ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2007 р.
№ 16/353 ( rs507401 ) (rs507401)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Кравчука Г.А.
суддів:
Гоголь Т.Г.
Мачульського Г.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу
Державного підприємства "Донецька залізниця"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду
від
11.06.2007р.
у справі
№16/353 ( rs507401 ) (rs507401)
Господарського суду
Донецької області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Люктрейд"
до
Державного підприємства "Донецька залізниця"
про
стягнення недостачі
за участю представників
- позивача:
не з'явився
- відповідача:
1). Фуксмана Ю.А. (довіреність №Н-01/59 від 13.01.2006р.)
2). Дачковської С.Г. (довіреність №Н-01/3168 від
16.12.2006р.), -
В С Т А Н О В И В:
Оскарженою постановою Донецького апеляційного господарського
суду від 11.06.2007р. (колегія суддів у складі: головуючого -судді
Шевкової Т.А., суддів Діброви Г.I., Стойка О.В.) залишено без змін
рішення Господарського суду Донецької області від 28.03.2007р.
(суддя Манжур В.В.), яким вказаний позов задоволено, постановлено
стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" на користь
Товариства з обмеженою відповідальністю "Люктрейд" 51 844
грн. -суми недостачі товару, 518, 44 грн. -на відшкодування суми
сплаченого держмита, 118 грн. -на відшкодування сплачених витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В своїй касаційній скарзі відповідач просить вказані судові
рішення скасувати, та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні
позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Люктрейд",
посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального
і процесуального права, а саме: ст.ст.111, 113, 133 Статуту
залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
, ст.623 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, ст.33 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Позивач не використав наданого законом права на участь своїх
представників у судовому засіданні.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія
суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі
перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Місцевий господарський суд задовольняючи позов виходив з
того, що відповідач прийняв вантаж в кількості 58 000 кг (нетто),
про що свідчить квитанція в прийомі вантажу №43612007 від
02.04.2007р., і в цій квитанції відсутнє посилання на
переважування залізницею спірного вантажу; залізниця не довела
суду, що нестача вантажу, переданого їй на перевезення, виникла не
з її вини або з незалежних від причин, оскільки спірний вантаж
прибув на станцію призначення під охороною, а документи, що
підтверджували б наявність вини іншої сторони в матеріалах справи
відсутні; позивачем доведено розмір отриманих збитків, а саме:
доведено кількість поставленого на завантаження товару; згідно
приписів комерційного акту кількість недопоставленого вантажу
склала 49 850 кг, а вартість тони вантажу узгоджена сторонами у
розмірі 1 040 грн., а відтак місцевий господарський суд,
посилаючись на приписи ст.ст.110, 113 Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
, ст.611 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
дійшов до висновків про наявність правових підстав для задоволення
позову.
Апеляційний господарський суд погодився з висновками
місцевого господарського суду, зазначивши в оскарженій постанові,
що договір поставки лома чорних металів між позивачем та ТОВ
"Укрстальінвест" був укладений 09.01.2003р. за №9-01/03-УП, і
додатковою угодою №5 від 04.01.2006р. сторони продовжили строк дії
договору до 31.12.2006р.; позивачем металобрухт був отриманий на
виконання умов договору поставки лома чорних металів №9-10/03-УП
від 09.01.2003р.; вагон прибув на станцію призначення із
запізненням у 2 дні і після проведення його зважування на вимогу
вантажоодержувача було виявлено нестачу вантажу у кількості 49 850
кг; хоча згідно даних комерційного акту вантаж супроводжувався
воєнізованою охороною станції Дебальцеве Донецької залізниці, в
накладній відсутні відмітки про перевірку вантажу на цій станції;
в залізничній квитанції відсутнє посилання на переважування
залізницею спірного вантажу; залізницею не доведений факт
прийняття вантажу до перевезення в меншому обсязі та кількості ніж
зазначено у перевізних документах; ВАТ "Алчевський металургійний
комбінат" здійснено розрахунок за фактично отриманий товар у
кількості 8 150 кг на суму 8 476, 03 грн.; доводи відповідача про
невідповідність переуступного підпису вимогам чинного
законодавства та відсутність у позивача права на подання позову
про стягнення вартості нестачі вантажу є необгрунтованими,
оскільки в залізничній накладній №43612007 зазначено, що поставка
в рахунок ТОВ "Укрметал" здійснюється за договором №015/2967 від
23.12.2005р. за дорученням "Укрстальінвест" і право пред'явлення
претензій та позовів до залізниці з приводу нестачі вантажу
передано позивачеві, а відтак апеляційний господарський суд дійшов
до висновків про відповідність рішення місцевого господарського
суду вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду
апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Згідно ст.113 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
за
незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого
до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть
відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не
доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не
залежних від них причин. Статтею 114 цього Статуту визначено, що
залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під
час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у
розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (п.
"а"), за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною
вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця
доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах
дійсної вартості (п. "б"). Частиною другою ст.114 Статуту
визначено, що недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються
збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного
розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під
час перевезення.
