30/277-06-8278 про визнання договору оренди приміщення продовженим, зобов'язання вчинити певні дії й визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення недійсним - Текст документа

У серпні 2006р. Мале приватне підприємство "Бавар" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про визнання договору оренди нежитлового приміщення №НОМЕР_2 від 13.04.2000р. продовженим на тих же умовах до 08.12.2012р., зобов'язання Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради оформити зміни у вищезазначений договір оренди у письмовому вигляді шляхом підписання додаткової угоди. В обгрунтування позовних вимог Мале приватне підприємство "Бавар" послалося на ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) відносно продовження дії договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди; ст.654 ЦК України (435-15) щодо форми вчинення змін в договорі; ст.20 ГК України (436-15) стосовно права на захист своїх прав і законних інтересів.

Ухвалою господарського суду від 17.08.2006р. одночасно з порушенням провадження у справі до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору залучено Приморську районну адміністрацію.

09.11.2006р. Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з заявою про визнання його третьої особою на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою суду від 15.11.2006р. до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 та змінено правовий статус третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Приморської районної адміністрації та визначено її відповідачем у справі.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Одеської області №269-р від 27.11.2006р. за клопотанням позивача призначено колегіальний розгляд справи у складі колегії суддів: головуючого судді Роги Н.В., суддів Зуєвої Л.Є., Бакланової Н.В.

В ході розгляду справи позивач надав доповнення до позовної заяви, доповнивши позовні вимоги вимогою про визнання недійсним договору оренди №НОМЕР_3 від 19.04.2006р. на нежитлове приміщення загальною площею 42,7кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 67, укладеного між Приморською районною адміністрацією та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність спірного договору оренди вимогам п.7 ст.9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , так як на дату укладення договору з Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 19.04.20006р. Приморська районна адміністрація мала дві заяви на оренду нерухомого майна, а відтак орендар мав визначатись на конкурсних умовах. Крім того, позивач послався на продовження користування спірним приміщенням після спливу строку договору оренди №НОМЕР_2 від 13.04.2000р., відсутність заяв орендодавця про припинення дії договору протягом 1 місяця після спливу строку його дії, що є підставою для визнання його продовженим на той же строк на тих же умовах відповідно до ст.764 ЦК України (435-15) , ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.02.2007р. у даній справі змінено процесуальний статус Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 з третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору на відповідача по справі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.02.2007р. у справі №30/277-06-8278 (колегія суддів у складі головуючого судді Рога Н.В., суддів Бакланової Н.В., Зуєвої Л.Є.) позовну заяву Малого приватного підприємства "Бавар" задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди №НОМЕР_3 від 19.04.2006р., укладений між Приморською районною адміністрацією та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, стягнуто з Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь Малого приватного підприємства "Бавар" по 21,25грн. витрат по сплаті державного мита та по 29,5грн. -витрат на IТЗ судового процесу. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2007р. у справі №30/277-06-8278 (колегія суддів у складі головуючого судді Мишкіної М.А., суддів Сидоренка М.В., Таценко Н.Б.) апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Бавар" задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області скасовано в частині відмови у позові Малому приватному підприємству "Бавар" про визнання договору оренди №НОМЕР_2 від 13.04.2000р. продовженим. Позов МПП "Бавар" в цій частині позовних вимог задоволено. Визнано договір оренди №НОМЕР_2 від 13.04.2000р. на нежитлове приміщення загальною площею 42,7кв.м., що розташоване у м.Одесі по вул. Пушкінській, 67, укладений між Малим приватним підприємством "Бавар" та Приморською районною адміністрацією виконкому Одеської міської ради, - продовженим на встановлених ним умовах до 23.03.2012р. В іншій частині рішення господарського суду від 28.02.2007р. залишено без змін, виклавши п.п.3, 4 резолютивної частини в наступній редакції: "3. Стягнути з Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на користь Малого приватного підприємства "Бавар" 31,88грн. витрат по держмиту та 39,33грн. витрат на IТЗ судового процесу. 4. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на користь Малого приватного підприємства "Бавар" 31,88грн. витрат по держмиту та 39,33грн. витрат на IТЗ судового процесу." У задоволенні апеляційних скарг Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на користь Малого приватного підприємства "Бавар" 10,62грн. витрат за подання апеляційної скарги. Стягнуто з Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на користь Малого приватного підприємства "Бавар" 10,62грн. витрат по держмиту за подання апеляційної скарги. Доручено господарському суду Одеської області видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення господарського суду Одеської області від 28.02.2007р. у справі №30/277-06-8278 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2007р., прийняти нове рішення, яким відмовити Малому приватному підприємству "Бавар" у позові до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про визнання договору оренди продовженим та зобов'язання вчинити певні дії, визнання договору недійсним в повному обсязі. У касаційних скаргах заявники стверджують про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають суттєве значення для справи.

