ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2007 р.
№ 6/229-ПД-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Кравчука Г.А.
суддів:
Мачульського Г.М. Шаргала В.I.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Херсонської міської ради
на рішення
Господарського суду Херсонської області
від
24.01.2007р.
та ухвалу
Запорізького апеляційного господарського суду
від
12.06.2007р.
у справі
№6/229-ПД-06
Господарського суду
Херсонської області
за позовом
Приватного підприємця ОСОБА_1
до
1). Виконавчого комітету Херсонської міської ради 2).
Херсонської міської ради
про
визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Херсонської області від
24.01.2007р. (суддя Пригуза П.Д.) вказаний позов задоволено,
постановлено поновити договір оренди земельної ділянки від
05.12.2001р., укладений між Херсонським міськвиконкомом та
Приватним підприємцем ОСОБА_1про оренду земельної ділянки
загальною площею 202 м-2 в м. АДРЕСА_1 в районі міської набережної
строком по 24.10.2007р.; стягнути з Херсонської міської ради на
користь підприємця -фізичної особи ОСОБА_1 витрати зі сплати
державного мита в сумі 85 грн. та витрати з
інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118
грн.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від
12.06.2007р. (колегія суддів у складі: головуючого -судді Антоніка
С.Г., суддів Шевченко Т.М., Юхименко О.В.) прийнято відмову
Херсонської міської ради від апеляційної скарги на рішення
Господарського суду Херсонської області від 24.01.2007р.,
провадження по апеляційній скарзі припинено.
В своїй касаційній скарзі відповідач-2 просить вказані
рішення і ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні позову,
посилаючись на порушення господарськими судами попередніх
інстанцій норм матеріального права, а саме: ст.220 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст.3, 93 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
, ст.ст.3, 6, 31, 33 Закону України "Про оренду землі"
( 161-14 ) (161-14)
, ст.ст.12, 116 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
,
ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, а також неповного з'ясування обставин, що мають
значення для справи.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Сторони не використали наданого законом права на участь своїх
представників у судовому засіданні.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія
суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі
перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій,
між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної
ділянки від 05.12.2001р., предметом якого є земельна ділянка
загальною площею 202 м-2 із земель запасу, яка знаходиться в м.
АДРЕСА_1 в районі міської набережної. Земельна ділянка виділена
для зайняття підприємницькою діяльністю -розміщення кіоску,
складських приміщень та літнього майданчику. Договір посвідчено
нотаріально 05.12.2001р. та зареєстровано у Херсонському міському
управлінні земельних ресурсів, про що в книзі записів державної
реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від НОМЕР_1.
Земельна ділянка виділена в натурі у встановленому законом
порядку, про що складено акт від 27.11.2001р. про встановлення
(закріплення) меж ділянки в натурі та передана орендодавцем
орендареві за актом від 06.12.2001р. про передачу та прийом
земельної ділянки в натурі. Вказані факти встановлені рішенням
Господарського суду Херсонської області від 25.01.2005р. по справі
№6/12-ПД-05 за участю цих же сторін.
Відповідно до умов договору строк договору встановлений до
20.11.2003р. Рішенням господарського суду від 25.01.2005р. по
справі №6/12-ПД-05 спірний договір було поновлено з 21.11.2003р.
по 07.11.2005р. В установлений судом строк позивач користувався
земельною ділянкою, сплачував орендну плату за її використання,
претензій щодо виконання умов спірного договору сторонами заявлено
не було.
До закінчення строку договору позивачем подано заяву на ім'я
міського голови про поновлення на два роки строку дії спірного
договору оренди, яку відповідачем отримано 27.09.2005р. Позивачу
16.11.2005р. було направлено листа, датованого НОМЕР_2, в якому
зазначено, що питання щодо поновлення договору оренди буде
вирішено на пленарному засіданні ради, та повідомлено, що
попереднім розглядом питання постійної комісії ради рекомендовано
відмовити у поновленні договору оренди.
23.12.2005р. відповідачем прийнято рішення за №НОМЕР_3 "Про
відмову в наданні дозволу на розробку проектів землеустрою та
технічної документації, поновленні договорів оренди земельних
ділянок та продажу земельних ділянок несільськогосподарського
призначення" відповідно до п.3.4 якого позивачу відмовлено у
поновленні договору оренди земельної ділянки.
Після закінчення строку оренди, обумовленого судовим
рішенням, а саме після 07.11.2005р. позивач продовжив
користуватись орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендну
плату в розмірі, визначеному договором оренди.
