ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     28 серпня 2007 р.
 
     № 2-5/327-2006А
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Муравйова О.В. -головуючого Полянського А.Г. Фролової Г.М.
 
     за участю представників:
     позивача
     не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені
належним чином)
     відповідача
     не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені
належним чином)
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
     Державної податкової інспекції у місті Сімферополі
 
     на постанову
     Севастопольського  апеляційного   господарського   суду   від
30.03.2006 року
 
     у справі
     № 2-5/327-2006А  господарського  суду  Автономної  Республіки
Крим
 
     за позовом
     Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
 
     до
     Державної податкової інспекції у місті Сімферополі
 
     про
     визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
 
 
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     У    листопаді    2005    року    Суб'єкт     підприємницької
діяльності -фізична особа ОСОБА_1звернувся до господарського  суду
Автономної Республіки  Крим  з  позовом  до  Державної  податкової
інспекції у місті Сімферополі про визнання  недійсним  податкового
повідомлення-рішення № НОМЕР_1року, яким позивачу  було  визначено
податкове зобов'язання по сплаті збору на  розвиток  пасажирського
електротранспорту в Автономній Республіці Крим у  розмірі  7440,00
грн.
 
     Позовні вимоги обгрунтовані, зокрема,  тим,  що  відповідачем
при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення, порушенні
норми податкового законодавства, а  саме:  визначення  податкового
зобов'язання за сплату збору, який не передбачений  законодавством
як загальнообов'язковий податок або збір.
 
     Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від
26.01.2006 року (суддя: Гаврилюк М.П.) позов  задоволено.  Визнано
нечинним  податкове  повідомлення-рішення   Державної   податкової
інспекції у місті Сімферополі № НОМЕР_1року.
 
     Постанова вмотивована  тим,  що  органи  державної  влади  та
органи місцевого самоврядування,  їх  посадові  особи  зобов'язані
діяти лише на підставі,  в  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що
передбачені Конституцією та законами  України;  виключно  законами
України встановлюються система  оподаткування,  податки  і  збори;
зокрема, статтями 15 Закону України  "Про  систему  оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
         та 1 Декрету Кабінету Міністрів України  "Про  місцеві
податки і збори" ( 56-93 ) (56-93)
         визначено вичерпний перелік податків  і
зборів,  в  яких  відсутній   збір   на   розвиток   пасажирського
електротранспорту в Автономній Республіці Крим.
 
     Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 30.03.2006 року (судді: Голик В.С. -головуючий,  Волков  К.В.,
Дугаренко О.В. ) у  справі  №  2-5/327-2006А  господарського  суду
Автономної   Республіки   Крим   постанову   господарського   суду
Автономної Республіки Крим від  26.01.2006  року  №  2-5/327-2006А
залишено  без  змін,  а  апеляційну  скаргу  Державної  податкової
інспекції у місті Сімферополі в Автономній  Республіці  Крим  -без
задоволення.
 
     Суд апеляційної інстанції розглянув спір,  керуючись  нормами
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Постанова  вмотивована  тим,  що  Автономна  Республіка  Крим
здійснює нормативне регулювання з питань,  до  яких  не  віднесено
питання встановлення податків і зборів. Зокрема, апеляційним судом
зазначено, що принципи побудови системи оподаткування  в  Україні,
податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до  державних
цільових   фондів   визначено   Законом   України   "Про   систему
оподаткування"  ( 1251-12 ) (1251-12)
        ,  статтею  1,  якого  передбачено,  що
встановлення  і  скасування  податків   і   зборів   (обов'язкових
платежів) до бюджетів та до державних  цільових  фондів,  а  також
пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною
Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими
радами відповідно до  цього  Закону,  інших  законів  України  про
оподаткування.
 
     Ставки, механізм справляння податків і  зборів  (обов'язкових
платежів), за винятком особливих видів мита  та  збору  у  вигляді
цільової надбавки до  діючого  тарифу  на  електричну  та  теплову
енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу
на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо
оподаткування не можуть  встановлюватися  або  змінюватися  іншими
законами України, крім законів про оподаткування.
 
     Види  податків   і   зборів   (обов'язкових   платежів),   що
справляються  на  території   України,   встановлено   статтю   14
(загальнодержавні податки і збори) та статтею  15  Закону  України
"Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
         (місцеві податки  і  збори
(обов'язкові платежі)).
 
     Податки і збори (обов'язкові  платежі),  справляння  яких  не
передбачено цим Законом, сплаті не підлягають (частина 6 статті  1
Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
        ).
 
