11-31-15/139-06-3911 Про стягнення суми; за зустрічним позовом про визнання векселів такими, що не підлягають оплаті - 18.09.2007 Прийняття

Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2007 року касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" задоволено, скасовано рішення господарського суду Одеської області від 06.12.2006 року, первісний позов задоволено, стягнуто з ВАТ "Металобаза" на користь ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" 8000000,00 грн. боргу, 145600,00 грн. річних, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

ВАТ "Металобаза" звернулося до Вищого господарського суду України з заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 22.02.2007 року за нововиявленими обставинами. Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що згідно з постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 03.05.2007 року та листом заступника прокурора Суворовського району м. Одеси від 16.05.2007 р. №327н-07 встановлено факт вчинення колишнім головою правління ВАТ "Металобаза" Храпачем А.М. посадового підлогу при видачі векселів №№753287046471, 753287046473, 753287046474, 753287046475, 753287046476, 753287046477, 753287046478, 753287046479, 753287046480, 753287046482, 753287046483, 753287046484, 753287046485, 753287046486, 753287046487, 753287046489 та складанні листа від 20.11.2000 р. №132/12 на адресу директора філії "Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" Холодняка Г.Н. Вказаною постановою суду було припинено провадження у кримінальній справі по обвинуваченню колишнього голови правління ВАТ "Металобаза" Храпача А.М. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, згідно з ст. 7 КПК України, ст. 48 КК України (у зв'язку із зміною обстановки), тобто з нереабілітуючих підстав.

Позивач за первісним позовом заперечує проти задоволення вказаної заяви, посилаючись на те, що Дочірня компанія "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" є законним та добросовісним векселедержателем (власником) спірних векселів, вказані у заяві ВАТ "Металобаза" факти не є нововиявленими у розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України та не спростовують обставин, які були покладені в основу постанови Вищого господарського суду України від 22.02.2007 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи заяви, перевіривши наявні матеріали, колегія суддів прийшла до висновку, що заява про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 22.02.2007 року підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Згідно з пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" (v0001700-81) у випадках, коли відносно особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі в силу закону не може бути закінчене постановленням вироку, на підтвердження наявності нововиявлених обставин суд може врахувати постанову по результатах розслідування, проведеного в порядку кримінального судочинства, якщо вона винесена у суворій відповідності з законом.

З постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 03.05.2007 року та листа заступника прокурора Суворовського району м. Одеси від 16.05.2007 р. №327н-07 вбачається, що в ході розслідування кримінальної справи №060200600006, порушеної 23.01.2006 р. по обвинуваченню колишнього голови правління ВАТ "Металобаза" Храпача А.М. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України (1960 р.) при видачі простих векселів №№753287046471, 753287046473, 753287046474, 753287046475, 753287046476, 753287046477, 753287046478, 753287046479, 753287046480, 753287046482, 753287046483, 753287046484, 753287046485, 753287046486, 753287046487, 753287046489, зібраними у кримінальній справі доказами, показаннями обвинуваченого Храпача А.М., який повністю визнав свою вину у вчиненні даного злочину, підтверджено, що зазначені векселі ВАТ "Металобаза" не емітувалися, в порушення вимог абзацу другого пункту 1 розділу II Правил виготовлення і використання вексельних бланків (затверджених постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10.09.1992 р. №528 (528-92-п) ) векселі видані Храпачем А.М. від імені ВАТ "Металобаза" не в оплату за фактично виконані роботи та надані послуги ТОВ "Аналітик", на балансі ВАТ "Металобаза" спірні векселі ніколи не обліковувалися.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", чинного на день видачі оспорюваних за зустрічним позовом ВАТ "Металобаза" векселів, вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Порядок випуску та обігу векселів визначався Кабінетом Міністрів України.

Частина п'ята статті 24 Закону України "Про підприємства в Україні" встановлювала, що підприємство може поставляти продукцію, виконувати роботи, надавати послуги в кредит із сплатою покупцям (споживачами) процентів за користування цим кредитом. Для оформлення таких угод підприємство може застосовувати в господарському обороті векселі.

