ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2007 р.
№ 4/316 ( rs1287748 ) (rs1287748)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Кравчука Г.А.
суддів:
Мачульського Г.М.
Шаргала В.I.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу
Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб
України" "Пирятинський комбінат хлібопродуктів"
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від
08.06.2007р.
у справі
№4/316 ( rs1287748 ) (rs1287748)
Господарського суду
Полтавської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний
економіко-правовий центр з питань банкрутства"
до
Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб
України" "Пирятинський комбінат хлібопродуктів"
про
стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В:
Оскарженою постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 08.06.2007р. (колегія суддів у складі:
головуючого -судді Писаної Т.О., суддів Мазур Л.М., Жук Г.А.)
залишено без змін рішення Господарського суду Полтавської області
від 22.03.2007р. (суддя Білоусов С.М.), яким вказаний позов
задоволено, постановлено стягнути з Дочірнього підприємства
Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Пирятинський
комбінат хлібопродуктів" на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю "Регіональний економіко-правовий центр з питань
банкрутства" 24 000 грн. суми основного боргу, 5 658 грн. -суми
інфляції, 1 753, 25 грн. -суми 3% річних, 314, 11 грн. -витрат по
сплаті державного мита, 118 грн. -витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
В своїй касаційній скарзі відповідач просить змінити
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду, відмовивши позивачеві в стягненні 29 411, 25 грн.,
посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм
матеріального права, а саме: ст.9 Закону України "Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність" ( 996-14 ) (996-14)
, ч.1
ст.903 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Сторони не використали наданого законом права на участь своїх
представників у судовому засіданні.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія
суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі
перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної
інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що згідно актів
приймання-передачі виконаних робіт від 05.12.2003р. та від
05.02.2004р. на загальну суму 8 000 грн. абонентська плата із
жовтня 2003р. по січень 2004р. була включена у вартість наданих
позивачем послуг. Відповідачем роботи були прийняті та оплачені
частково у сумі 6 000 грн. Неоплаченою залишилась заборгованість в
розмірі 2 000 грн. Всього заборгованість відповідача по сплаті
абонентської плати за період дії договору (з 01.10.2003р. по
31.12.2004р. з урахуванням здійснених відповідачем проплат)
становить 24 000 грн.
Відтак місцевий господарський суд, посилаючись на приписи
ст.ст.526, 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
а також умови
договору дійшов до висновків про наявність правових підстав для
задоволення позову та стягнення з відповідача 24 000 грн. суми
основного боргу, 5 658 грн. -суми інфляції та 1 753, 25 грн. -суми
3% річних.
Про те з такими висновками судів не можна погодитись з
наступних підстав.
Задовольняючи позов суди виходили з того, що заборгованість у
вигляді абонентської плати підлягає стягненню за одинадцять
місяців.
Відповідно ж до умов п.5.1 договору замовник сплачує щомісяця
абонентську плату саме за послуги, надані виконавцем, а згідно
п.5.2 договору після надання кожного конкретного виду послуг
сторони складають акт передачі-приймання наданих послуг. Умовами
п.5.3 договору визначено, що оплата перераховується на рахунок
виконавця протягом трьох діб з дня підписання акту
передачі-приймання наданих послуг.
Таким чином відповідно до умов договору абонентська плата
повинна сплачуватись лише у разі надання послуг і лише протягом
трьох діб з дня підписання акту передачі-приймання наданих послуг.
Про те, як встановлено судами, надання послуг підтверджено
лише актами приймання-передачі виконаних робіт від 05.12.2003р. та
від 05.02.2004р. на загальну суму 8 000 грн.
Щодо надання послуг і складення актів приймання-передачі
виконаних робіт в інші місяці, в судових рішеннях відомості
відсутні.
З викладеного вбачається, що суди попередніх інстанцій не
врахували, що згідно приписів ст.193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
виконанню підлягають лише ті господарські зобов'язання, які дійсно
існували між сторонами.
З врахуванням меж повноважень касаційної інстанції,
встановлених ч.2 ст.111-5 та ст.111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України у складі колегії суддів дійшов висновку, що допущені
судом як першої, так і апеляційної інстанції вищезазначені
порушення норм матеріального та процесуального права відповідно до
ч.1 ст.111-10 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для скасування прийнятих у справі судових
рішень і направлення справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно
з'ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір
відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п.3, 111-10 ч.1, 111-11,
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства Державної
акціонерної компанії "Хліб України" "Пирятинський комбінат
хлібопродуктів" задовольнити частково.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 08.06.2007р. та рішення Господарського суду Полтавської
області від 22.03.2007р. у справі №4/316 ( rs1287748 ) (rs1287748)
скасувати,
справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
С у д д і Г.М. Мачульський
В.I. Шаргало