся із
касаційним поданням в якому просить скасувати відповідну постанову
та рішення господарського суду м. Києва від 14.03.2007 року у
справі №36/621 ( rs745693 ) (rs745693)
з мотивів неправильного застосування
та порушення норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши оскаржувані
судові рішення на предмет дотримання судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті
останніх, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні
касаційної скарги, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 2 статті 111 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанції
чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові
докази або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є
виключною прерогативою першої та апеляційної інстанції.
Приймаючи оскаржувані судові рішення по справі суди першої та
апеляційної інстанції встановили, що 18.06.1998 року Дніпровською
районною державною адміністрацією м. Києва було зареєстроване
Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан
Пауер".
Згідно із п. 1.1 Установчого договору та п. 1.1 Статут ЗАТ
"ЕК "Укр-Кан Пауер", його акціонерами є: Фонд державного майна
України (34,3 % статутного капіталу), фізичні-особи - громадяни
України, що мають право власності на колективну частку майна
цілісного майнового комплексу Дарницької ТЕЦ, визначену відповідно
до наказу Фонду державного майна України №545 від 23.05.1997 року
(14,7 % статутного капіталу), фірма Компанія "Northland Power
Darnіtsіa Inc" (51 % статутного капіталу).
Відповідно до установчих документів ЗАТ "ЕК "Укр-Кан Пауер"
вбачається, що товариство створено внаслідок реорганізації шляхом
перетворення Українсько-канадського спільного підприємства з
іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою
відповідальністю "Укр-Кан Пауер".
Заявлений позов мотивований посиланням на положення ст. 33
Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
відповідно до якої, акціонер зобов'язаний оплатити повну вартість
акцій у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше
року після реєстрації акціонерного товариства. У разі несплати у
встановлений строк акціонер, якщо інше не передбачене статутом
товариства, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних від суми
простроченого платежу.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили із того, що
Компанія "Northland Power Darnіtsіa Inc" не сплатила вартість
належних їй акцій у встановлений строк, проте враховуючи п.6.7
Статуту ЗАТ "ЕК "Укр-Кан Пауер", в редакції, зареєстрованій
17.08.2000 року, акціонери домовилися, на засадах згоди, про
незастосування будь-яких фінансових санкцій у випадку несвоєчасної
сплати повної вартості акцій будь-яким з акціонерів Компанії.
Також суд вказав на подачу позовної заяви із пропуском строку
позовної давності.
Колегія суддів Вищого господарського суду України виходить із
того, що судами вірно встановлено обставину перетворення у 1998
році Українсько-канадського спільного підприємства з іноземними
інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю
"Укр-Кан Пауер" у Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча
компанія "Укр-Кан Пауер" із збереженням часток учасників
(акціонерів) у статутному фонді товариства.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
(в редакції, чинній на момент створення
ЗАТ "ЕК "Укр-Кан Пауер") товариством з обмеженою відповідальністю
визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на
частки, розмір яких визначається установчими документами. Отже, з
моменту створення товариства з обмеженою відповідальністю, його
учасники набувають право власності на частки у статутному фонді
такого товариства.
За таких обставин, на момент перетворення
Українсько-канадського спільного підприємства з іноземними
інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю
"Укр-Кан Пауер" у ЗАТ "ЕК "Укр-Кан Пауер" компанія "Northland
Power Darnіtsіa Inc" була власником частки у статутному фонді
Українсько-канадського спільного підприємства з іноземними
інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю
"Укр-Кан Пауер" у розмірі 51 % статутного фонду товариства.
З урахуванням положень ст. 4 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
, ст. 86 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
чинного на
момент створення ЗАТ "ЕК "Укр-Кан Пауер" законодавство не
визначало перетворення юридичної особи, як підставу для
безвідплатного припинення права власності особи (учасника) на
належне їй майно (частку в статутному фонді товариства з обмеженою
відповідальністю). Не містять таких положень і ст. 19 Закону
України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
та ст. 34 Закону
України "Про підприємства в Україні" ( 698-12 ) (698-12)
, а тому під час
перетворення здійснюється обмін часток у статутному фонді
товариства з обмеженою відповідальністю, що перетворюється, на
акції закритого акціонерного товариства, що створюється під час
перетворення.
Таким чином, відповідно до наведених норм чинного
законодавства компанія "Northland Power Darnіtsіa Inc" оплатила
вартість акцій ЗАТ "ЕК "Укр-Кан Пауер" (84 168 000 штук, що
становить 51% статутного капіталу) шляхом обміну належної їй
частки у статутному фонді Українсько-канадського спільного
підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з
обмеженою відповідальністю "Укр-Кан Пауер", яке припинилося, на
акції ЗАТ "ЕК "Укр-Кан - Пауер".
При цьому, підтвердженням факту вказаного обміну є досліджені
судами установчі документи новоствореного товариства.
Судова колегія Вищого господарського суду України, вважає
безпідставним звернення заступника прокурора до суду з вимогою
стягнення, розподілу та виплаті в якості дивідендів суми штрафних
санкцій за несвоєчасну оплату акціонером належних акцій
товариства, тому що останні можуть бути стягнені виключно на
користь самого товариства, в той час як його учасники (акціонери)
мають брати участь у розподілі лише прибутку товариства та
одержувати його частку тобто дивіденди, які розподіляються
пропорційно належним їм акцій.
Крім того, Господарським процесуальним кодексом України
( 1798-12 ) (1798-12)
не передбачено здійснення дій одного відповідача на
користь іншого відповідача.
Слід також, наголосити на правильності висновків судів
попередніх інстанцій стосовно пропуску позивачем строку позовної
давності та відсутності з його боку будь-яких клопотань в його
поновленні.
Згідно роз'яснень пленуму Верховного Суду України викладених
в п.1 постанови від 29.12.1976 року №11 "Про судове рішення"
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, обгрунтованим визнається рішення, в якому повно
відображені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими у судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли
суд, дотримавшись всіх вимог процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та
апеляційної інстанцій, колегія суддів касаційної інстанції дійшла
висновку про відсутність допущення судами першої та апеляційної
інстанцій порушень норм матеріального і процесуального права при
прийнятті оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим підстави для
задоволення касаційної скарги відсутні.
Відповідно до вищевикладеного, керуючись ст. ст. 111-5,
111-7, 111-9,- 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
постановив:
1. Касаційне подання заступника прокурора м. Києва залишити
без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.05.2007р. у справі №36/621 ( rs745693 ) (rs745693)
залишити без змін.
Головуючий суддя I. Плюшко
Суддя Т. Козир
Суддя С. Самусенко