41/638 Про стягнення штрафних санкцій за невиконання умов договору купівлі-продажу нерухомого майна - Текст документа

У грудні 2005 р. регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі -відділення ФДМУ) звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою, в якій просило стягнути з приватного підприємства "Аукціон" (далі -ПП "Аукціон-4") 43 968,90 грн. штрафних санкцій за невиконання умов договору купівлі-продажу від 13 жовтня 2003 року (далі -договір купівлі-продажу).

Позовні вимоги відділення ФДМУ обгрунтовувало тим, що ПП "Аукціон-4" не виконано умови п. 5.1.3 договору купівлі-продажу -не забезпечено збереження профілю об'єкта приватизації, у зв'язку з чим, у відповідності до п. 7.5 цього договору та норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), має сплатити штраф у розмірі 43 968,90 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 20 листопада 2006 року (суддя Пилипенко О.Є.) відділенню ФДМУ у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що відповідач, як покупець за договором, взяв на себе зобов'язання лише зберігати профіль придбаного об'єкта протягом двох років з моменту нотаріального посвідчення договору, тобто не використовувати його за іншим цільовим призначенням, а не зобов'язання забезпечити функціонування вказаного об'єкту як дитячого піонерського табору у літній період.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, відділення ФДМУ подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просило рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року (колегія суддів: Розваляєва Т.С., Зубець Л.П., Мартюк А.I.) рішення господарського суду м. Києва від 20 листопада 2006 року скасовано, стягнуто з відповідача на користь відділення ФДМУ 43 968,90 грн. штрафних санкцій, в доход державного бюджету - 439,69 грн. державного мита та на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр" 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В обгрунтування постанови суд апеляційної інстанції зазначив, що функціонування кінної спортивної школи та кінного театру на базі піонерського табору не відповідає встановленим законодавством вимогам щодо дитячих оздоровчих закладів, а отже є зміною профілю об'єкта за договором купівлі-продажу.

Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року скасувати, а рішення господарського суду м. Києва від 20 листопада 2006 року залишити без змін.

Доводи касаційної скарги відповідач обгрунтовує тим, що господарським судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови не було прийнято до уваги ст. ст. 509, 549, 610 ЦК України (435-15) , вимог Державної програми відпочинку та оздоровлення дітей на період до 2008 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 33 (33-2003-п) , п. 2.2.7 Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 19 серпня 1998 року № 1649 (v1649224-98) та неправильне застосування норм Типового положення про дитячий оздоровчий заклад, затвердженого наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 5 лютого 2004 року № 31 (z0213-04) (далі -Типове положення про дитячий оздоровчий заклад).

Ухвалою від 2 серпня 2007 року касаційна скарга ПП "Аукціон-4" прийнята до провадження Вищого господарського суду України.

За розпорядженням заступника Голови судової палати з розгляду справ про банкрутство Вищого господарського суду України від 20 серпня 2007 року справу передано на розгляд колегії суддів Вищого господарського суду України у складі Удовиченка О.С. -головуючого, Заріцької А.О. та Катеринчук Л.Й.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 жовтня 2003 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та приватним підприємством "Аукціон-4" було укладено договір купівлі-продажу державного майна шляхом продажу на аукціоні № 808 (а.с. 4-6).

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що п. 5.1.3 договору передбачено обов'язок покупця (відповідача у справі) зберігати протягом двох років, з моменту нотаріального посвідчення договору, профіль об'єкта приватизації.

Як вбачається з матеріалів справи, відділенням ФДМУ було складено акт перевірки виконання умов договору від 16 травня 2006 року (а.с. 9-12), відповідно до якого були нараховані штрафні санкції за невиконання п.5.1.3 договору купівлі-продажу у розмірі 43 968,90 грн., тобто 10% від ціни продажу об'єкта приватизації.