Відповідно до Правил виготовлення та використання вексельних бланків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10.09.1992 року за №528, які були чинними на момент емісії спірних векселів, видавати переказні і прості векселі можна було лише для оформлення грошового бору за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Таким чином, судовою колегією відхиляються посилання Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" на те, що при вирішенні даного спору та визнанні векселів такими, що не підлягають оплаті внаслідок відсутності сили простого векселя, слід керуватись тільки спеціальним законодавством про вексельний обіг, яким передбачається визнання векселя недійсним лише у випадках відсутності відповідних реквізитів у самому векселі. (З аналогічної позиції виходив Верховний Суд України у постанові від 19.11.2002 р. у справі № 14/467).

Згідно з ст. 16 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (995_009) , що набрав чинності з 06.01.2000 р., власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. Закреслені індосаменти вважаються при цьому ненаписаними. Якщо за бланковим індосаментом іде інший індосамент, то особа, яка підписала останній, вважається такою, що придбала вексель за бланковим індосаментом.

Якщо особа втратила переказний вексель в силу будь-яких подій, а держатель векселя обґрунтує своє право на нього згідно з порядком, зазначеним у попередньому абзаці, такий держатель не зобов'язаний повернути вексель, за винятком випадку, коли він придбав його недобросовісно або при його придбанні, допустив грубу необережність.

Придбання векселя навіть за угодою, яка не визнана недійсною, але без дотримання встановлених законодавством умов обороту векселя якраз і свідчить про грубу необережність особи, яка його придбаває. (З аналогічної позиції виходив Верховний Суд України у постанові від 11.04.2006 р. по справі №19/145-18/438).

Згідно з ст. 13 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (995_009) індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом. Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).

Разом із тим, вексельні угоди регулюються також і загальними нормами цивільного законодавства про угоди і зобов'язання. Передача векселя за актом приймання-передачі згідно з ст. 41 ЦК УРСР за своєю природою є угодою. (З аналогічної позиції виходив Верховний Суд України у постанові від 24.01.2006 р. №31/215-05-4080 тау постанові від 21.06.2005 р. у справі №05-6-15/779).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, спірні векселі були отримані Дочірньою компанією "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" від ТОВ "Сімекс-Групп" без вчинення останнім індосаменту на підставі акту прийому-передачі векселів від 12.12.2000 р.

За змістом ст. 11 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (995_009) передача векселів іншим способом, ніж вчинення індосаменту має наслідки лише звичайної цесії.

За таких обставин, виходячи з вимог ст. 198 Цивільного кодексу УРСР ТОВ "Сімекс-Групп", яке уступило вимоги Дочірній компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", було зобов'язане передати їй документи, що свідчать про право вимоги.

Згідно з ст. 200 Цивільного кодексу УРСР боржник (ВАТ "Металобаза") вправі висувати проти вимоги нового кредитора всі заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання повідомлення про уступну вимоги.

Відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу УРСР юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням). Порядок призначення або обрання органів юридичної особи визначається їх статутом (положенням).

Статутом ВАТ "Металобаза" в редакції, чинній на день випуску спірних векселів, передбачено такі його органи управління: загальні збори акціонерів, спостережна рада, правління як виконавчий орган, ревізійна комісія (п. 8.1 статуту).

Відповідно до п. 8.2.4 статуту ВАТ "Металобаза" саме до компетенції загальних зборів акціонерів належало прийняття рішення про випуск цінних паперів.

Згідно з ст. 47 Закону України "Про господарські товариства", п. 8.4.1 статуту ВАТ "Металобаза" в редакції, чинній на день випуску спірних векселів, виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління. До повноважень правління належить вирішення всіх питань діяльності акціонерного товариства, крім тих, що відносяться до виключної компетенції загальних зборів та спостережної ради.

Таким чином, голова правління не є самостійним органом управління, оскільки останній складається не з однієї, а кількох осіб, а тому для набуття товариством цивільних прав і обов'язків він повинен виносити відповідні питання на розгляд засідання правління чи загальних зборів акціонерів. (З аналогічної позиції виходив Верховний Суд України у постанові від 21.02.2006 р. по справі №97/9-2005).

