ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2007 р.
№ 25/220-04-4277
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.I. -головуючого,
Грека Б.М.,
Стратієнко Л.В.,
за участю повноважних представників:
позивача
Жукова Т.В.,
відповідача
Гудкова С.О., Кваши Є.В.,
розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Добробут-Відродження"
на рішення
від 23 листопада 2004 року
господарського суду Одеської області
у справі за позовом
Закритого акціонерного товариства Комерційного банку
"ПриватБанк"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська
фірма "Прикордонник"
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Добробут-Відродження"
Відкритого акціонерного товариства БМУ-18 ВБМУ "Одесбуд"
про
стягнення 1710221,69 грн.
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2004 року позивач звернувся до господарського суду
Одеської області з позовом до відповідачів про стягнення
1710221,69 грн., посилаючись на те, що останні не виконують умови
кредитного договору та договорів поруки по відшкодуванню
заборгованості по кредиту.
Рішенням господарського суду Одеської області від 23
листопада 2004 року позовні вимоги задоволені повністю.
У касаційній скарзі ТОВ "Добробут-Відродження" просить
рішення місцевого господарського суду скасувати, як прийняте з
порушенням норм матеріального і процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ БМУ-18 ВБМУ "Одесбуд"
підтримало вимоги касаційної скарги.
Заслухавши пояснення представників, перевіривши матеріали
справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин,
проаналізувавши правильність застосування господарським судом при
прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального і
процесуального права суд вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог п.2 ч.2 ст. 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм
процесуального права є в будь-якому випадку підставою для
скасування рішення місцевого або постанови апеляційного
господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності
будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час та
місце засідання суду.
Пунктом 3.5.1 Iнструкції з діловодства в господарських судах
України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду
України № 75 ( v0075600-02 ) (v0075600-02)
від 10.12.2002, передбачено, що
ухвала про призначення справи до розгляду в день її прийняття
надсилається всім учасникам з повідомленням про вручення.
Як вбачається з матеріалів справи розгляд зазначеного позову
неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою у судове засідання
відповідачів у справі та не подання останніми суду витребуваних
доказів у справі.
Ухвалою від 18 листопада 2004 року розгляд справи з вказаних
причин було відкладено на 23 листопада 2004 року. При цьому явка
представників сторін у судове засідання визнана місцевим
господарським судом обов'язковою.
Проте, матеріали справи не містять доказів того, що
господарським судом належним чином виконано обов'язок повідомити
сторони про час та місце розгляду справи.
Наявність на ухвалі суду про відкладення розгляду справи на
23.11.2004 штампу про відправлення 4-х екземплярів ухвал сторонам
18.11.2004 не можна визнати належним повідомленням сторін про час
та місце розгляду справи.
При нез'явленні відповідачів у судове засіданні та
відсутності належних доказів про повідомлення останніх про час та
місце розгляду справи, господарський суд, в порушення вимог ст. 77
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не
вирішив питання про відкладення розгляду справи в межах строків,
передбачених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Розглянувши справу у відсутності відповідачів, не
повідомлених належним чином про час і місце засідання суду,
господарський суд позбавив останніх можливості надати докази в
захист своїх інтересів, що протирічить вимогам ст. ст. 4-2, 4-3,
22 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що
визнати законним і обгрунтованим не можна.
Окрім того, розглянувши справу у відсутності відповідачів
господарський суд допустив неповноту у дослідженні доказів у
справі, зокрема, за відсутності витребуваних у ТОВ
"Добробут-Відродження" статутних документів, господарський суд не
дав належної правової оцінки правовідносинам, які виникли між
позивачем по справі та ТОВ "Добробут-Відродження" відповідно до
положень цивільного законодавства.
Вказані порушення норм матеріального і процесуального права
згідно вимог ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
є, як зазначалося раніше, безумовною підставою
для скасування рішення суду, тому рішення місцевого господарського
суду підлягає скасуванню.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно
врахувати наведене, більш повно та всебічно з'ясувати обставини
справи, суть позовних вимог і заперечень, їх обгрунтованість,
зібраним доказам дати правову оцінку та вирішити спір відповідно
до вимог закону.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Одеської області від 23 листопада
2004 року скасувати, задовольнивши касаційну скаргу.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Одеської області в іншому складі суду.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
Л.Стратієнко
дп