ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2007 р.
№ 20-3/174
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В.- головуючого
Полянського А.Г.
Фролової Г.М.
за участю представників:
позивача:
Реуцький А.В. -дов. від 27.08.2007 року
відповідач -1:
не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені
належним чином)
відповідача -2:
не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені
належним чином)
прокуратури:
не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені
належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.
Севастополя
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
15.02.2006 року
у справі
№ 20-3/174 господарського суду міста Севастополя
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Агро-Сервіс"
до
- Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.
Севастополя,
- Управління державного казначейства у місті Севастополі
за участю
прокурора міста Севастополя
про
стягнення бюджетної заборгованості в розмірі 68028,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
У травні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю
"Пром-Агро-Сервіс" звернулося до господарського суду міста
Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у
Ленінському районі м. Севастополя та Управління державного
казначейства у місті Севастополі про стягнення бюджетної
заборгованості по податку на додану вартість в розмірі
68028,00грн.
У серпні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю
"Пром-Агро-Сервіс" подало заяву про зміну позовних вимог, в якій
просило стягнути заборгованість у розмірі 66908,35грн.
Позовні вимоги обгрунтовані, зокрема, тим, що 14.12.2004 року
позивачем було подано до Державної податкової інспекції у
Ленінському районі м. Севастополя податкову декларацію з податку
на додану вартість за листопад 2004 року, одночасно з якою був
наданий і розрахунок експортного відшкодування на загальну суму
68028,00грн. Оскільки відповідач не повертає бюджетну
заборгованість у встановленому законом порядку, позивач з
посиланням на Закон України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
просить стягнути заборгованість у судовому порядку.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 28.11.2005
року (суддя: Гоголь Ю.М.) залишеним без змін постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.02.2006
року (судді: Градова О.Г. -головуючий, Голик В.С., Фенько Т.П.) у
справі № 20-3/174 господарського суду міста Севастополя (з
урахуванням ухвали господарського суду міста Севастополя від
14.04.2006 року про виправлення описки) позов задоволено повністю.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з
обмеженою відповідальністю "Пром-Агро-Сервіс" суму, яка підлягає
відшкодуванню з Державного бюджету України в розмірі 66908,35грн.
Стягнуто з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.
Севастополя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю
"Пром-Агро-Сервіс" витрати на сплату державного мита в сумі
669,08грн., та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
в сумі 118,00грн.
Суди розглянули спір, керуючись нормами Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Мотивуючи судові рішення господарські суди з посиланням на
статті 5, 6 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, Закон України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
зазначають про те, що позивачем виконано всі
вимоги діючого податкового законодавства для отримання експортного
бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі
66908,35грн.
Не погоджуючись з постановою суду, Державна податкова
інспекція у Ленінському районі м. Севастополя звернулася до Вищого
адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.02.2006
року у справі №20-3/174 господарського суду міста Севастополя, в
якій просить постанову та рішення у справі скасувати та відмовити
позивачу у задоволенні позовних вимог, мотивуючи касаційну скаргу
доводами про порушення норм матеріального права, а саме пункту
8.1, пункту 8.6 статті 8, пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.09.2006
року було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою
Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.
Севастополя.
18.04.2007 року Вищий адміністративний суд України виніс
ухвалу, якою касаційне провадження за зазначеною касаційною
скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.
Севастополя закрито.
Ухвала мотивована відсутністю у Вищого адміністративного суду
України повноважень з перегляду судових рішень, постановлених не
за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.
Севастополя звернулася до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 15.02.2006 року у справі № 20-3/174
господарського суду міста Севастополя, в якій просить постанову та
рішення у справі скасувати та відмовити позивачу у задоволенні
позовних вимог, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення
та неправильне застосування судами норм матеріального права,
зокрема, статей 7, 8 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Зокрема, заявник зазначає про те, що
судами при розгляді справи не досліджені всі обставини справи і не
прийняті до уваги норми пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Відзиви на касаційну скаргу не надано.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення
представника позивача, присутнього у судовому засіданні,
перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у
касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України переглядає за
касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського
суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції,
14.12.2004 року позивачем до Державної податкової інспекції у
Ленінському районі м. Севастополя була подана податкова декларація
з податку на додану вартість за листопад 2004 року і розрахунок
експортного відшкодування, відповідно до якого позивач заявив
від'ємне значення податку на додану вартість, що підлягає сплаті
до бюджету, у сумі 68028,00грн., де бюджетне відшкодування -39717,
00грн., експортне 28311, 00грн. (15,01 % від обсягу продажу
товарів).