Проте, питання емісії простих векселів №№753287046471, 753287046473, 753287046474, 753287046475, 753287046476, 753287046477, 753287046478, 753287046479, 753287046480, 753287046482, 753287046483, 753287046484, 753287046485, 753287046486, 753287046487, 753287046489 на засідання правління чи на загальні збори акціонерів ВАТ "Металобаза" не виносилось, а тому оспорювані векселі були видані головою правління Храпачем А.М. за відсутності відповідних повноважень.

Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема положення щодо індосаменту (статті 11-20). До простого векселя також застосовуються положення про наслідки підпису відповідно до умов зазначених у статті 7, та про наслідки підпису особи, яка діє без повноважень або з перевищенням своїх повноважень (стаття 8).

Згідно з ст. 8 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі кожний, хто поставив свій підпис на переказному векселі як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов'язаний за векселем і, якщо він заплатить, матиме ті самі права, які мала б та особа, за яку він мав намір діяти. Таке ж правило застосовується до представника, який перевищив свої повноваження.

Враховуючи зазначене, судова колегія приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ВАТ "Металобаза" 8000000,00 грн. заборгованості за простими векселями №№753287046471, 753287046473, 753287046474, 753287046475, 753287046476, 753287046477, 753287046478, 753287046479, 753287046480, 753287046482, 753287046483, 753287046484, 753287046485, 753287046486, 753287046487, 753287046489 та 145600,00 грн. відсотків за несвоєчасно здійснену оплату за вказаними векселями.

Відповідно до ст. 140 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженої Законом України від 18.05.2000 р. №1723-111 (1723-14) , до виконання плану приватизації (розміщення акцій) ВАТ, щодо яких передбачається закріплення у державній власності пакетів акцій відповідно до розділу VI цієї Програми, або до розміщення акцій у кількості, що становить 75 відсотків загальної кількості акцій ВАТ, цьому товариству та державним органам приватизації забороняється, зокрема, здійснювати операції з борговими вимогами та зобов'язаннями (факторинг), якщо на дату укладення відповідної угоди балансова вартість таких активів або зобов'язань перевищує суму, еквівалентну 14000 EUR за курсом, встановленим Національним банком України, або перевищує 10 відсотків підсумку балансу ВАТ.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач за первісним позовом допустив грубу необережність при придбанні спірних векселів та мав можливість встановити факт їх незаконної видачі Храпачем А.М. від імені ВАТ "Металобаза" шляхом перевірки договору від 30.05.2000 р. №30/05/2000/1, документів, що свідчили б про видачу векселів в оплату за виконані ТОВ "Аналітик" роботи, надані послуги, а також відсутність повноважень у голови правління ВАТ "Металобаза" Храпача А.М. приймати рішення про видачу спірних векселів, незаконність їх емісії в порушення ст. 140 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки.

Судова колегія погоджується з доводами заявника про те, що встановлені постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 03.05.2007 року та викладені у листі заступника прокурора Суворовського району м. Одеси від 16.05.2007 р. №327н-07 факти вчинення колишнім головою правління ВАТ "Металобаза" Храпачем А.М. посадового підлогу при видачі простих векселів №№753287046471, 753287046473, 753287046474, 753287046475, 753287046476, 753287046477, 753287046478, 753287046479, 753287046480, 753287046482, 753287046483, 753287046484, 753287046485, 753287046486, 753287046487, 753287046489, складанні та направленні на адресу директора філії "Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" Холодняка Г.Н. завідомо неправдивого листа від 20.11.2000 р. №132/12 має істотне значення для справи, дані обставини Існували на час прийняття постанови Вищого господарського суду України від 22.02.2007 року, не були відомі заявникові та суду, оскільки могли бути встановлені лише вироком або постановою за наслідками розслідування кримінальної справи (ст. 62 Конституції України, ст.ст. 7, 15, пункти 12, 14 ст.7