Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Муравйова О.В. -головуючого Полянського А.Г. Фролової Г.М.

за участю представників:

позивача - 1:

ОСОБА_1, ОСОБА_5 -дов. від 12.09.2007 року

позивача -2:

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

відповідача -1:

ОСОБА_6 -дов. від 23.02.2007 року

відповідача -2:

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

відповідача -3:

ОСОБА_6 -дов. від 01.07.2007 року

третьої особи:

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ОСОБА_1

на постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.06.2007 року

у справі № 20-9/039 господарського суду міста Севастополя

за позовом

- ОСОБА_1 - ОСОБА_2

до

- ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Янос-В"

третя особа

Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя

про

визнання частково недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Янос-В"

ВСТАНОВИВ:

У січні 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до господарського суду міста Севастополя з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя про визнання частково недійсними пунктів 1, 2, 3, 4 в частині пункту 1.2 та пункта 7 протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Янос-В" НОМЕР_1 від 27.02.2004 року та скасування державної реєстрації змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Янос-В" шляхом викладення його в новій редакції від 03.03.2004 року під № НОМЕР_2, прийнятих на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Янос-В" 27.02.2004 року, рішення якого визнаються частково недійсними.

Позовні вимоги обгрунтовані, зокрема, тим, що у відповідності з вимогами статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" (755-15)   в державній реєстрації змін до статутних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Янос-В" мало бути відмовлено.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 06.04.2007 року (суддя Рибіна С.А.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.06.2007 року (судді: Котлярова О.Л. -головуючий, Видашенко Т.С., Заплава Л.М.) у справі № 20-9/039 господарського суду міста Севастополя у задоволенні позову відмовлено.

Обгрунтовуючи судові рішення, господарські суди з посиланням на статтю 2 Закону України "Про боротьбу з корупцією" (356/95-ВР) , статтю 3 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) зазначають про те, що суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню; закони, на які посилаються позивачі, не обмежують права особи бути засновником.

Не погоджуючиcь з постановою, ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.06.2007 року у справі № 20-9/039 господарського суду міста Севастополя, в якій просить вказану постанову у справі та рішення господарського суду міста Севастополя від 06.04.2007 року у справі № 20-9/039 господарського суду міста Севастополя скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, статей 100, 116, 145, 202, 203 Цивільного кодексу України, статей 10, 58 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) . Зокрема, заявник зазначає, що відповідачі не мали права вступу до товариства, а реєстрація змін до установчих документів має бути скасована.

ОСОБА_2 надала відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.06.2007 року та рішення господарського суду міста Севастополя від 06.04.2007 року у справі № 20-9/039 скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обс язі.

Відповідачі та третя особа відзиви на касаційну скаргу не надали.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представників позивача -1, відповідачів - 1, 3, присутніх в судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи та доводи викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати.

Судові рішення цим вимогам не відповідають.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до господарського суду міста Севастополя з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя про визнання частково недійсними пунктів 1, 2, 3, 4 в частині пункту 1.2 та пункта 7 протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Янос-В" НОМЕР_1 від 27.02.2004 року та скасування державної реєстрації змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Янос-В" шляхом викладення його в новій редакції від 03.03.2004 року під № НОМЕР_2, прийнятих на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Янос-В" 27.02.2004 року, рішення якого визнаються частково недійсними.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 26.02.2007 року було залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Янос-В".

Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Згідно із статтею 77 зазначеного вище кодексу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача.

Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання. Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

В рішенні господарського суду міста Севастополя від 06.04.2007 року вказано, що ухвалою від 04.04.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Янос-В" виключено зі складу третіх осіб та залучено до участі в справі в якості іншого відповідача.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи ухвала господарського суду міста Севастополя від 04.04.2007 року відсутня, у внутрішньому описі документів справи № 20-9/309 (т.1, т.2) -не зазначена.

Крім того, аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа не є справою адміністративної юрисдикції.

Однак, з протоколу судового засідання від 04.04.2007 року вбачається, що в даному судовому засіданні, суд, керуючись статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України оголосив перерву до 06.04.2007 року (а.с.4 т.2), зазначене підтверджується і повідомленням господарського суду міста Севастополя від 04.04.2007 року (а.с.5 т.2).

При цьому при прийнятті рішення та постанови суди керувались нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Отже, викладене дає підстави вважати, що суд першої інстанції не залучав Товариство з обмеженою відповідальністю "Янос-В" до участі у справі в якості відповідача, справу розглянуто без повідомлення сторін у справі про відкладення (перерву) у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , на що не звернуто уваги і судом апеляційної інстанції, у зв'язку з чим рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.06.2007 року у справі № 20-9/039 господарського суду міста Севастополя та рішення господарського суду міста Севастополя від 06.04.2007 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.