ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2007 р.
№ 7/733
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
Грека Б.М.,
суддів:
Жаботіної Г.В.,
Рибака В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача -
Кириченко С.Л.;
від відповідача -
Коваль М.О.;
розглянувши матеріали касаційної скарги
НАК "Нафтогаз України" ДП "Газ - Тепло"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду
від 03.04.2007р.
у справі
№7/733 господарського суду м. Києва
за позовом
ВАТ по газопостачанню та газифікації "Кримгаз"
до
НАК "Нафтогаз України" ДП "Газ - Тепло"
про
стягнення 5 928 656, 29 грн.
ВСТАНОВИВ:
ВАТ по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" звернулось з
позовом до Дочірнього підприємства "Газ-тепло" з позовом про стягнення 5928 656,29 грн. боргу за
договором № 16/05-111 від 01.10.05 "На транспортування газу",
25500 грн. витрат по держмиту та 118 грн. -по
інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Рішенням господарського суду м. Києва від 25.01.07 у справі №
7/733 позов задоволено.
Стягнуто з ДП "Газ-тепло" на користь позивача (з урахуванням
уточнення позовної заяви) 3 641 387 грн. основного боргу, 305
969,79 грн. пені, 53 994,67 грн. річних, 339 882,31 грн.
інфляційних та відповідні витрати по держмиту,
інформаційно-технічному забезпеченні судового процесу.
Суд визнав доведеним наявність заборгованості відповідача в
сумі 339 882,31 грн. за транспортування газу і, в зв'язку з цим,
правомірним нарахуванням позивачем річних та інфляційних на цю
суму боргу.
Постановою Київського апеляційного господасрького суду від
03.04.07 зазначене судове рішення залишено без зміни.
У поданій касаційній скарзі ДП "Газ-тепло" просить скасувати
рішення та постанову зазначених судових інстанцій з підстав
порушення ними норм матеріального права, зокрема ст.ст. 252, 254,
530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
; відмовити позивачу в позові.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи,
дослідивши юридичну оцінку цими судами обставин справи та повноту
їх встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм
матеріального та процесуального права прийшла до висновку про
відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.
Матеріалами справи. що було також предметом дослідження
попередніх судових інстанцій, підтверджується наступне.
01.10.05 між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як
замовником, було укладено договір № 16/05-111 "На транспортування
природного газу".
Відповідно до п.1.1 Договору предметом останнього є надання
виконавцем послуг з транспортування природного газу, що
передається замовником підприємствам згідно з укладеними
договорами на переробку природного газу для виробництва теплової
енергії.
Згідно з п. 6.1 Договору оплата послуг з транспортування газу
здійснюється замовником на підставі актів (п. 2.6.2) та тарифу
(п.5.1) шляхом перерахування коштів по мірі їх надходження від
споживачів теплової енергії на розподільчий рахунок відповідно до
затвердженого алгоритму.
Остаточний розрахунок за послуги з транпортування газу, що
були надані згідно з Договором, здійснюється замовником до
30.09.06 р.
Як вбачається з акту виконаних робіт з транспортування газу
позивач протранспортував 271 325,810 тис. куб.м. природного газу з
вартістю цих робіт на суму 10 158 656,29 грн.
У свою чергу, відповідачем було перераховано 4 230 000 грн.
за період з 01.10.05 по 02.11.06.
В строк встановлений договором (30.09.06) відповідач за
отримані послуги не розрахувався. Наведена обставина встановлена
рішенням господарського суду м. Києва від 11.07.06 у справі №
6/315 за позовом ВАТ по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" до
ДП "Газ-тепло".
Сума боргу відповідача за надані послуги по транспортуванню
газу становить 3 641387,15 грн.
За змістом ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має
виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог
Кодексу, інших актів цивільного законодавства, з відсутності таких
вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що
звичайно ставляться.
Якою у зобов'язанні встанволений строк (термін) його
виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
).
Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з
відповідача 3 641 387,15 грн. суми основного боргу підлягають
задоволенню.
У відповідності до п.7.2 Договору відповідач зобов'язався за
несвоєчасну оплату послуг з транспортування газу в терміни,
зазначені в п. 6.1 Договору, сплатити на користь позивача, крім
суми заборгованості, річні та інфляційні за весь час
стрострочення; пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в
період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу,
за кожен день прострочення.
За таких умов обгрунтованими є також вимоги позивача про
стягнення з відповідача 305969,79 грн. пені.
Згідно зі змістом ч.2 ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник,
який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу
кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції завесь час протсрочення, а також
три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або
договором не встановлено інший розмір процентів.
Чинне законодавство не містить обмежень щодо даного виду
відповідальності.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача
339882,31 грн. збитків від інфляції та 53994,67 грн. річних,
відповідно до розрахунку заборгованості, доданого до позовної
заяви, нарахованих позивачем за протсрочення виконання
зобов'язання, підлягають задоволенню.
Зазначене свідчить про повноту встановлення Київським
апеляційним господарським судом обставин справи та вірне
застосування до них норм матеріального права, спростовує доводи
касаційної скарги.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Київського апеляційного господарського суду від 03.04.07 у справі
№ 7/733 -без зміни.
Головуючий, суддя Б.Грек
Судді Г.Жаботіна
В.Рибак