ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2007 р.
№ 2-1393/05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
Владимиренко С.В.,
суддів:
Шевчук С.Р.
Самусенко С.С.,
розглянув касаційну скаргу
ОСОБА_1
на ухвалу
апеляційного суду Сумської області від 26.01.2005р. у справі
№22-а-22 2005р.
та рішення
Ковпаківського райсуду м. Суми від 30.09.2004р.
у справі
№2-1393/05
за позовом
ОСОБА_1
до
Товариства з обмеженою відповідальністю
виробничо-торговельної фірми "Темп"
про
виплату вартості частини майна товариства,
за участю представників:
- позивача: не з'явились;
- відповідача: не з'явились;
ВСТАНОВИВ:
У березні 2004 року ОСОБА_1звернувся до Ковпаківського
райсуду м. Суми з позовом до Товариства з обмеженою
відповідальністю виробничо-торговельної фірми "Темп" про стягнення
3353,76грн., обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що позивач був
учасником Товариства з обмеженою відповідальністю
виробничо-торговельної фірми "Темп", розмір його частки в
статутному фонді становив 10,96%, а рішенням загальних зборів
учасників відповідача від IНФОРМАЦIЯ_1р. ОСОБА_1 було виключено з
Товариства, але відповідач в добровільному порядку не сплатив
належну позивачу вартість частини майна, пропорційну його частці в
статутному фонді.
У вересні 2004р. позивач надав райсуду зміни до позовної
заяви, в яких просив стягнути з відповідача як борг в майні
відповідача вибувшого учасника товариства з обмеженою
відповідальністю 1874,16грн. у зв'язку з наданням відповідачем
фінансового звіту за 2002 рік, в якому баланс підприємства на
кінець звітного періоду складає 17100грн.
Рішенням Ковпаківського райсуду м. Суми від 30.09.2004р. у
даній справі (суддя Хитрова Б.В.) у задоволенні позовних вимог
відмовлено, судові витрати по справі, а саме 51грн. держмита
віднесено за рахунок держави.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 26.01.2005р. у
справі №22-а-22 2005р. (колегія суддів у складі головуючого судді
Шевченка В.А., суддів Ведмедь Н.I., Батюк А.В.) апеляційну скаргу
представника позивача ОСОБА_2 відхилено, а рішення Ковпаківського
райсуду м. Суми від 30.09.2004р. у даній справі залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та ухвалою суду
апеляційної інстанції, ОСОБА_1звернувся до Верховного суду України
з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, просив скасувати рішення Ковпаківського
райсуду м. Суми від 30.09.2004р. та ухвалу апеляційного суду
Сумської області від 26.01.2005р., а справу направити на новий
розгляд.
29.12.2006р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності
справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" ( 483-16 ) (483-16)
від 15.12.2006р. №483-V.
Відповідно до п.5, п.6 Прикінцевих положень названого Закону
після набрання чинності цим Законом касаційні скарги (подання) на
судові рішення у справах, передбачених пунктом 2 Прикінцевих
положень цього Закону, підлягають розгляду за правилами
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Касаційні скарги (подання) на рішення судів у справах,
передбачених пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону, що
подані до набрання чинності цим Законом, по яких провадження не
порушено (не відкрито) Верховним Судом України чи Вищим
адміністративним судом України, передаються для розгляду Вищому
господарському суду України.
На виконання вказаних норм законодавства України апеляційний
суд Черкаської області листом відНОМЕР_1 надіслав дану цивільну
справу №2-1393/05 до Вищого господарського суду України.
Товариство з обмеженою відповідальністю
виробничо-торговельної фірми "Темп" не скористалося правом,
наданим ст.111-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та не надало заперечень
на касаційну скаргу позивача, що не перешкоджає перегляду судових
актів, що оскаржуються.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу позивача,
заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі
встановлених фактичних обставин справи правильність застосування
судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач був засновником Товариства з
обмеженою відповідальністю виробничо-торговельної фірми "Темп" і
мав частку у статутному фонді у розмірі 10,96%.
IНФОРМАЦIЯ_1р. рішенням загальних зборів Товариства з
обмеженою відповідальністю виробничо-торговельної фірми "Темп"
позивача було виключено з числа його учасників.
