Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Апеляційного суду Харківської області

В судове засідання прибули представники сторін:

Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк, пояснення представника та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

13.12.2005 року громадянка ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ЗАСГТ "Зміївська овочева фабрика", ЗАТ ТМ "Зміївська овочева фабрика", громадянина ОСОБА_2про визнання права на майновий пай, визнання проведення конференції трудового колективу від 10.02.2000 року нелегітимною, а рішень прийнятих на ній - недійсними, скасування державної реєстрації ЗАСГТ "Зміївська овочева фабрика", поновлення державної реєстрації КСП "Зміївська овочева фабрика", визнання незаконною передачі майна ЗАСГТ "Зміївська овочева фабрика" ТОВ "Капітал-1", ТОВ "Надія-1", ТОВ "Кунєро-1", ТОВ "Мрія-1", визнання незаконною передачі майна ТОВ "Капітал-1", ТОВ "Надія-1", ТОВ "Кунєро-1", ТОВ "Мрія-1" ЗАТ ТМ "Зміївська овочева фабрика", зобов'язання ЗАТ ТМ "Зміївська овочева фабрика" повернути в КСП "Зміївська овочева фабрика" все майно, одержане в якості засновницького внеску від ТОВ "Капітал-1", ТОВ "Надія-1", ТОВ "Кунєро-1", ТОВ "Мрія-1", зобов'язання КСП "Зміївська овочева фабрика" визначити розмір майнового паю та оформити підтверджуючі документи, мотивуючи позовні вимоги наступними обставинами.

З 1970 року по 1972 рік та з 1983 року по 1999 рік громадянка ОСОБА_1. працювала в радгоспі "Зміївська овочева фабрика". У 1997 році радгосп реформовано в КСП "Зміївська овочева фабрика", а майно радгоспу передано в пайовий фонд КСП "Зміївська овочева фабрика", при цьому, члени колективного сільськогосподарського підприємства, у тому числі і позивач, були власниками майнового та земельного паю, розмір якого мав бути визначений адміністрацією КСП "Зміївська овочева фабрика".

Головою КСП "Зміївська овочева фабрика" ОСОБА_2. затверджений склад комісії, яку зобов'язувалося скласти список членів колективного сільськогосподарського підприємства. Зазначені списки були складені, однак зникли з підприємства, у зв'язку з чим припинилися заходи щодо визначення розміру майнового паю, оформлення документів для підтвердження права власності на майно, передане державою в колективну власність членів колективного сільськогосподарського підприємства.

10.02.2000 року адміністрацією КСП "Зміївська овочева фабрика" організовано проведення конференції трудового колективу, на якій було прийнято рішення про реорганізацію КСП "Зміївська овочева фабрика" в ЗАСГТ "Зміївська овочева фабрика", затверджено статут закритого акціонерного сільськогосподарського товариства. Проведення конференції та прийняті на ній рішення позивач просить визнати незаконними, оскільки КСП "Зміївська овочева фабрика" реорганізовано, а статутний фонд зменшено, хоча паювання майна (визначення розміру майнового паю) проведено не було, при цьому, ОСОБА_2. розпорядився майном колективного сільськогосподарського підприємства, безпідставно передавши його в якості засновницького внеску ТОВ "Капітал-1", ТОВ "Надія-1", ТОВ "Кунєро-1", ТОВ "Мрія-1", які в подальшому передали зазначене майно ЗАТ ТМ "Зміївська овочева фабрика", що проводить господарську діяльність за місцем розташування КСП "Зміївська овочева фабрика", користуючись майном членів КСП "Зміївська овочева фабрика", у тому числі і майном позивача.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 18.08.2006 року до участі у справі в якості відповідачів залучено ТОВ "Капітал-1", ТОВ "Надія-1", ТОВ "Кунєро-1", ТОВ "Мрія-1".

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 03.10.2006 року (суддя Л. Мар'єнко) позовні вимоги щодо визнання проведення конференції трудового колективу від 10.02.2000 року нелегітимною, а рішень прийнятих на ній -недійсними, та скасування державної реєстрації ЗАСГТ "Зміївська овочева фабрика" залишені без розгляду; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення у справі суд виходив з наступних обставин, що встановлені в ході судового розгляду.

Громадянка ОСОБА_1. з ІНФОРМАЦІЯ_2року по ІНФОРМАЦІЯ_3року працювала в радгоспі "Зміївська овочева фабрика", з ІНФОРМАЦІЯ_4року по ІНФОРМАЦІЯ_5року - у с/з "Готвальдівська овочева фабрика", з ІНФОРМАЦІЯ_6року по ІНФОРМАЦІЯ_7року - у КСП "Зміївська овочева фабрика".