Визнання вказаного договору оренди поновленим послужило
причиною звернення з позовом до господарського суду.
Місцевий господарський суд під час розгляду спору ухвалив
виключити Виконавчий комітет Херсонської міської ради із числа
відповідачів як неналежного відповідача, посилаючись на те, що у
зв'язку із набранням чинності Земельним кодексом України
( 2768-14 ) (2768-14)
Херсонська міська рада є його правонаступником.
Також, суд виходив з того, що рішенням господарського суду
від 25.01.2005р. у справі 6/12-ПД-05 спірний договір було
поновлено з 21.11.2003р. по 07.11.2005р. і позивачем до закінчення
строку дії договору на адресу Херсонської міської ради надіслано
листа про продовження дії договору на два роки, однак належної
письмової відмови Херсонською міською радою не надано. При цьому
судом встановлено, що лист, підписаний секретарем ради від
НОМЕР_2, містить інформаційний характер щодо майбутнього розгляду
питання про продовження дії договору оренди земельної ділянки, а
відтак не є письмовим запереченням орендодавця.
Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками
місцевого господарського суду виходячи з наступного.
Так, з набранням чинності Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
статтею 12 цього кодексу до повноважень Херсонської
міської ради, зокрема, віднесено розпорядження землями
територіальних громад та надання земельних ділянок у користування
із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно п.3 Перехідних положень вказаного кодексу у випадках,
коли земельні ділянки надані в оренду до введення в дію цього
Кодексу органами, повноваження яких з надання земельних ділянок з
прийняттям цього Кодексу змінені, продовження строку оренди
зазначених земельних ділянок здійснюється органами, що мають право
надання вказаних земель за цим Кодексом.
Таким чином суд дійшов вірного висновку що Херсонська міська
рада є правонаступником Виконавчого комітету Херсонської міської
ради у спірних правовідносинах в силу приписів вказаних норм
права.
Крім того, відповідно до приписів ст.792 ч.2 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки
регулюються законом. Згідно ж ст.33 ч.3 Закону України від
02.10.03 р. №1211-IV ( 1211-15 ) (1211-15)
"Про оренду землі", у разі якщо
орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після
закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових
заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення
строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на
тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове
заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Таким чином цією нормою не передбачений порядок автоматичного
поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності
заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі
договір підлягає поновленню. При цьому судом встановлено, що
відповідно до приписів ст.33 ч.3 Закону України від 02.10.03 р.
№1211-IV ( 1211-15 ) (1211-15)
"Про оренду землі" лист-повідомлення щодо
заперечення поновлення строку договору, позивачу не надсилався.
Згідно ж приписів ст.19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх
посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України, що відповідачем-2, з урахуванням вказаної обставини,
зроблено не було.
Відповідно до п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України "Про
місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
питання
регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної
ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки)
вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про
поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають
в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових
осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами
передбаченими ст.152 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
з
обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно
вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні
ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання
недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого
самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом,
способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних
і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи
бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування,
в судовому порядку, що передбачено п.2 ст.77 Закону України "Про
місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
.
Таким чином висновки суду про те, що лист, підписаний
секретарем ради від НОМЕР_2, містить інформаційний характер щодо
майбутнього розгляду питання про продовження дії договору оренди
земельної ділянки, а відтак не є письмовим запереченням
орендодавця, грунтується на вказаних нормах права і доводи,
викладені в касаційній скарзі, не спростовують цих висновків суду,
позивач звернувся за захистом своїх прав у спосіб, визначений
чинним законодавством. Відтак, суд касаційної інстанції
погоджується з висновками місцевого господарського суду що договір
оренди земельної ділянки підлягає поновленню на той самий строк і
на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Наведеним спростовуються доводи, викладені в касаційній
скарзі щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм
матеріального та процесуального права.
За вказаних обставин рішення суду першої інстанції є законним
і обгрунтованим, а тому підстав для його скасування немає.
З врахуванням вказаних обставин відмова від апеляційної
скарги не суперечать законодавству, зокрема ст.22 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, та не порушує будь чиїх прав і охоронюваних законом
інтересів, а тому ухвала суду апеляційної інстанції є законною і
обгрунтованою і скасуванню не піддягає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п.1, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Херсонської міської ради залишити без
задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від
24.01.2007р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського
суду від 12.06.2007р. у справі №6/229-ПД-06 Господарського суду
Херсонської області -без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
С у д д і Г.М. Мачульський
В.I. Шаргало