В ході розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги та
просив відшкодувати 66908,35грн.
Задовольняючи позов суди першої та апеляційної інстанції
виходили з того, що правомірність застосування Товариством з
обмеженою відповідальністю "Пром-Агро-Сервіс" нульової ставки при
експорті товару на суму 163 171,80грн., що є підставою для
відшкодування 66908, 35грн., підтверджена рішенням господарського
суду м. Севастополя від 13.06.2005 року, яке є чинним.
Суди розглянули спір, керуючись нормами Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Приймаючи рішення та постанову суди не врахували наступне.
В липні 2005 року прийнято Кодекс адміністративного
судочинства України, який набрав чинності з 1 вересня 2005 року.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, державні податкові адміністрації в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі,
державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім
міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею
8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11,
12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення
виготовлення марок акцизного збору. У разі коли зазначені в
частині першій цієї статті органи державної податкової служби
безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших
платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й
державні податкові інспекції в районах, містах без районного
поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні
податкові інспекції.
Згідно пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного
судочинства України справа адміністративної юрисдикції -це
переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий
спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади,
орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа
або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на
основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих
повноважень.
Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин
свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, а
в розумінні пункту 7 статті 3 Кодексу адміністративного
судочинства України Державна податкова інспекція у Ленінському
районі м. Севастополя є суб'єктом владних повноважень.
Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності
з 01 вересня 2005 року. У відповідності з абзацом першим та другим
пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" цього
кодексу до початку діяльності окружного адміністративного суду
адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно
до Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991
року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами
Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте, даний спір господарськими судами першої та апеляційної
інстанції, у порушення вимог статей 1, 12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
після набрання чинності
Кодексом адміністративного судочинства України розглянуто в
порядку господарського судочинства.
Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з
касаційного перегляду публічно-правових спорів по суті.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.04.2007
року касаційне провадження за касаційною скаргою Державної
податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя закрито.
Ухвала мотивована відсутністю у Вищого адміністративного суду
України повноважень з перегляду судових рішень, постановлених не
за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, розгляд господарськими судами першої та
апеляційної інстанції публічно-правового спору в порядку
господарського судочинства унеможливив здійснення касаційної
перевірки прийнятих ними судових рішень зі справи в порядку
адміністративного судочинства, внаслідок чого рішення
господарського суду міста Севастополя від 28.11.2005 року та
постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від
15.02.2006 року у справі № 20-3/174 господарського суду міста
Севастополя підлягають скасуванню згідно з статтею 111-10
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У свою чергу, абзацом першим пункту 6 розділу VII "Прикінцеві
та перехідні положення" (в редакції Закону України від 06.10.2005
№ 2953-IV ( 2953-15 ) (2953-15)
) Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
встановлено, що до початку діяльності окружних
та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи,
підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991 року, вирішують у
першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні
господарські суди за правилами Кодексу адміністративного
судочинства України.
За таких обставин, рішення господарського суду міста
Севастополя від 28.11.2005 року та постанова Севастопольського
апеляційного господарського суду від 15.02.2006 року у справі №
20-3/174 господарського суду міста Севастополя підлягають
скасуванню, а справа -передачі до господарського суду міста
Севастополя на новий розгляд за правилами Кодексу
адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 3 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, розділом VII "Прикінцеві та перехідні
положення"Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському
районі міста Севастополя задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 15.02.2006 року у справі № 20-3/174 господарського суду міста
Севастополя та рішення господарського суду міста Севастополя від
28.11.2005 року скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста
Севастополя.
Головуючий
Муравйов О.В.
С у д д і
Полянський А.Г.
Фролова Г.М.