16.02.2001 року громадянка ОСОБА_1. вперше звернулася до суду з позовом до ЗАСГТ "Зміївська овочева фабрика", ЗАТ ТМ "Зміївська овочева фабрика". ОСОБА_2. про визнання проведення конференції трудового колективу від 10.02.2000 року нелегітимною, а рішень прийнятих на ній -недійсними, та скасування державної реєстрації ЗАСГТ "Зміївська овочева фабрика", який на час розгляду даної справи знаходиться в провадженні Зміївського районного суду Харківської області.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 207 Циві льного процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді.

Отже, позовні вимоги у даній справі про визнання проведення конференції трудового колективу від 10.02.2000 року нелегітимною, а рішень прийнятих на ній -недійсними, та скасування державної реєстрації ЗАСГТ "Зміївська овочева фабрика" заявлені на той час, як в провадженні суду є спір між тими самими сторонами, про той саме предмет, з тих же підстав, який не розглянутий по суті, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про залишення без розгляду позову у цій частині.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, по застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).

ЗАТ ТМ "Зміївська овочева фабрика" заявлено про застосування судом позовної давності у даній справі, у зв'язку з чим судом зауважено наступне.

Позивач зазначає, що про рішення конференції трудового колективу КСП "Зміївська овочева фабрика" від 10.02.2000 року йому стало відомо у грудні 2000 року. Установчі документи ЗАТ ТМ "Зміївська овочева фабрика" свідчать, що передача майна від ТОВ "Капітал-1", ТОВ "Надія-1", ТОВ "Кунєро-1", ТОВ "Мрія-1" до ЗАТ ТМ "Зміївська овочева фабрика" відбулася у березні 2002 року. Крім того, раніше поданий позов громадянки ОСОБА_1. з аналогічними вимогами ухвалою Зміївського районного суду Харківської області 19.08.2005 року визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Виходячи з положень статуту КСП "Зміївська овочева фабрика" (п. 3. 2.) прийняття в члени колективного сільськогосподарського підприємства проводиться його правлінням в присутності особи, яка подала заяву, з послідуючим затвердженням на загальних зборах членів підприємства, однак належних доказів того, що громадянка ОСОБА_1. була членом КСП "Зміївська овочева фабрика" останньою не надано.

Установчий договір ЗАСГТ "Зміївська овочева фабрика" від 10.02.2000 року свідчить, що члени КСП "Зміївська овочева фабрика" заснували ЗАСГТ "Зміївська овочева фабрика" шляхом перетворення колективного сільськогосподарського підприємства.

Засновниками ЗАТ ТМ "Зміївська овочева фабрика" згідно з установчим договором від 12.03.2002 року є ТОВ "Капітал-1", ТОВ "Надія-1", ТОВ "Курнєро-1", ТОВ "Мрія-1", а також ВАТ "Харківська овочева фабрика", а їх майно стало внеском у статутний фонд ЗАТ ТМ "Зміївська овочева фабрика".

У зв'язку з вищевказаними обставинами щодо позовних вимог про визнання незаконною передачі майна ТОВ "Капітал-1", ТОВ "Надія-1", ТОВ "Кунєро-1", ТОВ "Мрія-1" ЗАТ ТМ "Зміївська овочева фабрика", та зобов'язання останнього повернути в КСП "Зміївська овочева фабрика" все майно, одержане в якості засновницького внеску від ТОВ "Капітал-1", ТОВ "Надія-1", ТОВ "Кунєро-1", ТОВ "Мрія-1", то суд зазначає про їх необґрунтованість та недоведеність, а саме, щодо того яке майно, коли, на якій правовій підставі було передано, як і не було надано позивачем доказів передачі майна ЗАСГТ "Зміївська овочева фабрика" ТОВ "Капітал-1", ТОВ "Надія-1", ТОВ "Кунєро-1", ТОВ "Мрія-1", та яким чином порушені права громадянки ОСОБА_1. такою передачею майна.

Також судом встановлено, що ЗАТ ТМ "Зміївська овочева фабрика" не є правонаступником КСП "Зміївська овочева фабрика" та ЗАСГТ "Зміївська овочева фабрика".