У запереченні на касаційну скаргу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради позивач просить касаційну скаргу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2007р. та на рішення господарського суду Одеської області від 28.02.2007р. залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2007р. -без змін, погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій.

Розглянувши матеріали справи, касаційні скарги, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.04.2000р. між Приморською районною адміністрацією виконкому Одеської міської ради (Орендодавець) та МПП "Бавар" (Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №НОМЕР_2 загальною площею 42,7кв.м. напівпідвального поверху по вул. Пушкінській, 67 у м. Одеса, з метою розміщення кафе, на умовах плати з урахуванням щомісячного індексу інфляції (розрахунок орендної плати -а.с.11звор.). Строк дії договору встановлено до 02.04.2006р.

За додатковим погодженням 01.01.2002р. розмір орендної плати становив 214,7грн., у т.ч. 20% ПДВ; додатковою угодою від 01.01.2002р. змінені реквізити Орендодавця, на які повинна надходити орендна плата (рахунок ВДК у м. Одесі, банк УДК в Одеській області).

Судом першої інстанції встановлено, що протягом терміну дії договору позивач використовував орендоване приміщення під розміщення кафе "Гриль", сплачував орендну плату на рахунки КП "ДЕЗ "Арнаутське", яке є балансоутримувачем спірного приміщення, проти чого Приморська райадмністрація не заперечувала.

10.04.2006р. позивач звернувся з листом до голови Приморської райадміністрації з проханням продовжити договір оренди у зв'язку з закінченням строку його дії.

Твердження позивача про продовження користування орендованим приміщенням після 02.04.2006р. (закінчення строку дії договору оренди), неповернення приміщення за актом приймання-передачі Орендодавцю місцевим господарським судом визнані такими, що відповідають дійсним обставинам справи, визнані Приморською райадміністрацією виконкому Одеської міської ради і підтверджуються постановами адмінкомісії Приморської райадміністрації виконкому Одеської міської ради НОМЕР_5 від 18.08.2006р., НОМЕР_6 від 28.07.2006р. про притягнення директора позивача до адміністративної відповідальності за нездійснення вбирання території, прилеглої до кафе "Гриль" по вул. Пушкінській,67; актом обстеження нежитлового приміщення від 14.11.2006р., підписаним і затвердженим посадовими особами Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Листом №НОМЕР_4 від 11.04.2006р. заступник голови Приморської районної адміністрації виконкому Одеської міської ради повідомив директора позивача про негативні результати вирішення питання щодо продовження дії договору оренди внаслідок порушенням Орендарем умов договору.

19.04.2006р. Приморська районна адміністрація виконкому Одеської міської ради, незважаючи на незвільнення позивачем спірного приміщення станом на 19.04.2006р. та неповернення його Орендодавцю в порядку, передбаченому п.4.6 договору оренди, уклала з Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 договір оренди №НОМЕР_3 на цей об'єкт на підставі розпорядження Райадміністрації №НОМЕР_7 від 19.04.2006р., з терміном дії до 18.04.2007р., тоді як розрахунок орендної плати до договору як його невід'ємна частина підписаний КП "ДЕЗ "Арнаутське" як балансоутримувачем приміщення і погоджений першим заступником голови Приморської районної адміністрації виконкому Одеської міської ради.

19.04.2006р. між Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 та КП "ДЕЗ "Арнаутське" в особі бухгалтера по оренді підписано акт приймання-передачі приміщення із зазначенням в ньому наявного у приміщенні майна.

