ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2007 р.
№ 38/68
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Ткаченко Н.Г.
суддів
Заріцької А.О. Катеринчук Л.Й.
розглянувши касаційну скаргу
Акціонерного товариства "Достаток"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 12 червня
2007 року
у справі
№ 38/68 господарського суду м. Києва
за позовом
Акціонерного товариства "Достаток"
до третя особа
Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр
матеріалознавства " ОСОБА_1.,
про
розірвання договору від 22 травня 2006 року № НОМЕР_1та
стягнення 35 277 грн.
за участю представників:
позивача та третьої особи - ОСОБА_2.,
відповідача -ОСОБА_3.
В С Т А Н О В И В:
Акціонерне товариство "Достаток" (далі -АТ "Достаток")
звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства
з обмеженою відповідальністю "Центр матеріалознавства" (далі -
ТОВ"Центр матеріалознавства) " про розірвання укладеного між ними
22 травня 2006 року договору підряду № НОМЕР_1та стягнення 35
277,07 грн. попередньо внесеної оплати.
Свої вимоги обгрунтовувало тим, що за договором підряду №
НОМЕР_1за визначену договором плату відповідач повинен був
здійснити комплекс робіт по благоустрою вхідної групи гастроному у
м. АДРЕСА_1, і влаштуванню внутрішньої перегородки, відповідно до
затверджених сторонами додатків, які є невід'ємною частиною
вказаного договору, проте відповідач, незважаючи на проведення
попередньої оплати, належно не виконав взятих на себе зобов'язань
і не повернув внесеної позивачем суми.
Рішенням господарського суду м. Києва від 21 березня 2007
року у справі № 38/68 (суддя Власов Ю.Л.) позов задоволено в
повному обсязі. Розірвано договір підряду № НОМЕР_1від 22 травня
2006 року і стягнуто 35 277,07 грн. попередньо внесеної оплати та
понесені позивачем судові витрати.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12
червня 2007 року була частково задоволена апеляційна скарга
відповідача у справі і рішення господарського суду м. Києва від 21
березня 2007 року скасоване в частині стягнення з відповідача на
користь позивача суми попередньої оплати та прийняте нове рішення,
яким у задоволені позовних вимог АТ "Достаток" про стягнення 35
277,07 грн. відмовлено.
АТ "Достаток" звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського
апеляційного господарського суду від 12 червня 2007 року в частині
відмови у позові про стягнення 35 277,07 грн. скасувати і прийняти
нове рішення про стягнення на його користь вказаної суми з
відповідача, в частині розірвання договору підряду судове рішення
залишити без змін.
В обгрунтування касаційної карги посилається на те, що судом
апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови
порушені і неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, прийняті до уваги не належні докази.
Розпорядженням заступника голови Вищого господарського суду
України № 02-12/I/132 від 27серпня 2007 року у зв'язку з
відпусткою суддів склад колегії суддів для розгляду даної справи
змінено: Ткаченко Н.Г. -головуючий, Заріцька А.О., Катеринчук Л.Й.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення
представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування господарським
судом норм матеріального та процесуального права судова колегія
дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції вважав встановленим, що відповідач не
виконав умов укладеного сторонами договору підряду, тому є
підстави для його розірвання і стягнення з відповідача на користь
позивача внесеної останнім попередньої оплати в сумі 35 277,07
грн.
Задовольняючи позов в частині стягнення зазначеної суми суд
першої інстанції зробив посилання на п. 6.1 договору, з якого
вбачається, що у випадку дострокового розірвання договору
замовником, підрядник повинен повернути перераховані кошти, за
вирахуванням витрат на проведення робіт, а також упущену вигоду
(а.с. 13), проте належним чином не з'ясував положень даного пункту
договору по відношенню до обставин справи.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої
інстанції про наявність підстав для розірвання договору підряду,
вважаючи таким що не грунтується на законі висновок суду про
стягнення з відповідача на користь позивача всієї суми попередньої
оплати робіт за договором.
При цьому суд апеляційної інстанції послався на ст. 653
Цивільного Кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, зі змісту частини
четвертої якої вбачається, що сторони не мають права вимагати
повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту
зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором
або законом.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення 35
277,07 грн. суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач до
апеляційної скарги додав докази, які свідчать про виконання ним
частини передбачених договором робіт і прийняття отриманої за
договором суми попередньої оплати.
Проте приймаючи постанову суд апеляційної інстанції не
виконав вимог закону і достатньо повно не з'ясував обставин, які
вважав встановленими, та всупереч вимогам ст. 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не дав належної оцінки
наданим сторонами доказам і не перевірив доводів відповідача про
те що значна частина робіт за договором підряду виконана, а також
посилання відповідача на те, що завершення виконання першого етапу
робіт та виконання другого етапу робіт не можливе без виконання
спочатку третього етапу робіт визначеного договором.
Відповідно до ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на
всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Згідно
ст. 47 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судове рішення приймається судом за
результатами обговорення усіх обставин справи.
За викладених вище обставин висновки суду апеляційної
інстанції не можна вважати достатньо обгрунтованими. Усуваючи
порушення допущені судом першої інстанції, суд апеляційної
інстанції припустився власних помилок і прийняв рішення, яке не
може вважатися правильним.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у постанові № 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
від 29 грудня 1976
року "Про судове рішення", обгрунтованим визнається рішення, в
якому повно відображені обставини, які мають значення для даної
справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки
є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин скасуванню підлягають судові рішення першої
та апеляційної інстанцій, а справа - передачі на новий розгляд до
господарського суду м. Києва.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене,
всебічно та повно з'ясувати всі обставини справи, а також дати
належну оцінку обставинам, що випливають з п. 6.1 договору від 22
травня 2006 року і його відповідність вимогам закону, зокрема ст.
653 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, в тому числі щодо виконання
відповідачем частини робіт за договором, витрат отриманих від
позивача коштів, в залежності від встановленого правильно
застосувати до спірних правовідносин норми матеріального та
процесуального права, винести законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу акціонерного товариства "Достаток"
задовольнити частково.
Постанову Київського господарського апеляційного суду від 12
червня 2007 року та рішення господарського суду м. Києва від 21
березня 2007 року скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду м.
Києва.
Головуючий Н.Г. Ткаченко
Судді А.О. Заріцька
Л.Й. Катеринчук