362/9-06 Про стягнення суми страхового відшкодування - Текст документа

У жовтні 2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Домобуд" (далі -Товариство) звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою, у якій просило стягнути з Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (далі -Компанія) 148 079,00 грн. страхового відшкодування та 2 359,17 грн. пені.

Позовні вимоги Товариство обгрунтовувало тим, що Компанія неправомірно відмовила йому у виплаті страхового відшкодування за договором страхування майна № 51 від 15.06.2005 р. (далі -Договір № 51), у зв'язку з чим відповідна сума відшкодування та пеня підлягають стягненню на підставі вказаного договору, норм ЦК України (435-15) та Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) .

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.10.2006 р. справу передано за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.11.2006 р. справу передано за підсудністю до господарського суду Київської області.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.12.2006 р. (суддя Євграфова Є.П.) в задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено. Рішення мотивовано тим, що Товариство не вжило всіх засобів для забезпечення пожежної безпеки, що, виходячи з умов Договору № 51, ст. 991 ЦК України (435-15) та ст. 26 Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) , позбавляє його права на одержання страхового відшкодування від Компанії.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.04.2007 р. (колегія суддів: Мельник С.М., Гаврилюк О.М., Шевченко В.Ю.) рішення господарського суду Київської області від 14.12.2006 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Товариства задоволено. Постанова мотивована відсутністю причинного зв'язку між діями Товариства при експлуатації та монтажу електричної мережі та виникненням пожежі, що є підставою для виплати Компанією страхового відшкодування на підставі Договору № 51 з урахуванням пені.

Компанія звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.04.2007 р. та залишити в силі рішення господарського суду Київської області від 14.12.2006 р. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Компанія обгрунтовує тим, що апеляційним господарським судом було неправильно застосовано (порушено) ст. ст. 34, 43, 84, 105, 110 ГПК України (1798-12) , ст. 5 Закону України "Про пожежну безпеку" (3745-12) , ст. 8 Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) .

Товариство скористалось правом, наданим ст. 111-2 ГПК України (1798-12) , та надіслало відзив на касаційну скаргу Компанії, в якому просить залишити її без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.04.2007 р. у даній справі -без змін. За його твердженням господарський суд Київської області не взяв до уваги відсутність належних доказів, які підтверджували б вчинення ним порушень правил пожежної безпеки, що призвели до пожежі.

За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 21.08.2007 р. розгляд касаційної скарги здійснюється колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: судді Кравчука Г.А. - головуючого, суддів Мачульського Г.М. та Першикова Є.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Компанії підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено і підтверджується матеріалами справи, що між Товариством і Компанією 15.06.2005 р. був укладений договір № 51 страхування майна (далі -Договор № 51), а саме будівельних матеріалів, що знаходяться за адресою: м. Хмельницький, вул. Деповська, 19/2 від можливих страхових ризиків -пожежі. Страхова сума по страхуванню майна згідно п. 1.3 договору становить 255 000 грн.

31.05.2006 р. на складі Товариства сталася пожежа, в наслідок якої було частково знищено та пошкоджено майно, яке було застраховано за Договором № 51.

Цього ж дня Товариство звернулось до Компанії із заявою від 31.05.2006 р. про виплату страхового відшкодування.

01.06.2006 р. на підставі зазначеної заяви комісією у складі представників сторін було складено акт про страховий випадок, відповідно до п. 4 якого причиною виникнення страхової події зазначено порушення Товариством правил пожежної безпеки при експлуатації та монтажу електромережі. Акт підписано членами комісії, в тому числі директором Товариства Тишинським О.М. без будь яких зауважень.

Оскільки Товариство не виконувало свої зобов'язання за Договором № 51 щодо вжиття всіх необхідних заходів для забезпечення пожежної безпеки (п/п 2.2.1), Компанія листом від 31.08.2006 р. № 2122 на підставі п. 4.1 Договору № 51 та ст.26 Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) повідомила йому про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Розглянувши позов Товариства та відмовляючи у його задоволенні про стягнення з Компанії 148 079,00 грн. страхового відшкодування та 2 359,17 грн. пені господарський суд Київської області виходив з того, що Товариством не було вжито всіх заходів для забезпечення пожежної безпеки на об'єкті, де виникла пожежа. Порушення останнім правил пожежної безпеки позбавляє його права вимагати від Компанії виплати страхового відшкодування за пожежу, яка сталась 31.05.2006 р. Такий висновок суду грунтується на документальному підтвердженні причин виникнення пожежі, а саме: Акті про пожежу від 31.05.2006 р., підписаному без зауважень всіма членами комісії, в тому числі директором Товариства Тишинським О.М. (а.с. 67); відповідях начальника Хмельницького міського управління ГУ МНС України в Хмельницькій області полковника внутрішньої служби Сибіги П.П. на запити Компанії від 07.08.2006 р. № 719 та від 05.06.2006 р. № 506 (а.с. 65, 66), з яких вбачається, що про причину пожежі свідчить оголена в наслідок дії високої температури електропроводка з використанням скрутки мідних та алюмінієвих проводів (а.с. 68, 69).

Щодо технічного висновку Дослідної лабораторії ГУ МНС України в Хмельницькій області від 05.06.2006 р., то місцевий суд правомірно не взяв його до уваги як доказ причин виникнення пожежі, оскільки в ньому зазначені припущення про можливості виникнення короткого замкнення електромережі, а не конкретне ствердження.