Судом першої інстанції встановлено, що Приморська районна адміністрація виконкому Одеської міської ради в обгрунтування передачі спірного приміщення в оренду іншій особі послалася на припинення договору оренди з позивачем з 02.04.2006р. за ініціативою Орендодавця у зв'язку з відмовою позивачу у його продовженні внаслідок несвоєчасної оплати орендної плати всупереч умов п.п.3.1, 4.2 договору оренди, оформленою листом №НОМЕР_8 від 19.04.2006р. голови Приморської районної адміністрації виконкому Одеської міської ради Панько М.М. із повідомленням директора позивача про необхідність передати 26.04.2006р. приміщення по акту прийому-передачі та ключі від нього відповідальній особі.

В матеріалах справи також наявний лист від 19.04.2006р. першого заступника голови районної адміністрації директору КП "ДЕЗ "Арнаутське" про надання інформації щодо наявності або відсутності заборгованості з орендної плати у позивача, що є необхідною для вирішення питання про продовження договору оренди за зверненням директора позивача від 10.04.2006р. і його твердженням про погашення заборгованості .

Судом апеляційної інстанції встановлено, що докази надсилання Орендодавцем листів №НОМЕР_4 від 11.04.2006р., №НОМЕР_8 від 19.04.2006р. про припинення дії договору оренди №НОМЕР_2 в матеріалах справи відсутні, а за поясненнями представника Приморської райадміністрації у засіданні суду апеляційної інстанції 24.04.2007р. такі відсутні. Відтак судами попередніх інстанцій встановлено, що після спливу терміну, на якій був укладений договір оренди №НОМЕР_2 від 13.04.2000р., позивач продовжував користуватися орендованим приміщенням і підставно наголошує щодо неотримання будь-яких повідомлень від Приморської райадміністрації про припинення дії договору, або відповіді іншого змісту за своїм зверненням про його продовження.

Колегією суддів апеляційної інстанції з пояснень представника Приморської райадміністрації щодо обставин "передачі" незвільненого попереднім орендарем приміщення СПД -фізичній особі ОСОБА_1 за актом приймання передачі від 19.04.2006р. з КП "ДЕЗ "Арнаутське", встановлено, що у зв'язку з неможливістю розшукати директора МПП "Бавар" спірне приміщення не приймалось від орендаря за актом приймання-передачі, доступ нового орендаря -СПД -фізичної особи ОСОБА_1 до об'єкту оренди був забезпечений шляхом відчинення дверей в приміщення по вул. Пушкінській,67, де знаходилось майно МПП "Бавар", за відсутності при цьому представника МПП "Бавар", визнавши ці дії відповідачів такими, що мають ознаки зловживання правом і суперечать як загальним принципам здійснення цивільних прав (ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ЦК України (435-15) ), так і законним способам захисту прав Орендодавця у випадку їх порушення Орендарем у вигляді неповернення об'єкту оренди після припинення дії договору всупереч умовам п.4.6 договору, ст.785 ЦК України (435-15) , ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Господарський апеляційний суд встановив, що Приморська райадміністрація, вважаючи свої права Орендодавця з повернення йому об'єкта оренди порушеними діями позивача внаслідок припинення дії договору оренди з 02.04.2006р., не скористалась правом на судовий захист згідно ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України (435-15) , не зверталась до суду з позовом про виселення орендаря з спірного приміщення, застосувавши неправомірний спосіб розв'язання спірних правовідносин.

Поряд з цим, апеляційний господарський суд, з врахуванням приписів ч.2 ст.17, ч.2 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , ч.1 ст.764 Цивільного кодексу України, погоджуючись з правильним застосуванням судом першої інстанції приписів ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) до спірних відносин щодо визнання договору оренди №НОМЕР_2 продовженим на той же строк і тих же умовах, зазначив, що Приморська райадміністрація не надала належних та допустимих доказів направлення протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору позивачу листів про припинення дії договору оренди і відмову у його продовженні на новий термін з врахуванням продовження позивачем у той же час користування спірним об'єктом оренди після 02.04.2006р., а відтак в порушення ст.33 ГПК України (1798-12) не довела обставину, на яку вона посилається як на підставу своїх заперечень з позову МПП "Бавар" про визнання договору оренди №НОМЕР_2 продовженим на той же строк і тих же умовах.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з визнаним судом апеляційної інстанції помилковим висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для визнання спірного договору оренди продовженим на той же строк і тих же умовах, зі скасуванням рішення місцевого господарського суду від 28.02.2007р. в частині відмови у задоволенні цих вимог позивача, та відповідним прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення наведених вимог МПП "Бавар", із визнанням договору оренди №НОМЕР_2 від 13.04.2000р. продовженим на встановлених ним умовах на строк до 23.03.2012р., зазначивши про помилкове розрахування позивачем попереднього строку його дії і зазначив неправильну дату, до якої його слід визнати продовженим -08.12.2012р.

