ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2007 р.
№ 2-7/15993-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
суддів:
Кравчука Г.А.,
Мачульського Г.М.,
Шаргала В.I.
за участю представників сторін:
позивача
Галімова А.М. -директора,
Дудченка Ю.Г. дов. б/н від 17.08.2007 р.
відповідача
Голубєвої Н.А. дов. №01/3634 від 28.12.2006 р.
прокурора
Прасова О.О. - прокурора відділу Генпрокуратури України
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційне подання
Заступника прокурора Автономної Республіки Крим
на рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.10.2006
р.
у справі
№2-7/15993-2006
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Фарватер
Крим"
до
Фонду майна Автономної Республіки Крим
про спонукання укласти договір оренди
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ)
"Компанія Фарватер Крим" звернулося до господарського суду
Автономної Республіки Крим з позовом до Фонду майна Автономної
Республіки Крим (надалі Фонд) про спонукання укласти договір
оренди державного майна, що знаходиться на балансі ДП "Гурзуф".
Позовні вимоги мотивовані тим, що товариство зверталось з
відповідною пропозицією до Фонду, надавши при цьому пакет
необхідних документів, проте відповідачем без поважних причин
пропущений строк розгляду заяви позивача, більш того, ніякої
відповіді на згадану пропозицію не отримано, тому позивач
відповідно до п.8 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
звертається до суду за захистом
своїх порушених прав.
Доповідач: Шаргало В.I.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
23.10.2006 року (суддя Дворний I.I.) позов задоволений,
зобов'язано Фонд майна Автономної Республіки Крим укласти з ТОВ
"Компанія Фарватер Крим" договір оренди державного майна, що
знаходиться на балансі ДП "Гурзуф", а саме: складу мінеральних
добрив і теплиць, розташованих за адресою: Автономна Республіка
Крим, смт. Нікіта, вул. Оранжерейна, 26; у разі ж неукладення
Фондом договору у наведеній в резолютивній частині рішення
редакції, вважати договір укладеним в редакції позивача.
Судове рішення мотивоване тим, що орган уповноважений
управляти вказаним майном -Міністерство аграрної політики України,
хоча і заперечує проти передачі цього майна в оренду, однак не
надіслало орендодавцеві відповідний висновок у встановлений
законом строк, тому передача держаного майна в оренду вважається
погодженою з цим органом, а відтак позовні вимоги щодо укладення
договору оренди є обгрунтованими.
Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, Заступник
прокурора Автономної Республіки вніс до Вищого господарського суду
України касаційне подання, в якому, посилаючись на порушення судом
норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 13, 41
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 287 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
, просить його скасувати, а справу направити на
новий розгляд. Прокурор також звертає увагу касаційної інстанції
на те, що прийняте у справі рішення стосується прав та обов'язків
Міністерства аграрної політики України, як органу уповноваженого
управляти спірним майном, однак Міністерство не було залучене до
участі у справі, крім того, рішення суду в частині визначення мети
договору, зазначеній позивачем, фактично суперечить затвердженій
судом редакції договору.
У відзиві на касаційне подання позивач ТОВ "Компанія Фарватер
Крим" просить подання залишити без задоволення, а постановлене у
справі судове рішення -без зміни, як таке, що відповідає
обставинам справи та чинному законодавству.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників
сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційного подання,
перевіривши правильність застосування господарським судом
попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права,
судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційне
подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом даного спору є вимога позивача щодо укладення
договору оренди державного майна.
Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо
господарського використання державного майна регулюються Законом
України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
.
У статті 4 названого Закону визначено державне майно, яке
може бути об'єктом оренди. Разом з тим нормами цієї статті
визначений перелік майна, яке не може бути об'єктом оренди, а
також передбачено, що законодавчими актами України може бути
доповнено перелік підприємств, майнові комплекси яких не можуть
бути об'єктами оренди.
При цьому слід мати на увазі, що майновий комплекс це
сукупність нерухомого майна (речей), що утворює єдине ціле та дає
змогу використовувати його за призначенням, а саме: виконувати
роботи, надавати послуги, виробляти продукцію в єдиному
(замкнутому) технологічному процесі.
Господарським судом встановлено, що у даному випадку об'єктом
оренди є майно Державного підприємства "Гурзуф". Вказане
підприємство входить до складу Виробничого-аграрного об'єднання
"Масандра", якому Указом Президента України від 06.10.1999 року
надано статус Національного, чим фактично визнане загальнодержавне
значення цього об'єкта.
Пунктом 3 цього Указу зобов'язано Кабінет Міністрів України
не допускати вилучення і передачі майна, що перебуває у державній
власності та закріплене за підприємствами, які входять до складу
Національного виробничо-аграрного об'єднання України "Масандра".
Разом з тим укладення договору оренди державного майна
передбачає обов'язкову передачу об'єкта оренди в користування
орендодавцеві (ст. 13 названого Закону).
Крім того, Указом зобов'язано Кабінет Міністрів України вжити
заходів з метою внесення змін до Статуту виробничо-аграрного
об'єднання "Масандра", що випливають із цього Указу.
На виконання вказаного Указу Міністерством аграрної політики
України прийнято розпорядження "Про заходи щодо підтримки і
розвитку Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра""
від 07.08.2003 р. N38, яким встановлено, що, зокрема, такими
заходами є також перегляд статутів підприємств - учасників НВАО
"Масандра" і у разі необхідності здійснення їх перезатвердження і
перереєстрації у встановленому порядку, а також вжиття заходів
щодо внесення змін до статуту самого об'єднання.
А відтак, з урахуванням викладеного, зобов'язуючи Фонд майна
Автономної республіки Крим укласти з ТОВ "Компанія Фарватер Крим"
спірний договір оренди, господарський суд не з'ясував чи може бути
вказане майно об'єктом оренди і чи може Фонд виступати в даному
випадку Орендодавцем (ст. 5 Закону України "Про оренду державного
та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
). Тобто при прийнятті
оскаржуваного судового рішення судом порушені норми статті 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
повноти дослідження всіх обставин справи, що виключає правильне
застосування норм чинного законодавства до спірних правовідносин.
Як передбачено приписами статті 65 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з метою правильного і
своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє у
необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, зокрема,
вирішує питання про залучення до участі у справі інших сторін, на
права і обов'язки яких може вплинути судове рішення. Ці положення
процесуального закону судом у даній справі дотримані не були,
Міністерство аграрної політики України не було залучене до участі
у справі, хоча саме через його заперечення договір не був
укладений.
В силу вимог ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні
або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
Касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої
чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального
права.
З урахуванням викладеного, прийняте у справі рішення підлягає
скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11,
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання Заступника прокурора Автономної Республіки
Крим задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
23.10.2006р. у справі№2-7/15993-2006 скасувати, а справу передати
на новий розгляд до того ж суду.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
Суддя
Мачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.I.