Київський апеляційний господарський суд не погодився з висновками місцевого господарського суду і, скасовуючи його рішення та задовольняючи позов Товариства, виходив з відсутності причинного зв'язку між діями Товариства при експлуатації та монтажу електричної мережі і виникненням пожежі. Такий висновок грунтувався на залучених ним до матеріалів справи письмових поясненнях начальника Дослідної лабораторії ГУ МНС України в Хмельницькій області Свірчука О.О., дозволі управління МНС у м. Хмельницьку № 268/002310 від 28.05.2005 р. на початок роботи складу -магазину, акті державної комісії про прийняття складу -магазину в експлуатацію від 04.08.2005 р., відсутності приписів органів пожежного нагляду тощо.

Однак, викликаючи вказану особу в суд та оцінюючи надані ним письмові пояснення, апеляційний господарський суд не звернув увагу і не з'ясував компетенцію вказаної особи і право надання ним від імені компетентного органу, яким є Хмельницьке міське управління ГУ МНС України в Хмельницькій області, офіційних висновків щодо причини пожежі на об'єкті Товариства, а також спростування висновків про причини пожежі, повідомлених начальником Хмельницького міського управління ГУ МНС України в Хмельницькій області полковником внутрішньої служби Сибігою П.П. в офіційних відповідях на запити Компанії від 07.08.2006 р. № 719 та від 05.06.2006 р. № 506.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з повнотою і правомірністю висновків Київського апеляційного господарського суду про відсутність причинного зв'язку між діями Товариства при експлуатації та монтажу електричної мережі і виникненням пожежі, оскільки вони зроблені односторонньо, з порушенням ст. 43 ГПК України (1798-12) , щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частин першої і другої ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" (3745-12) забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій та підприємців, і її забезпечення вказана норма закону покладає на керівників підприємств, установ, організацій і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Також абзац четвертий частини першої ст. 5 Закону України "Про пожежну безпеку" (3745-12) зобов'язує власників підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил на їх об'єктах.

На підставі наведених норм колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що за дотримання правил пожежної безпеки на об'єкті, де виникла пожежа, відповідає Товариство, в особі його власників, керівників та працівників.

Згідно п/п 2.2.1 п. 2.2 Договору № 51 Товариство зобов'язувалось вживати всі заходи для забезпечення пожежної безпеки при використанні застрахованого майна. Однак, як встановив суд першої інстанції і це не спростував Київський апеляційний господарський суд, причиною виникнення пожежі в приміщенні складу - магазину є порушення Товариством правил пожежної безпеки при експлуатації та монтажу електромережі, про що свідчить за повідомленням начальника Хмельницького міського управління ГУ МНС України в Хмельницькій області полковника внутрішньої служби Сибіги П.П. оголена в наслідок дії високої температури електропроводка з використанням скрутки мідних та алюмінієвих проводів.

Відповідно до п. 4.1 Договору № 51 Страховик може відмовитись від виплати Страхувальнику страхового відшкодування при невиконанні останнім прийнятих на себе зобов'язань за цим Договором. Таке право грунтується також на частині другій ст. 991 ЦК України (435-15) та на частині другій ст. 26 Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) , якими надано право страховику передбачати в договорі страхування також інші ніж зазначені в частинах перших названих норм підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

П. 4.1 Договору № 51 закону не суперечить.

Оскільки Страхувальник не виконував зазначені умови Договору № 51 в частині вживання всіх заходів для забезпечення пожежної безпеки при використанні застрахованого майна, Страховик правомірно відмовив йому у здійсненні страхових виплат в зв'язку з виниклою 31.05.2006 р. пожежею у складі -магазині.

Щодо посилань апеляційного господарського суду як на відсутність причинного зв'язку між діями Товариства щодо експлуатації та монтажу електричної мережі та виникненням пожежі, також на залучені до матеріалів справи дозволи управління МНС у м. Хмельницьку № 268/002310 від 28.05.2005 р. на початок роботи складу -магазину, акт державної комісії про прийняття складу -магазину в експлуатацію від 04.08.2005 р., відсутність приписів органів пожежного нагляду тощо, то колегія суддів Вищого господарського суду України не приймає їх до уваги також на підставі ст. 43 ГПК України (1798-12) , оскільки вони не характеризують правильну експлуатацію Товариством електричних мереж після вводу їх в експлуатацію.

За таких обставин, оскільки постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.04.2007 р. у даній справі прийнята з порушенням ст. 43 ГПК України (1798-12) , а частина перша ст. 111-10 ГПК України (1798-12) зазначає, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне касаційну скаргу Компанії задовольнити, на підставі п. 6 частини першої ст. 111-9 ГПК України (1798-12) , скасувати зазначену вище постанову апеляційного господарського суду і залишити в силі рішення господарського суду Київської області від 14.12.2006 р.

В зв'язку із задоволенням касаційної скарги Компанії, колегія суддів Вищого господарського суду України на підставі ст.ст. 47, 49 ГПК України (1798-12) покладає на Товариство відшкодування скаржнику судових витрат, понесених у зв'язку з оплатою касаційної скарги державним митом.

Керуючись ст. ст. 47, 49, 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 та 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" задовольнити.

2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.04.2007 р. у справі № 362/9-06 господарського суду Київської області скасувати, а рішення господарського суду Київської області від 14.12.2006 р. залишити в силі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобуд" на користь Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" 756,69 грн. в рахунок відшкодування судових витрат, понесених відповідачем у зв'язку з оплатою касаційної скарги державним митом.