Судом апеляційної інстанції не прийняті до уваги посилання Приморської райадміністрації та СПД -фізичної особи ОСОБА_1 на порушення МПП "Бавар" як наймачем свого обов'язку своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату як підстава для припинення дії договору оренди і відмову у його продовженні в контексті правових підстав задоволення в цій частині позову, мотивуючи тим, що ці твердження мають відношення до зовсім інших правовідносин, що стосуються встановлення у особи, яка належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору переважного права перед іншими особами на укладення (а не продовження) договору на новий строк (ч.1 ст.777 ЦК України (435-15) , ч.3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) ).

В останньому випадку наймодавець повідомляється наймачем не після, а до спливу строку договору, умови договору на новий строк встановлюються за домовленістю сторін, а за відсутності такої домовленості переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Судом апеляційної інстанції зауважено, що Приморська райадміністрація як Орендодавець відповідно до п.п.7.1, 3.3 договору оренди з МПП "Бавар", ст.21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) не позбавлена права вимагати зміни розміру орендної плати, а у випадку недосягнення згоди з наймачем -вирішити спір з цього питання в судовому порядку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з мотивованим висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовної вимоги МПП "Бавар" про визнання недійсним договору оренди №НОМЕР_3 від 19.04.2006р., погодившись з думкою позивача про невідповідність договору п.7 ст.9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , оскільки даний договір, укладений між Приморською райадміністрацією та СПД -фізичною особою ОСОБА_1, порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки на момент укладення 19.04.2006р. цього правочину спірне приміщення не було звільнено позивачем, повернення його наймодавцю не відбулося, акт передачі-приймання не складався, а інших доказів дотримання сторонами п.4.6 договору суду не надано.

Апеляційний господарський суд підставно встановив суперечливість позиції Приморської райадміністрації щодо цих обставин: пославшись на лист №НОМЕР_8 від 19.04.2006р., в якому встановлена дата передачі приміщення за актом приймання-передачі 26.04.2006р., та попередній лист від 11.04.2006р. (аналогічного змісту в частині, що стосується повернення приміщення за актом), остання з незрозумілих причин вже 19.04.2006р. видає розпорядження №НОМЕР_7 (яке Приморською райадміністрацією не надано всупереч вимогам суду апеляційної інстанції в ухвалах) та підписує договір оренди на фактично зайнятий об'єкт з СПД -фізичною особою ОСОБА_1

Відповідно до розділу 8 договору оренди від 19.04.2006р. акт приймання-передачі є невід'ємною частиною договору, отже повинен бути підписаним з боку Орендодавця уповноваженою особою Приморської райадміністрації.

Суд апеляційної інстанції, з врахуванням наведеного, дійшов правильного висновку, що правомірна передача приміщення в користування СПД-фізичній особі ОСОБА_1 в порядку, визначеному п.п.7.12 оспорюваного договору від 19.04.2006р., не могла відбутися за наявності об'єктивних перешкод для цього, а акт приймання-передачі від 19.04.2006р. з врахуванням дати його складання та підписання неповноважним представником Орендодавця, бухгалтером по оренді КП "ДЕЗ "Арнаутське", не може вважатись допустимим доказом щодо події фактичної передачі приміщення СПД-фізичній особі ОСОБА_1 як новому орендарю.

З посиланням на приписи ч.ч.1, 2 ст.4 Закону України "Про власність" (697-12) , ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , ч.1 ст.759, ч.1 ст.761 ЦК України (435-15) , апеляційний господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що договір оренди №НОМЕР_3 від 19.04.2006р. не відповідає ч.1 ст.761 ЦК України (435-15) , оскільки на момент його укладення МПП "Бавар" належали речові права володіння і користування спірним приміщенням, це володіння відповідно до ч.3 ст.397 ЦК України (435-15) було правомірним, не припинилося у зв'язку з обставинами, зазначеними ст.399 ЦК України (435-15) , у добровільному або примусовому порядку, зазначивши, що Приморська райадміністрація не мала законних підстав для розпорядження спірним приміщенням шляхом встановлення договірних орендних відносин з іншою особою і підписання зазначеного договору.

