2-15/4890-2007 Про стягнення неустойки, у зв'язку з несвоєчасним поверненням обладнання - Текст документа

Приватне виробничо-комерційне мале підприємство "НАСА" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Будівельне управління № 813" 52000,00 грн. неустойки за період з 19.10.06 до 27.02.07. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач несвоєчасно повернув позивачу бетонозмішувальну установку ДС-50А.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.06.07 (суддя Iщенко I.А.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.08.07 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Борисової Ю.В., суддів: Гоголя Ю.М., Гонтаря В.I.), позов Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "НАСА" задоволено частково: стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Будівельне управління № 813" на користь приватного виробничо-комерційного малого підприємства "НАСА" 39000,00 грн. неустойки, 390,00 грн. державного мита та 88,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено. Судові акти мотивовані тим, що відповідач допустив порушення зобов'язання щодо своєчасного повернення вищезгаданого обладнання, тому вимоги позивача щодо стягнення неустойки є правомірними і підлягають задоволенню, але не за 4 місяці, як просив позивач, а за 3, протягом яких дійсно мало місце прострочення повернення майна.

Не погоджуючись із судовими актами по справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати, в позові відмовити. Касаційна скарга мотивована тим, що відсутня вина відповідача у несвоєчасному поверненні бетонозмішувальної установки, оскільки листа позивача про її повернення відповідач не отримував.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судових актах та вбачається з матеріалів справи, між позивачем, Приватним виробничо-комерційним малим підприємством "НАСА" та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством "Будівельне управління № 813м склалися орендні правовідносини договору від 01.05.05.

За умовами цього договору, орендодавець (позивач у справі) зобов'язаний передати орендарю (відповідачу у справі) у тимчасове платне користування бетонозмішувальну установку ДС-50А. Після закінчення строку дії договору орендар зобов'язаний повернути установку орендодавцю за актом приймання-передачі у триденний термін. Демонтаж, перевезення, монтаж установки в м. Суми здійснює орендар своїм транспортом та за власний рахунок. Розділом 3 вищевказаної нової редакції договору сторони визначили розмір орендної плати та порядок оплати: орендна плата складає 25000,00 грн. на місяць у тому числі ПДВ 20%. Орендар здійснює щомісячно 100% попередню плату за оренду установки шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця до 10 числа поточного місяця. Розмір орендної плати за місяці простою з 01.11.05 по 01.05.06 визначається в сумі 6500,00 грн. на місяць.

Після закінчення строку дії вищевказаного договору відповідачем не було повернуто позивачу об'єкт оренди, а останній в місячний термін не надав з цього приводу заперечень. Господарські суди з цього приводу дійшли вірного висновку, що на підставі статті 764 Цивільного кодексу України (435-15) , згідно з якою, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором: вищевказаний договір сторін було фактично поновлено на строк до 01.05.07.

Пунктом 3.5. вказаного договору, за орендодавцем передбачено право на розірвання цього договору у випадку невиконання або неналежного виконання орендарем протягом 3-х місяців пунктів 3.1., 3.2., 3.3. цього договору а також вимагати повернення установки в триденний термін з моменту розірвання договору в технічно справному стані.

Позивач посилається на те, що в порушення пунктів 3.1., 3.2., 3.3. Договору оренди бетонозмішувальної установки ДС-50 від 01.05.05, відповідач протягом дії договору неналежно виконував свої зобов'язання щодо своєчасної оплати позивачу орендної плати в установлений договором термін. Вказане порушення відповідачем своїх зобов'язань встановлено рішенням господарського суду АР Крим від 09.01.07 у справі № 2-21/18692-2006, і ці факти згідно з правилами частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарські суди вірно визнали преюдиціальними.

Позивач листом № 441 від 11.10.06 повідомив відповідача про розірвання договору та вимагав від відповідача повернути бетонозмішувальну установку ДС-ЮА відповідно до умов договору в технічно справному стані (по акту прийому-передачі) в 3-х денний термін. Суди вказали, що цей факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа позивача з офіційним листуванням, що спростовує твердження відповідача про отримання в конверті від 16.10.06 чистого аркушу паперу.

Пунктом 3.5. Договору сторони обумовили обов'язок орендаря повернути установку в триденний термін з моменту розірвання договору в технічно справному стані. Враховуючи те, що господарським судом встановлено, що договір вважається розірваним з 16.11.06, строк добровільного виконання обов'язку відповідача повернути установку скінчився через три дні, тобто 19.11.06.

Однак, відповідачем вказана бетонозмішувальна установка ДС-50А була повернута лише 27.02.07, після прийняття рішення господарського суду АР Крим від 09.01.07 у справі № 2-21/18692-2006, яким Відкрите акціонерне товариство "Будівельне управління № 813" було зобов'язане повернути бетонозмішувальну установку ДС-50А позивачу.

На підставі цих обставин та керуючись ст.ст. 629, 764, 782 Цивільного кодексу України (435-15) суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що штраф за несвоєчасне повернення орендованого майна має бути стягнутий з відповідача. Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такою правовою позицією судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

В статті 782 Цивільного кодексу України (435-15) закріплено право наймодавця відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, та у разі відмови наймодавця від договору найму договір вважається розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. та враховуючи, що пунктом 3.5 договору, за орендодавцем передбачено право на розірвання цього договору у випадку невиконання або неналежного виконання орендарем протягом 3-х місяців пунктів 3.1, 3.2, 3.3 цього Договору, а також вимагати повернення установки.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України (435-15) , у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ ц стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи ці нормативні положення та те, що суди встановили прострочення з поверненням майна з боку відповідача у 3 місяці, Вищий господарський суд України вважає, що суди правомірно стягнули з відповідача 39000,00 грн. неустойки.

Доводи касаційної скарги не приймаються до уваги, оскільки вони по-суті є спробою переоцінки доказів у справі, зокрема повідомлення орендодавця про припинення договору оренду, що не відноситься до компетенції Вищого господарського суду України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Будівельне управління №813" залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.08.07 у справі № 2-15/4890-07 залишити без змін.