Як встановлено судами з квитанції про приймання вантажу №
43612007 від 02.04.2007р. вбачається залізниця прийняла вантаж в
кількості 58000 кг, в зазначеній залізничній квитанції відсутнє
посилання на переважування залізницею спірного вантажу. Згідно
даних комерційного акту БА 785085/9 від 07.04.2006р., складеного
за результатами зважування вантажу, вагон №65730566, відправлений
зі станції Заоскольє Південної залізниці за накладною № 43612007 у
супроводі ВОХР ст. Дебальцеве з вантажем брухт чорних металів не
пойменований в алфавіті, прибув на станцію Комунарськ Донецької
залізниці у технічному та комерційному відношенні справний. Вантаж
завантажений засобами відправника без участі залізниці.
Навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 800 мм, листи покриття
між собою зварені, маркірований. Недостача металевого брухту
складає 49850 кг. Судами також встановлено, що вантаж на станцію
призначення прибув з порушенням строку доставки на дві
доби, -вантаж прибув 07.04.2006р., а мав бути доставлений
05.04.3006р.; згідно даних комерційного акту вантаж
супроводжувався воєнізованою охороною станції Дебальцеве Донецької
залізниці, тоді як в накладній немає відмітки про перевірку
вантажу на даній станції.
Згідно ст.110 Статуту залізниць України залізниця несе
відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для
перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з
Правилами іншому підприємству.
З викладеного вбачається, що комерційний акт БА785085/9 від
07.04.2006р, який засвідчив невідповідність маси вантажу даним,
зазначеним у транспортних документах, згідно ст.129 Статуту
залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
є відповідним документом для
матеріальної відповідальності залізниці.
Також судами встановлено, що наданими до матеріалів справи
документами, а саме: картка рахунку 361 бухгалтерського обліку
контрагентів ТОВ "Люктрейд" та ТОВ "Укрстальінвест", видаткова
накладна №РН-000045 від 08.04.2007р., накладна на отримання товару
№33 від 26.04.2006р. (виставлених на адресу вантажоодержувача -
ВАТ "Алчевський металургійний комбінат"), акт приймання - передачі
від 08.04.2006р., акт звірки розрахунків між ТОВ "Укрстальінвест"
та ТОВ "Укрметал", підтверджений факт поставки позивачем вантажу,
за який ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" був здійснений
розрахунок згідно платіжних доручень за період з 06.01.2006р. по
22.12.2006р., за фактично отриманий товар у кількості 8150 кг на
суму 8476 грн. 03 коп. Матеріалами справи доведений факт
дотримання сторонами порядку розрахунків, якій передбачений
умовами договору.
Судами встановлено, що кількість недопоставленого вантажу
складала 49850 кг (приписи комерційного акту), вартість за тону
вантажу (металобрухту) угоджена сторонами на підставі специфікації
№7 від 30.03.2006р. та складає 1040 грн. 00 коп., а вартості
нестачі становить 51844 грн.00 коп.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, про невідповідність
переуступного підпису вимогам чинного законодавства та відсутності
у ТОВ "Люктрейд" права на подання позову про стягнення вартості
недостачі вантажу не грунтуються на фактичних обставинах справи,
встановлених судами, та нормах матеріального права.
Відповідно до п.п.1, 2 ст.133 Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
передача іншим організаціям або громадянам права на
пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком
випадків передачі такого права вантажоодержувачем
вантажовідправнику, а також вантажовідправником або
вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка
виступає від їх імені. Частиною другою цієї норми визначено, що
передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується
переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній
квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою
згідно із законодавством.
Судами встановлено, що в оригіналі залізничної накладної
№43612007, в графі №4 вказано: поставка в рахунок ТОВ "Укрметал"
за договором № 015/2967 від 23.12.2005р. за дорученням
"Укрстальінвест", право пред'явлення претензій та позовів передано
ТОВ "Люктрейд". Відправником вагону № 65730566 є ТОВ "Люктрейд"
м.Дніпропетровськ. 15.09.2006р. на прохання відправника ВАТ
"Алчевський металургійний комбінат", яке є одержувачем вантажу,
ТОВ "Люктрейд" було передано право пред'явлення претензій і
позовів до залізниці з приводу нестачі вантажу у вагоні № 65730566
відправленому за залізничною накладною № 43612007. Переуступний
напис вчинено керівником підприємства. Дані про оплату поставленої
продукції в кількості, вказаної в накладній №43612007 відсутні,
одержувач вантажу, ВАТ "Алчевський металургійний комбінат",
оплатив фактичну кількість отриманого вантажу.
Такі висновки судів грунтуються на положеннях чинного
законодавства і на правильній юридичній оцінці фактичних обставин
справи.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду
апеляційної інстанції.
За вказаних обставин суд апеляційної інстанції всебічно і
повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі
об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, достеменно з'ясував
дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосував норми
матеріального права, що регулюють їх спірні відносини, а відтак
постанова суду апеляційної інстанції є законною і обгрунтованою, а
тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п.1, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця"
залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 11.06.2007р. у справі №16/353 ( rs507401 ) (rs507401)
Господарського суду Донецької області -без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
С у д д і Т.Г. Гоголь
Г.М. Мачульський