ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2007 р.
№ 28/179(3/82-07) ( rs700956 ) (rs700956)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Остапенка М.I.
суддів :
Борденюк Є.М.
Михайлюка М.В.
розглянувши касаційну скаргу
ВАТ "Мода-Сервіс"
на ухвалу
та постанову
Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2007
року
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
04.06.2007 року
у справі за позовом
Приватного виробничо-комерціного підприємства "ЮПI"
до
ВАТ "Мода-Сервіс"
про
стягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у червні 2006 року, приватне виробничо-комерційне
підприємство "ЮПI" звернулося до господарського суду з позовом про
стягнення з ВАТ "Мода-Сервіс" 4 722,36 грн. на відшкодування
завданих йому збитків, доходів, які він міг би отримати за
звичайних обставин у сумі 29 352,48 грн. та витребування майна чи
стягнення його вартості у сумі 82 722,71 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач зазначав, що з 1996 року
орендує у відповідача 8 кв.м нежитлового приміщення у будинку №113
по вул. Героїв Сталінграду м. Дніпропетровська.
Останній договір укладено 30.12.2004 року на період до
30.06.2005 року і розглядаючи його позов про укладення договору
найму на новий строк, господарський суд Дніпропетровської області
у своєму рішенні від 23.09.2005 року у справі №12/108, визнав його
право користуватися об'єктом оренди до 31.12.2005 року.
Але, в порушення договірних зобов'язань, відповідач
перешкоджає користуватись об'єктом оренди, самовільно демонтував
обладнання, що призвело до припинення роботи фотолабораторії,
пошкодження хімреактивів вартістю 691,60 грн., звільнення
працівників і виплати їм заробітної плати за час простою та
компенсаційних виплат при звільненні на суму 4 030,76 грн., а
також втрати доходів, які складають 29 352,48 грн.
Крім того, позивач посилався на неналежне зберігання його
обладнання і поряд з вимогами про відшкодування збитків просив
зобов'язати відповідача повернути обладнання фотолабораторії у
технічно-придатному стані, або стягнути на відшкодування його
вартості 82 722,71 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
22.06.2006 року позов задоволено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку
постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
12.09.2006 року рішення господарського суду першої інстанції
залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача -без
задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2006
року постановлені у справі судові рішення скасовано, а справу
передано на новий судовий розгляд, під час якого ухвалою
господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2007р.
вжито заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на
кошти відповідача у сумі 117 973, 55 грн.
За наслідками перегляду судового рішення в апеляційному
порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 04.06.2007р. апеляційна скарга відповідача залишена без
задоволення, а ухвала господарського суду першої інстанції від
14.03.2007р. без змін.
Судові рішення оскаржено у касаційному порядку і ухвалою
Вищого господарського суду України від 04.07.2007р. порушено
касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача,
у якій він посилається на безпідставність накладення арешту на
грошову кошти і просить вжиті судом заходи забезпечення позову,
скасувати, як незаконні.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на
наступне.
Відповідно до ст. 66 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський
суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав
позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до
забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій
стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може
утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського
суду.
Заходи щодо забезпечення позову визначені ст. 67 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
і передбачають: накладення арешту на майно або грошові
суми, що належать відповідачеві; заборону відповідачеві вчиняти
певні дії; заборону іншим особам вчиняти дії, що стосуються
предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого
документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у
безспірному порядку.
Вживаючи передбачені цією нормою заходи щодо забезпечення
позову, суд правомірно виходив з розміру заявлених вимог та
відсутності обставин, які б забезпечували виконання рішення суду у
разі задоволення позову і наведені судом мотиви доводами
касаційної скарги не спростовуються, а тому при такому положенні
підстав для скасування судових рішень за наведених у касаційній
скарзі мотивів судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-9, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий Господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу
господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2007 року
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 04.06.2007 року ( rs700956 ) (rs700956)
без змін.
Головуючий М.I. Остапенко
Судді Є.М. Борденюк
М.В. Михайлюк