ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2007 р.
№ 35/132-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя
Муравйов О.В.
судді
Полянський А.Г.
Фролова Г.М.
розглянувши
касаційну скаргу
Iнженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка"
на
постанову від 25.06.2007 р. Харківського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 35/132-07 Господарського суду Харківської області
за позовом
Iнженерно-монтажного виробничого кооперативу "Кріотехніка"
до
ПП "Кріотехгаз"
третя особа
ТОВ БФ "Строма"
про
стягнення 100 000 грн.
За участю представників сторін:
позивач -директор Сіроус В.I. протокол від 20.02.2006 р.
відповідач -Литвиненко Л.В. дов. від 31.08.2007 р.,
третя особа -не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Харківської області від
15.05.2007 р. (суддя - Швед Е.Ю.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з ПП "Кріотехгаз" на користь Iнженерно-монтажного
виробничого кооперативу "Кріотехніка" заборгованість в розмірі 100
000 грн., 1000 грн. державного мита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою від 25.06.2007 р. Харківського апеляційного
господарського суду рішення Господарського суду Харківської області від
15.05.2007 р. скасовано та прийнято нове рішення. В позові
відмовлено. Стягнуто з Iнженерно-монтажного виробничого
кооперативу "Кріотехніка" на користь ПП "Кріотехгаз" 500 грн.
держмита за подання апеляційної скарги.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції,
Iнженерно-монтажний виробничий кооператив "Кріотехніка" звернувся
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить її скасувати та залишити рішення першої інстанції без
змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням
апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права.
У зв'язку з виходом судді Муравйова О.В. з лікарняного,
справа № 35/132-07 розглядається колегією суддів у постійному
складі, утвореному розпорядженням від 25.08.2005 року № 02-20/13
Заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського
А.Й., у складі: головуючий -Муравйов О. В., судді Полянський А.
Г., Фролова Г.М.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без
змін постанову апеляційної інстанції.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної
скарги, перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити постанову суду без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд
визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи рішення,
місцевий господарський суд виходив з того, що 15.01.1998 р. між
позивачем та відповідачем було укладено договір про уступку права
вимоги № 1-КСК, відповідно до якого відповідач отримав право
вимагати виконання зобов'язання з боку ТОВ БФ "Строма"(боржника),
на суму 100 000 грн. Згідно п. 2.3 зазначеного договору, ПП
"Кріотехгаз" (новий кредитор за договором) був зобов'язаний
вимагати виконання (боржником) - ТОВ БФ "Строма" зобов'язань у
грошовій або натуральній формі та провести розрахунки з
(Кредитором) - IМВК "Кріотехніка" в межах розмірів переданих вимог
до ТОВ БФ "Строма". Пунктом 3.1 передбачено, що договір набирає
чинності з моменту його підписання та діє до повного погашення
заборгованості перед (Кредитором) - IМВК "Кріотехніка", строк
виконання зобов'язання відповідачем перед позивачем у договорі №
1-КСК від 15.01.1998 року не встановлено.
Про заміну (Кредитора) - IМВК "Кріотехніка" у зобов'язанні
боржник - був повідомлений.
15.01.1998 р. між відповідачем та ТОВ БФ "Строма" було
укладено договір уступки права вимоги № 2-КСД, за яким відповідачу
передано право вимоги виконання зобов'язань з боку ВАТ
"Дніпрокисень" на суму 100 000 грн. (п.1.2. договору). Зміну
(Кредитора) - IМВК "Кріотехніка" було погоджено з ВАТ
"Дніпрокисень". Пунктом 1.4. договору № 2-КСД від 15.01.1998 р.
визначено, що розрахунки між (Боржником) - ТОВ БФ "Строма" та
відповідачем визначаються умовами договору № 1-КСК уступки права
вимоги від 15.01.1998 р.
На думку місцевого господарського суду, у відповідності до ч.
2 ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
у зв'язку з відсутністю в умовах
договору уступки права вимоги № 1-КСК від 15.01.1998 р. строку
виконання зобов'язання і здійснення розрахунків між ПП
"Кріотехгаз" та Iнженерно-монтажного виробничого кооперативу
"Кріотехніка", позивач має право вимагати його виконання у
будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у
семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. А отже, позовні
вимоги відповідно до ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
є
обгрунтованими та законними.
В порушення ст. ст. 4-3, 4-7, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
приймаючи рішення місцевий господарський суд не забезпечив
всебічний та повний розгляд обставин справи, належним чином не
дослідив, не встановив та не надав юридичну оцінку дійсним правам
і обов'язкам сторін.
Слід зазначити, що договір № 1-КСК від 15.01.1998 р.
передбачає передачу права новому кредитору вимагати від боржника
перерахування грошових коштів в розмірі 100 000 грн., але в
договорі відсутнє посилання на зобов'язання, з якого виникла така
вимога.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як
на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами
та іншими учасниками судового процесу.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні
бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення вказаних вимог, первісний кредитор не здійснив у
встановленому порядку передачу належних документів новому
кредитору, які б свідчили про право вимоги в сумі 100 000 грн.
Позивач не надав належних доказів того, що ТОВ БФ "Строма"
перерахувала відповідачу у відповідності до п. 2.3 договору
уступки права вимоги грошові кошти або передала в натуральній
формі товар (продукцію).
Апеляційним господарським судом було встановлено, що позивач
не надав документи в підтвердження отримання відповідачем грошових
коштів в сумі 100 000 грн. або товарів на цю ж суму.
Також апеляційним господарським судом підставно було
враховано те, що згідно повідомлення на адресу керівництва ВАТ
"Дніпрокисень" ДАЕК "Дніпрообленерго" провело платіж на суму 100
000 грн. з відміткою "погашення заборгованості ВАТ "Дніпрокисень"
станом на 18.10.1997 р. в рахунок погашення кредиторської
заборгованості ДАЕК "Центренерго" перед ТОВ БФ "Строма" без ПДВ",
яке було датовано 12.12.1997 р., а договір уступки права вимоги
датований 15.01.1998 р.
Також обгрунтовано не прийнято до уваги посилання позивача на
те, що заборгованість в сумі 100 000 грн. у відповідача перед IМВК
"Кріотехніка" підтверджується актом звірки взаємних розрахунків
від 31.03.1998р., оскільки сума в розмірі 100 000 грн. в даному
акті зазначена за договором № 293 з АТ "Світ Шахтаря".
За таких обставин, в порушення вимог ст. 33 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, позивачем не була доведена заборгованість відповідача
в сумі 100 000 грн.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія
суддів дійшла висновків про те, що суд в порядку ст. ст. 4-3, 4-7,
43, 99, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об'єктивно
розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності;
дослідив подані сторонами в обгрунтування своїх вимог і заперечень
докази; належним чином проаналізував відносини сторін.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, повторно розглядаючи справу, повно з'ясував
обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої
апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду грунтуються на
доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням
чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним
господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що викладені в постанові Пленуму
Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами та доповненнями.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та частин 1, 2 статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна
інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи
перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне
застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого
підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування
законного та обгрунтованого судового акту колегія суддів не
вбачає.
Відповідно до ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
представників сторін оголошена вступна та резолютивна частини
постанови.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Iнженерно-монтажного виробничого кооперативу
"Кріотехніка" залишити без задоволення.
Постанову від 25.06.2007 р. Харківського апеляційного
господарського суду у справі № 35/132-07 Господарського суду
Харківської області залишити без змін.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Фролова Г.М.