     Не  погоджуючись  з  постановою  суду,   Державна   податкова
інспекція у м. Сімферополі звернулася до Вищого  адміністративного
суду України з касаційною скаргою на  постанову  Севастопольського
апеляційного господарського суду від 30.03.2006 року  у  справі  №
2-5/327-2006А господарського суду Автономної  Республіки  Крим,  в
якій просить постанову та рішення у справі скасувати  та  прийняти
нову постанову, якою у  задоволенні  позову  відмовити,  мотивуючи
касаційну скаргу доводами про порушення судами норм  матеріального
права,  зокрема,  Закону  України  "Про   систему   оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
        , Закону України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         та Конституції  Автономної  Республіки  Крим.
Зокрема, заявник зазначає про те, що  судова  колегія  апеляційної
інстанції дала оцінку правомірності ухвалення  збору  на  розвиток
пасажирського електротранспорту в Автономій Республіці Крим.
 
     Ухвалою Вищого адміністративного суду України від  12.02.2007
року відкрито касаційне провадження.
 
     10.04.2007 року  Вищий  адміністративний  суд  України  виніс
ухвалу, якою закрив касаційне провадження у справі № 2-5/327-2006А
за позовом Суб'єкта  підприємницької  діяльності  -фізичної  особи
ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції  у  м.  Сімферополі  про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
 
     Ухвала мотивована відсутністю у Вищого адміністративного суду
України повноважень з перегляду судових рішень, п остановлених  не
за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
 
     Державна податкова інспекція у м. Сімферополі  звернулася  до
Вищого  господарського  суду  України  з  касаційною  скаргою   на
постанову Севастопольського апеляційного господарського  суду  від
30.03.2006 року  у  справі  №  2-5/327-2006А  господарського  суду
Автономної Республіки Крим, в якій просить постанову та рішення  у
справі скасувати та прийняти нову постанову,  якою  у  задоволенні
позову  відмовити,  мотивуючи  касаційну   скаргу   доводами   про
порушення судами норм матеріального права, зокрема, Закону України
"Про  систему  оподаткування"  ( 1251-12 ) (1251-12)
        ,  Закону  України  "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами
та  державними  цільовими  фондами"  ( 2181-14 ) (2181-14)
          та   Конституції
Автономної Республіки Крим. Зокрема, заявник зазначає про  те,  що
судова колегія апеляційної  інстанції  дала  оцінку  правомірності
ухвалення збору  на  розвиток  пасажирського  електротранспорту  в
Автономій Республіці Крим.
 
     Відзив на касаційну скаргу не надано.
 
     Заслухавши доповідь судді -  доповідача,  перевіривши  наявні
матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
таких підстав.
 
     Згідно  статті  108  Господарського  процесуального   кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         Вищий господарський суд України переглядає  за
касаційною скаргою  (поданням)  рішення  місцевого  господарського
суду та постанови апеляційного господарського суду.
 
     Відповідно   до    вимог    статті    111-7    Господарського
процесуального  кодексу   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
           переглядаючи   у
касаційному  порядку  судові  рішення,  касаційна   інстанція   на
підставі  встановлених   фактичних   обставин   справи   перевіряє
застосування  судом   першої   чи   апеляційної   інстанції   норм
матеріального і процесуального права.
 
     Як  встановлено  судами  першої  та   апеляційної   інстанції
29.10.2004 року Державною податковою інспекцією у  м.  Сімферополі
проведено перевірку  дотримання  вимог  податкового  та  валютного
законодавства ОСОБА_1за період з IНФОРМАЦIЯ_1року, про що складено
акт № НОМЕР_2.
 
     На  підставі  даного  акта  відповідачем  винесено  податкове
повідомлення-рішення  №  НОМЕР_1року,  яким   позивачу   визначено
податкове зобов'язання по сплаті збору на  розвиток  пасажирського
електротранспорту в Автономній Республіці Крим у  розмірі  7440,00
грн.
 
     Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від
26.01.2006 року (суддя: Гаврилюк М.П.) позов  задоволено.  Визнано
нечинним  податкове  повідомлення-рішення   Державної   податкової
інспекції у місті Сімферополі № НОМЕР_1року.
 
     Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 30.03.2006 року (судді: Голик В.С. -головуючий,  Волков  К.В.,
Дугаренко О.В. ) у  справі  №  2-5/327-2006А  господарського  суду
Автономної   Республіки   Крим   постанову   господарського   суду
Автономної Республіки Крим від  26.01.2006  року  №  2-5/327-2006А
залишено  без  змін,  а  апеляційну  скаргу  Державної  податкової
інспекції у місті Сімферополі в Автономній  Республіці  Крим  -без
задоволення.
 
     Суд апеляційної інстанції розглянув спір,  керуючись  нормами
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Приймаючи постанову апеляційний господарський суд не врахував
наступне.
 
     В  липні  2005   року   прийнято   Кодекс   адміністративного
судочинства України, який набрав чинності з 1 вересня 2005 року.
 
