Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючий суддя

Муравйов О. В.

Судді

Полянський А. Г. Фролова Г. М.

розглянувши касаційну скаргу

ОСОБА_1

на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 року

по справі№ 2-93/2006 (rs651478) Дніпровського районного суду м.

Дніпродзержинська

за позовом

ОСОБА_1

до

Відкритого акціонерного товариства "Енергогідромеханізація"

про зняття з балансу та виключення із статутного фонду "нагульного ставку"

За участю представників сторін:

від позивача:

не з'явився

від відповідача:

Березовська Л.В. -дов. від 17.07.2007 року

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.08.2007 року касаційна скарга ОСОБА_1 прийнята до провадження Вищого господарського суду України та призначена до розгляду у судовому засіданні в приміщенні суду об "11" год. "30" хв. 11 вересня 2007 року.

Відводів зазначеному складу колегії суддів не заявлено.

Представник позивача в судове засідання 11.09.2007 року не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений заздалегідь належним чином. Суд касаційної інстанції вважає, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду скарги за наявними матеріалами відповідно до ст. 75, 111-5 ГПК України (1798-12) .

За згодою відповідача в судовому засіданні 11.09.2007 року було оголошено вступну і резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась в Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" про зняття з балансу та виключення із статутного фонду "нагульного ставка".

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзєржинська від 23.02.2006 року (суддя Воронко I. А.) позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано відповідача виключити із статутного фонду "ставок нагульний", який розташований за адресою: вул. Зелена, 112-а, с Куліші, Петриківського району, Дніпропетровської області; в іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 року (головуючий суддя Лотоцька Л. О., судді Бахмат Р. М., Євстигнеєв О. С.), апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" задоволена: рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.02.2006р. по справі №2-93-2006 (rs651478) скасовано. Постановлено нове рішення, яким ОСОБА_1 відмовлено в позові повністю.

Не погоджуючись з прийнятою по справі постановою, ОСОБА_1 звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 року скасувати, а рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзєржинська від 23.02.2006 року залишити в силі.

В касаційній скарзі заявник стверджує про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу на час розгляду справи у Вищому господарському суді України не наданий, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.

Як встановлено апеляційним господарським судом, відповідно до виписки з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку від 01.04.2005 року ОСОБА_1 володіє цінними паперами - 14150 простих іменних акцій ВАТ "Енергогідромеханїзація".

Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що позивачка, посилаючись на те, що відповідач самовільно привласнив та використовує пруд нагульний з частиною водного об'єкту, який не може знаходитися у власності товариства, просила зобов'язати ВАТ "Енергогідромеханїзація" виключити "нагульний пруд", який розташований за адресою: с. Куліші Петриківського району по вул. Земній, 112-а зі статутного фонду ВАТ "Енергогідромеханїзація" і балансу товариства.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2004 року по справі № 34/100, яка цілком вірно оцінена судом апеляційної інстанції як письмовий доказ у справі, встановлено, що за адресою: с. Куліші Петриківського району по вул. Земній, 112-а знаходиться майно, яке належить відповідачу, а саме: побутовий корпус, площею 277,0 м-2, будівля для ремонту і сушки сіток, площею 35,4 м-2, склад кормів, площею 138,2 м-2, будівля для зимування маточника, площею 68,5 м-2, вбиральня, площею 2,9м-2, холодильник, площею 12,2 м-2, водопропускна труба довжиною 165 м-2, відсічна дамба, яка є невід'ємною частиною нагульного ставка, який не є водоймищем природного походження, а збудований шляхом перекриття Дніпродзєржинського водосховища технологічною дамбою.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з Дніпропетровським апеляційним господарським судом в тому, що саме зазначена дамба внесена до переліку нерухомого майна, яке увійшло до статутного фонду ВАТ "Енергогідромеханїзація" під час корпоратизації, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України №612 від 27.10.2003 року.

Доказів включення до статутного фонду відповідача та знаходження на його балансі ставка, як природного водоймища, позивачем, в порушення статей 33, 34, 101 ГПК України (1798-12) , статті 131 ЦПК України (1618-15) ані суду першої інстанції, ані апеляційному господарському суду, не надано.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з апеляційною інстанцією в тому, що відповідач є законним землекористувачем земельної ділянки, загальної площею 81,4 га, що знаходиться в районі с. Куліші на території Iванівської сільської ради Петриківського району.

Право відповідача на зазначену земельну ділянку грунтується, що визнається касаційною інстанцією, на розпорядженні голови Петриківської районної держадміністрації від 25.07.2005 року №211-ро5 та договорі оренди землі №8-234-2-12-63/104 від 01.08.2005 року, зареєстрованому у Державному реєстрі земель 05.09.2005 року за № 040502300560, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" (161-14) надає відповідачу право використовувати зазначену земельну ділянку.

Передана в оренду земельна ділянка складається зі ставків - 54,5551 га, чагарників - 6,0672 га, під будівлями 0,6820 га, гідротехнічними спорудами - 20,0957 га.

Земельна ділянка, як вірно встановлено апеляційним господарським судом, передана відповідачу для рибогосподарських потреб.

Договір укладений на 10 років, строком до 31.12.2014 року.

За використання водних ресурсів, з чим погоджується касаційна інстанція, відповідачем сплачується до місцевого бюджету збір, що, як вірно встановлено апеляційним господарським судом, підтверджується розрахунком ДПI у м. Дніпродзержинську та платіжними дорученнями про сплату збору.

З огляду на зазначене, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України, прийшов до цілком вірного висновку про безпідставність тверджень позивача.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України вважає, що підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 року в даному випадку немає, а тому касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Iнші доводи, викладені ОСОБА_1 в касаційній скарзі, не приймаються Вищим господарським судом України, оскільки вони зводяться до переоцінки встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 року по справі № 2-93/2006 (rs651478) залишити без змін.