ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2007 р.
№ 2-8/17419-2006(2-5/17419-06)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Кравчука Г.А.
суддів:
Мачульського Г.М.
Шаргала В.I.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду
від
14.03.2007р.
у справі
№ 2-8/17419-2006
Господарського суду
Автономної Республіки Крим
за позовом
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
до
Виконавчого комітету Сакської міської ради
про
визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
27.11.2006р. (суддя Чумаченко С.А.) вказаний позов задоволено,
ппостановлено визнати право власності на підвальні приміщення,
розташовані за адресою: мАДРЕСА_1, які складаються з: підвалу літ.
"А", площею 41, 9 м-2, підвалу літ. "А", 56, 8 м-2, л/клітини літ.
"А", площею 7, 2 м-2, тамбуру літера "А", площею 1, 4 м-2
(загальна площа підвальних приміщень 107, 3 м-2) за Суб'єктом
підприємницької діяльності ОСОБА_1; стягнути з Виконавчого
комітету Сакської міської ради на користь Суб'єкта підприємницької
діяльності ОСОБА_1 101, 94 грн. державного мита та 118 грн. витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 14.03.2007р. (колегія суддів у складі: головуючого -судді
Плута В.М., суддів Гонтаря В.I., Горошко Н.П.) зазначене рішення
суду скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові Суб'єкта
підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Виконавчого комітету
Сакської міської ради про визнання права власності відмовлено.
В своїй касаційній скарзі позивач просить вказану постанову
суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Господарського
суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2006р. залишити без
змін, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом
норм матеріального права, а саме: ст.ст.328, 331, 344 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ч.2 ст.48 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
, ст.10 Закону України "Про приватизацію
державного житлового фонду" ( 2482-12 ) (2482-12)
.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Сторони не використали наданого законом права на участь своїх
представників у судовому засіданні.
До початку судового засідання в день його проведення від
особи що подала касаційну скаргу через канцелярію Вищого
господарського суду України надійшло клопотання про розгляд
касаційної скарги за її відсутності, яке колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає за необхідне задовольнити.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія
суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі
перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій,
02.02.2005р. між ОСОБА_2., ОСОБА_3. -продавцями та
ОСОБА_1. -покупцем був укладений договір купівлі-продажу за
реєстраційним НОМЕР_1, який був нотаріально посвідчений та
внесений до державного реєстру правочинів. Згідно умов договору
продавці продали по S частці кожний, а покупець придбав квартиру
№2 у АДРЕСА_1у м. Саки.
IНФОРМАЦIЯ_2. між ОСОБА_4. -продавцем та ОСОБА_1. -покупцем
був укладений договір купівлі-продажу за реєстраційним НОМЕР_3,
який був нотаріально посвідчений та внесений до державного реєстру
правочинів. Згідно умов договору продавці продали по S частці
кожний, а покупець придбав квартиру №1 у АДРЕСА_1у м. Саки,
загальною площею 39, 6 м-2.
IНФОРМАЦIЯ_3р. рішенням Сакської міської ради за
НОМЕР_2квартира №1 переведена у склад нежитлових, а рішенням цієї
ж ради від 468 переведена у склад нежитлових й квартира №2.
ОСОБА_1. IНФОРМАЦIЯ_1. відповідачем зареєстрована як фізична
особа -підприємець.
IНФОРМАЦIЯ_3р. між позивачем та АТЗТ "Сервіс-Здравница" був
укладений договір підряду НОМЕР_4на виконання ремонтно-будівельних
робіт підвальних приміщень в буд АДРЕСА_1, які були виконані у
повному обсязі та оплачені позивачем.
В своїх поясненнях колишня власниця однієї з
квартир -ОСОБА_4підтвердила факт використання нею господарських
цілях, а в теперішній час зазначені приміщення використовуються
позивачем для здійснення підприємницької діяльності (під магазин).
Визнання права власності на вказані підвальні приміщення за
позивачем послужило причиною звернення до господарського суду.