А відтак, приймаючи до уваги приписи, запроваджені ч.1 ст.396 ЦК України (435-15) ч.5 ст.48 Закону України "Про власність" (697-12) , апеляційний господарський суд правильно визнав договір оренди №НОМЕР_3 від 19.04.2006р. недійсним за позовом МПП "Бавар" на підставі ч.1 ст.203, ч.ч.1, 3 ст.215 ЦК України (435-15) у зв'язку з невідповідністю його умов про передачу в користування на умовах оренди приміщення по вул. Пушкінській, 67, у м. Одесі, яке станом на 19.04.2006р. знаходилось у користуванні і володінні іншої особи, положенням ст.761 ЦК України (435-15) , порушенням при його укладенні вимог ч.2 ст.4 Закону України "Про власність" (697-12) .

Разом з тим, суд апеляційної інстанції мотивовано зазначив, що місцевий господарський суд безпідставно визначив ініційоване позивачем продовження дії договору оренди від 13.04.2000р. як заяву про укладення договору оренди і зробив висновок про наявність двох заяв на оренду одного приміщення, який не відповідає обставинам справи і не грунтується на змісті ч.1 ст.7, ч.1 ст.9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , але в цілому місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про недійсність договору оренди №НОМЕР_3 від 19.04.2006р., у зв'язку з чим апеляційний господарський суд правильно залишити без змін у цій частині рішення суду від 28.02.2007р.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвалюючи рішення про відмову у позові МПП "Бавар" про зобов'язання Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради оформити зміни у договір оренди у письмовому вигляді шляхом підписання додаткової угоди, суд першої інстанції пов'язав це з помилковим висновком про припинення дії договору від 13.04.2000р. №НОМЕР_2 і непоновленням його на той же термін у зв'язку з незгодою Орендодавця на продовження договірних відносин на тих же умовах, при цьому правильно встановивши, що станом на квітень 2006р. спірний об'єкт оренди знаходився у комунальній власності, а повноваження Орендодавця щодо нього належали Приморській райадміністрації: адже рішення Одеської міської ради №56-V від 27.06.2006р., яким Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради визначено єдиним уповноваженим органом Одеської міської ради з питань виконання функцій орендодавця нежитлових будівель (споруд, приміщень), що знаходяться у комунальній власності, було прийнято Радою після поновлення договору оренди МПП "Бавар" на новий строк у квітні 2006р.; крім того, за п.1 цього рішення Представництво не виступає орендодавцем нерухомого майна, що знаходиться на балансі комунальних підприємств.

Апеляційним господарським судом зазначено, що повідомляючи у позовній заяві про існування листа від 24.07.2006р. на адресу Представництва, позивач не надав суду як цей лист, так і докази його направлення, а залучений до матеріалів справи в ході апеляційного провадження лист від 01.02.2006р. МПП "Бавар" не є за своїм змістом пропозицією внести зміни до договору оренди і взагалі безпідставно був адресований Представництву.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірне приміщення перебуває на балансі КП "ДЕЗ "Арнаутське", матеріали орендної справи у ведення Представництва Приморською райадміністрацією не передавались (лист від 27.10.2006р.); КП "ДЕЗ "Арнаутське" приймало орендну плату як від МПП "Бавар", так і від СПД -фізичної особи ОСОБА_1 і уклало з останнім договір №НОМЕР_9 від 01.03.2006р. на повернення експлуатаційних витрат, а позивач не звертався до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради з пропозицією внесення змін до договору оренди, тобто не дотрималось встановленого порядку зміни господарських договорів відповідно до ч.2 ст.188 Господарського кодексу України (436-15) , якщо і вважав Представництво належним орендодавцем спірного приміщення.

Отже, апеляційний господарський суд підставно визнав правильним по суті рішення в цій частині щодо вимог МПП "Бавар", залишивши відповідно його в силі.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про скасування рішення місцевого господарського суду від 28.02.2007р. в частині відмови у позовній вимозі МПП "Бавар" про визнання договору оренди №НОМЕР_2 від 13.04.2000р. продовженим на тих же умовах до 23.03.2012р. та прийняв нове рішення про задоволення позову в цій частині, в решті вимог залишивши без змін рішення суду першої інстанції.