Районним судом зазначено що відповідно до ст. ст. 54, 55, 64
Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, п.4.5
статуту відповідача при виході з товариства учаснику належить
виплатити частку майна пропорційно його частці у статутному фонді.
Районним судом встановлено, що згідно звіту суб'єкта малого
підприємництва Товариства з обмеженою відповідальністю
виробничо-торговельної фірми "Темп" за 2002 рік станом на
01.01.2003р. сума активів підприємства складає 17,1тис.грн., сума
кредиторської заборгованості складає 20,9тис.грн.
На підставі аудиторського висновку судами встановлено, що
розмір власного капіталу на день звітності товариства має від'ємне
значення в сумі 3,8тис.грн., тобто підприємство знаходилось у
повній фінансовій залежності, так як чисті активи значно менші за
пасиви, а саме борги перевищують прибуток підприємства, тому
райсуд, враховуючи приписи ст.64 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, дійшов висновку, з яким погодився
апеляційний суд, про відмову позивачу у позові, оскільки позивачу
при виході з товариства необхідно виплатити вартість частки майна
пропорційно його частці у статутному фонді з врахуванням
фінансового стану підприємства із зазначенням, що врахування лише
активів підприємства в сумі 17,1тис.грн. при визначенні частки
майна, що підлягає виплаті при виході з товариства є таким, що
порушує загальний принцип справедливості цивільного права,
закріплений у ст.3 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, не врахування якого б
призвело до отримання першими бажаючими вийти з товариства своєї
частки і залишення лише збитків від діяльності іншим учасникам
товариства.
Відповідно до ч.1 ст.54 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
при виході учасника з товариства з
обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини
майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді.
Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він
вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На
вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто
повністю або частково в натуральній формі.
Згідно п.4.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю
виробничо-торговельної фірми "Темп" учасники Товариства
зобов'язані внести повністю вклади до статутного фонду у порядку
та розмірах, передбачених установчим договором та даним статутом.
Зазначивши, що позивач, як і його представник не надали судам
доказів та не довели те, що мають право на витребування вартості
частки майна товариства, не довели, на якій підставі позивач
передав майно товариству і яке саме майно, районний суд,
передчасно відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, а
апеляційний суд, залишаючи без змін рішення райсуду, не дослідили,
чи був здійснений позивачем взагалі його внесок до статутного
фонду Товариства з обмеженою відповідальністю
виробничо-торговельної фірми "Темп", та не витребували документи,
обгрунтовуючі здійснення позивачем його внеску, з наданням їм
належної ретельної правової оцінки.
Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета
даного спору, районним судом та апеляційним судом не надано
ретельної правової оцінки, що призвело до неповного з'ясування
обставин справи, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що
судами дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та
зроблений відповідаючий чинним нормам матеріального права
висновок.
Згідно імперативних вимог ст.111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у судових актах чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Враховуючи наведене, неповне встановлення судами попередніх
інстанцій обставин справи та обумовлену цим неможливість надання
належної юридичної оцінки всім обставинам справи, прийняті судові
рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий
розгляд до місцевого господарського суду для достовірного
з'ясування вищезазначених обставин, які мають істотне значення для
правильного вирішення спору.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно
врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі
фактичні обставини справи, витребувати та залучити до матеріалів
справи усі документи, які стосуються предмету даного спору, дати
їм належну правову оцінку, об'єктивно оцінити докази, що мають
юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в
залежності від встановленого, правильно визначити норми
матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних
правовідносин, та прийняти обгрунтоване і законне судове рішення.
Відповідно до ст.111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
вказівки, що
містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для
суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п.3 ч.1 ст.111-9, ст.ст.
111-10- 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ковпаківського райсуду м. Суми від 30.09.2004р. у
справі №2-1393/05 та ухвалу апеляційного суду Сумської області від
26.01.2005р. у справі №22-а-22 2005р. скасувати.
Справу №2-1393/05 передати на новий розгляд до господарського
суду Сумської області.
Головуючий
С. Владимиренко
Судді:
С. Шевчук
С. Самусенко