     Відповідно до статті 9 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
        , державні податкові  адміністрації  в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі,
державні податкові інспекції в містах  з  районним  поділом  (крім
міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені  статтею
8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2,  3,  8,  11,
12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у  частині  забезпечення
виготовлення марок  акцизного  збору.  У  разі  коли  зазначені  в
частині першій цієї  статті  органи  державної  податкової  служби
безпосередньо здійснюють контроль за  платниками  податків,  інших
платежів, вони виконують щодо цих платників ті  ж  функції,  що  й
державні податкові  інспекції  в  районах,  містах  без  районного
поділу,  районах  у  містах,  міжрайонні  та  об'єднані   державні
податкові інспекції.
 
     Згідно  пункту   1   статті   3   Кодексу   адміністративного
судочинства   України    ( 2747-15 ) (2747-15)
            справа    адміністративної
юрисдикції  -це  переданий  на  вирішення  адміністративного  суду
публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі  сторін  є  орган
виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи
службова  особа  або   інший   суб'єкт,   який   здійснює   владні
управлінські функції на основі  законодавства,  в  тому  числі  на
виконання делегованих повноважень.
 
     Аналіз  суб'єктного   складу   та   характеру   правовідносин
свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції,  а
в  розумінні  пункту  7   статті   3   Кодексу   адміністративного
судочинства  України  Державна   податкова   інспекція   у   місті
Сімферополі в  Автономній  Республіці  Крим  є  суб'єктом  владних
повноважень.
 
     Кодекс адміністративного судочинства України набрав  чинності
з 01 вересня 2005 року. У відповідності з абзацом першим та другим
пункту 6 розділу VII "Прикінцеві  та  перехідні  положення"  цього
кодексу до початку  діяльності  окружного  адміністративного  суду
адміністративні справи, підвідомчі господарським судам  відповідно
до Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
          1991
року, вирішуються відповідним  господарським  судом  за  правилами
Кодексу адміністративного судочинства України.
 
     Проте, даний спір судом апеляційної  інстанції,  у  порушення
вимог статей 1, 12 Господарського процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         після  набрання  чинності  Кодексом  адміністративного
судочинства   України    ( 2747-15 ) (2747-15)
            розглянуто    в    порядку
господарського судочинства.
 
     Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з
касаційного перегляду публічно-правових спорів по суті.
 
     10.04.2007 року  Вищий  адміністративний  суд  України  виніс
ухвалу, якою закрив касаційне провадження у справі № 2-5/327-2006А
за позовом Суб'єкта  підприємницької  діяльності  -фізичної  особи
ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції  у  м.  Сімферополі  про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
 
     Ухвала мотивована відсутністю у Вищого адміністративного суду
України повноважень з перегляду судових рішень,  постановлених  не
за  правилами  Кодексу   адміністративного   судочинства   України
( 2747-15 ) (2747-15)
         .
 
     Таким   чином,   розгляд    судом    апеляційної    інстанції
публічно-правового  спору  в  порядку  господарського  судочинства
унеможливив  здійснення  касаційної   перевірки   прийнятого   ним
судового   рішення   зі   справи   в   порядку   адміністративного
судочинства,   внаслідок    чого    постанова    Севастопольського
апеляційного господарського суду від 30.03.2006 року  у  справі  №
2-5/327-2006А  господарського  суду  Автономної  Республіки   Крим
підлягає  скасуванню  згідно  з  статтею   111-10   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     У свою чергу, абзацом першим пункту 6 розділу VII "Прикінцеві
та перехідні положення" (в редакції Закону України від  06.10.2005
№ 2953-IV  ( 2953-15 ) (2953-15)
          )  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         встановлено, що до початку діяльності окружних
та  апеляційних  адміністративних  судів  адміністративні  справи,
підвідомчі  господарським  судам  відповідно   до   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         1991 року, вирішують  у
першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та  апеляційні
господарські   суди   за   правилами   Кодексу   адміністративного
судочинства України.
 
     За таких обставин, постанова  Севастопольського  апеляційного
господарського суду від 30.03.2006 року у справі  №  2-5/327-2006А
господарського   суду   Автономної   Республіки   Крим    підлягає
скасуванню, а справа -передачі до  Севастопольського  апеляційного
господарського  суду  на  новий  розгляд  за   правилами   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         .
 
     Керуючись статтями 111-5,  111-7,  пунктом  3  статті  111-9,
статтями  111-10,  111-11,  111-12  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , розділом VII "Прикінцеві та перехідні
положення"Кодексу    адміністративного     судочинства     України
( 2747-15 ) (2747-15)
         , Вищий господарський суд України
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну  скаргу  Державної  податкової  інспекції  у  місті
Сімферополі Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
 
     Постанову Севастопольського апеляційного господарського  суду
від 30.03.2006 року у справі № 2-5/327-2006А  господарського  суду
Автономної Республіки Крим скасувати.
 
     Справу  передати  на  новий  розгляд   до   Севастопольського
апеляційного господарського суду.
 
     Головуючий О.Муравйов
 
     Судді А. Полянський
 
     Г.Фролова