Місцевий господарський суд задовольняючи позов виходив з
того, що власники квартир в багатоквартирних житлових будинках є
співвласниками допоміжних приміщень будинку, які передаються у
власність квартиронаймачів безоплатно, одночасно з приватизацією
ними квартир і окремо приватизації не підлягають, право власності
за набувальною власністю (для нерухомого майна -10 років)
набувається за рішенням суду, власник має право використ овувати
своє майно для здійснення підприємницької діяльності, а відтак
місцевий господарський суд, посилаючись на приписи ч.2 ст.10
Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"
( 2482-12 ) (2482-12)
, п.1.1 резолютивної частини рішення Конституційного
суду України "Про офіційне тлумачення положень п.2 ст.10 Закону
України "Про приватизацію державного житлового фонду" ( 2482-12 ) (2482-12)
,
ст.ст.320, 328, 344 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
дійшов
до висновків про наявність правових підстав для задоволення
позову.
Апеляційний господарський суд не погодився з висновками
місцевого господарського суду посилаючись в оскарженій постанові
на те, що правовий режим як неподільного, так і загального майна
співвласників багатоквартирного будинку виключає можливість
виділення його і передачу у власність окремому співвласнику, а
відтак апеляційний господарський суд, посилаючись на приписи
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст.ст.368, 369, 382 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.19 Закону України "Про об'єднання
співвласників багатоквартирного будинку" ( 2866-14 ) (2866-14)
, ст.100
Житлового кодексу ( 5464-10 ) (5464-10)
України, дійшов до висновків про
наявність правових підстав для скасування рішення місцевого
господарського суду та відмови в позові.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду
апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Судові рішення попередніх судових інстанцій мотивовані
посиланням на норми Закону України "Про приватизацію державного
житлового фонду" ( 2482-12 ) (2482-12)
від 19 червня 1992 р. №2482-XII,
Цивільного кодексу України, та Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
.
Згідно приписів ст.316 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
правом власності
є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до
закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною
першою ст.657 цього кодексу визначено, що договір купівлі-продажу
нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає
нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Частиною
четвертою ст.334 зазначеного кодексу визначено, що якщо договір
про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право
власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Таким чином з викладеного вбачається, що правом власності є
право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону
за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно ж до приписів ст.382 ч.2 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку
належать на праві спільної сумісної власності приміщення
загального користування, опорні конструкції будинку, механічне,
електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині
квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди,
будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників
квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у
житловому будинку.
Згідно ст.19 Закону України "Про об'єднання співвласників
багатоквартирного будинку" ( 2866-14 ) (2866-14)
, яка визначає правовий
режим спільного майна співвласників багатоквартирного будинку,
спільне майно складається з неподільного та загального.
Неподільне майно знаходиться у спільній сумісній власності
співвласників багатоквартирного будинку і не підлягає відчуженню.
Загальне майно перебуває у спільній частковій власності
співвласників багатоквартирного будинку.
При цьому у разі відчуження приміщення у житловому будинку
право на частку неподільного майна підлягає відчуженню разом з
приміщенням без виділення частки в натурі.
Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного
будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень
нарівні з власниками приватизованих квартир.
Наведений вище правовий режим як неподільного, так і
загального майна співвласників багатоквартирного будинку виключає
можливість виділення його і передачу у власність окремому
співвласнику, а тому висновок про право власності позивача на
спірні приміщення не можна визнати таким, що грунтується на
законі.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги щодо
неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм
матеріального права.
Викладені в оскарженій постанові вищезазначені висновки суду
є законними і обгрунтованими та відповідають правовій позиції
Вищого господарського суду України, викладеній в постанові від
23.03.2006р. у справі №32/222(37/162) Господарського суду
Дніпропетровської області, у перегляді якої ухвалою Судової палати
у господарських справах Верховного Суду України від 23 серпня
2006р. відмовлено.
За вказаних обставин постанова суду апеляційної інстанції є
законною і обгрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п.1, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
залишити без задоволення, а постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 14.03.2007р. у справі
№2-8/17419-2006 Господарського суду Автономної Республіки
Крим -без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
С у д д і Г.М. Мачульський
В.I. Шаргало