ПП "Аукціон-4" в своїй касаційній скарзі послався на те, що акт перевірки позивачем був складений після закінчення дворічного терміну, передбаченого тим же п. 5.1.3 договору купівлі-продажу, проте судами порушень, допущених позивачем, враховано не було.

Судова колегія Вищого господарського суду України вважає доводи скаржника необгрунтованими.

Положеннями Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна визначено механізм проведення зазначених перевірок, види таких перевірок, однак не вказано в якій період з моменту укладення договорів купівлі-продажу державного майна вони мають бути проведені.

В обгрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що законодавство не містить такого поняття як піонерський табір, натомість існує таке поняття як оздоровчий заклад. Відповідно до типового положення дитячий оздоровчий заклад - це позашкільний оздоровчий заклад, метою діяльності якого є реалізація права кожної ди тини на повноцінний відпочинок, оздоровлення, забезпечення змістовного дозвілля, задоволення інтересів і духовних запитів відповідно до індивідуальних потреб.

На думку відповідача, профіль об'єкту за договором було збережено, оскільки ним не було змінено його цільове призначення і на базі піонерського табору функціонувала кінна спортивна школа та кінний театр.

До того ж, як вбачається з листів Матвіївської школи-інтернат для дітей сиріт та Запорізької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат-1 (а.с.45-48) зазначений об'єкт неодноразово відвідувався дітьми, зокрема дітьми-сиротами.

В своїй постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що ПП "Аукціон-4" не заперечує функціонування на базі спірного об'єкту кінної спортивної школи та кінного театру, разом з тим, суд вважає хибним твердження відповідача про те, що функціонування цих об'єктів не є зміною профілю об'єкта за договором та обгрунтовує свою постанову виключно цим.

Згідно із ст. 43 ГПК України (1798-12) , визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 610 ЦК України (435-15) порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України (1798-12) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відмовляючи відділенню ФДМУ в позові суд першої інстанції виходив з того, що за договором купівлі-продажу ПП "Аукціон-4" взяло на себе зобов'язання лише зберігати профіль придбаного об'єкту протягом двох років, тобто не використовувати його за іншим цільовим призначенням та не змінювати призначення об'єкту, а не забезпечити його функціонування як дитячого оздоровчого табору.

Суд апеляційної інстанції, не погоджуючись з такими висновками суду першої інстанції, вважав їх непереконливими і обгрунтовано послався на обставини та нормативно-правові акти, в тому числі на Типове положення про дитячий оздоровчий заклад, які виключають підстави для висновку про те, що відповідач належно виконав умови п. 5.1.3 договору купівлі-продажу від 13 жовтня 2003 року (обов'язок покупця виконувати умови продажу).

Матеріали справи містять докази про передачу відповідачем, до закінчення дворічного строку, об'єкту купівлі-продажу в оренду і створення орендарем на базі піонерського табору "Дружба" дитячої кінної спортивної школи та кінного табору, що також підтверджується поясненнями представника відповідача, наданими в судовому засіданні 21 серпня 2007 року.

Зважаючи на вказане та виходячи зі змісту ст. 33 ГПК України (1798-12) , колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем належним чином доведено факт порушення відповідачем умов п.5.1.3 договору купівлі-продажу, оскільки на його території функціонує кінна спортивна школа та кінний театр, що є зміною профілю об'єкту за договором, оскільки їх функціонування на території піонерського табору за договором оренди не відповідає встановленим законодавством вимогам щодо дитячого оздоровчого закладу, а тому відсутні правові підстави для задоволення касаційної скарги ПП "Аукціон-4".

Таким чином, суд апеляційної інстанції обгрунтовано дійшов висновку про необхідність стягнення з ПП "Аукціон-4", на підставі п. 7.5 договору купівлі-продажу, 43 968,90 грн. штрафних санкцій за порушення вимог п. 5.1.3 того ж договору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України (1798-12) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України (1798-12) постанова Київського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року у справі № 41/638 грунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи і відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування немає. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.