Довідки Головного управління статистики у Харківській області свідчать, що ТОВ "Мрія-1" 20.08.2002 року, ТОВ "Надія-1" 01.10.2002 року, ТОВ "Капітал-1" 20.08.2002 року, ТОВ "Кунєро-1" 01.10.2002 року видалено з ЄДРПОУ на підставі повідомлення про скасування державної реєстрації виконавчим комітетом міської ради м. Харкова, а державна реєстрація ВАТ "Харківська овочева фабрика" припинена 23.11.2005 року за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом.

Отже, юридичні особи-засновники ЗАТ ТМ "Зміївська овочева фабрика" ліквідовані без правонаступництва.

Крім того, виходячи з положень ст. ст. 15, 16 ЦК України, суд зауважує, що позовні вимоги щодо поновлення державної реєстрації КСП "Зміївська овочева фабрика", зобов'язання КСП "Зміївська овочева фабрика" визначити розмір майнового паю та оформити підтверджуючі документи як спосіб захисту права чинним законодавством не передбачений.

За наведених обставин, позовні вимоги громадянки ОСОБА_1. про визнання права на майновий пай, поновлення державної реєстрації КСП "Зміївська овочева фабрика", визнання незаконною передачі майна ЗАСГТ "Зміївська овочева фабрика" ТОВ "Капітал-1", ТОВ "Надія-1", ТОВ "Кунєро-1", ТОВ "Мрія-1", визнання незаконною передачі майна ТОВ "Капітал-1", ТОВ "Надія-1", ТОВ "Кунєро", ТОВ "Мрія-1" ЗАТ ТМ "Зміївська овочева фабрика", зобов'язання за ЗАТ ТМ "Зміївська овочева фабрика" повернути в КСП "Зміївська овочева фабрика" все майно, одержане в якості засновницького внеску від ТОВ "Капітал-1", ТОВ "Надія-1", ТОВ "Кунєро-1", ТОВ "Мрія-1", зобов'язання КСП "Зміївська овочева фабрика" визначити розмір майнового паю та оформити підтверджуючі документи, визнані такими, що задоволенню не підлягають.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20.12.2006 року (колегія суддів: Н. Шаповал, О. Маміна, В. Хребтова) рішення Зміївського районного суду Харківської області від 03.10.2006 року залишено без зміни з тих же мотивів.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень матеріальних норм права та порушення процесуальних норм.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що судові рішення у справі, які оскаржуються, підлягають до скасування, а справу слід передати на новий розгляд, виходячи з такого.

Складовою запровадження у законодавчому порядку земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва є розпаювання (безоплатна, пільгова передача) майна підприємств державної та комунальної власності цієї сфери.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" безоплатна передача частки державного майна проводиться при перетворенні в процесі приватизації радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств у колективні сільськогосподарські підприємства або у відкриті акціонерні товариства.

Розподіл безоплатно переданого майна між працівниками здійснюється відповідно до трудової участі за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).

Отже, право на майновий пай мають особи, що перебувають або перебували у трудових відносинах з підприємствами, та особи, які прирівняні до них, відповідно до вказівок закону.

Згідно з приписами Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" № 1529/99 від 03.12.1999 р. (1529/99) реформування колективних сільськогосподарських підприємств здійснюється на засадах приватної власності на землю та майно.

Перетворення радгоспів у колективні сільськогосподарські підприємства як визначений законом спосіб безоплатної передачі майна працівникам (прирівняним особам) передбачає зміну форми власності при розподілі паїв за членами (працівниками та прирівняними до них особами) підприємства.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа.

Тобто підприємство не є власником майна, а лише уповноважене законом реалізувати права власників. Указом Президента України № 62/2001 від 29.01.2001 (62/2001) та Указом Президента України № 774/2002 від 27.08.2002 (774/2002) реформування аграрного сектора економіки на засадах приватної власності визначено як невідкладне завдання органів виконавчої влади, зокрема і щодо документального оформлення права власності на майно у спільній частковій власності.

Аналіз зазначених вище законодавчих норм дає можливість зробити висновок, щодо документального оформлення права власності на майно у спільній частковій власності особам, яким належить таке право, статус права державної власність на майно не змінюється, як і обмеженим є володіння таким майном суб'єктом права колективної власності, у тому числі щодо відчуження майна, що підлягає приватизації.

Позов особи про визнання за нею права на майновий пай слід вирішувати за участю органу приватизації та органу, в управлінні якого перебувало майно до його передачі колективному сільськогосподарському підприємству.

З таких обставин, судові рішення у справі підлягають до скасування, а справу слід передати на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9-- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу громадянки ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 03.10.2006, ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20.12.2006 року у справі № 2-218 (22-ц-6010) скасувати.

Справу передати до господарського суду Харківської області на новий розгляд.