ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     21 серпня 2007 р.
 
     № 15/72 ( rs725380 ) (rs725380)
        
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
 
     головуючий суддя
     Муравйов О.В.
     судді
     Гоголь Т.Г.
     Полянський А.Г.
 
     розглянувши
     касаційну скаргу
     Приватної фірми "Девіз"
 
     на
     рішення   Господарського   суду   Рівненської   області   від
14.03.2007 р. та постанову від 05.06.2007 р.
     Львівського апеляційного господарського суду
 
     у справі
     № 15/72 ( rs725380 ) (rs725380)
         Господарського суду Рівненської області
     за позовом
     ЗАТ "Рівненський домобудівний комбінат"
 
     до
     Приватної фірми "Девіз"
 
     про
     стягнення 35 667,85 грн.
 
     За участю представників сторін:
     позивач -Шевчук Г.Є. дов. 15.08.07 р. № 408,
     відповідач -не з'явились
                        В С Т А Н О В И В:
     Рішенням  Господарського   суду   Рівненської   області   від
14.03.2007 р. (суддя - Коломис В.В.) позов задоволено. Стягнуто  з
Приватної фірми "Девіз" на користь ЗАТ  "Рівненський  домобудівний
комбінат" 35 667,85 грн. заборгованості,  356,67  грн.  державного
мита, 118  грн.  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового
процесу.
     Постановою Львівського апеляційного господарського  суду  від
05.06.2007 р. (Давид Л.Л.,  Кордюк  Г.Т.,  Мурська  Х.В.)  вказане
рішення залишено без змін.
     Не погоджуючись з  рішенням  та  постановою,  Приватна  фірма
"Девіз"  звернулась  до  Вищого  господарського  суду  України   з
касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та  прийняти  нове
рішення про  відмову  у  позові,  мотивуючи  скаргу  порушенням  і
неправильним   застосуванням   судами   норм   матеріального    та
процесуального права.
     Розпорядженням Заступника Голови Вищого  господарського  суду
України від 20.08.2007 р. у зв'язку з  відпусткою  судді  Фролової
Г.М.  для  перегляду  в  касаційному  порядку   справи   №   15/72
( rs725380 ) (rs725380)
         , призначеної до розгляду на 21.08.2007  р.  утворено
колегію суддів в наступному  складі:  головуючий  -Муравйов  О.В.,
судді -Гоголь Т.Г., Полянський А.Г.
     Відповідач не скористався наданим процесуальним правом участі
у суді касаційної інстанції.
     У відзиві на касаційну скаргу позивач  просить  залишити  без
змін рішення та постанову, а касаційну скаргу без задоволення.
     Розглянувши  матеріали  справи,  оцінивши  доводи  касаційної
скарги,  перевіривши   правильність   застосування   судами   норм
матеріального  та  процесуального  права,  колегія  суддів  Вищого
господарського суду України  прийшла  до  висновку,  що  касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
     Відповідно  до  п.  1  ст.  111-9  ГПК  України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити постанову суду без змін, а скаргу без задоволення.
     Касаційна  скарга  залишається  без  задоволення,  коли   суд
визнає, що постанова апеляційного господарського суду  прийнята  з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
     Як  вбачається  з  матеріалів   справи,   рішення   місцевого
господарського та апеляційного господарського суду мотивовані тим,
що позивачем, на підставі замовлення-гарантії № 138 від 13.12.2006
р.,  згідно   видаткових   накладних   на   підставі   відповідних
довіреностей відповідача протягом грудня 2006  р.  було  відпущено
відповідачу товар (фундаментальні блоки та бетон) на загальну суму
39 294 грн.
     Відповідно до ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , зобов'язання має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору  та  вимог
цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного  законодавства,   а   за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до  звичаїв  ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
     Згідно ст. 530 ЦК України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  якщо  у  зобов'язанні
встановлений строк  (термін)  його  виконання,  то  воно  підлягає
виконанню у цей строк (термін).
     В  порушення  вказаних  вимог  та   гарантійних   зобов'язань
провести розрахунки до 30 грудня 2006 р., що підтверджено листом №
138 від 13.12.2006 р., а в подальшому і протягом лютого 2007  року
(відповідь  на  претензію  позивача  №  20  від  24.01.2007   р.),
відповідач здійснив оплату лише частково - в сумі 3 626,15 грн.
     За таких обставин, на момент подання  позову,  заборгованість
відповідача складала 35 667,85 грн., яка не була їм сплачена.
     Разом з цим, в касаційній скарзі  відповідач  посилається  на
порушення судами попередніх інстанції вимог ст. ст. 4-2, 4-3 , 43,
77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Перевіривши у відповідності до ч. 2  ст.  111-5  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
          юридичну  оцінку  обставин  справи  та   повноту   їх
встановлення у рішенні місцевого господарського суду та  постанові
апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла  висновків
про те, що суди в порядку ст.  ст.  4-3,  4-7,  43,  99,  101  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         всебічно,  повно  і  об'єктивно  розглянули  в
судовому процесі всі обставини справи в їх  сукупності;  дослідили
подані сторонами в обгрунтування своїх вимог і заперечень  докази;
належним чином проаналізували відносини сторін.
     З матеріалів справи  вбачається,  що  ухвалою  Господарського
суду Рівненської області від 08.02.2007 р. розгляд справи №  15/72
( rs725380 ) (rs725380)
         був  призначений  на  28.02.2007  р.  За  клопотанням
відповідача, ухвалою Господарського суду Рівненської  області  від
28.02.2007 р. розгляд справи був відкладений на 14.03.2007 р.
     13.03.2007  р.  відповідач  знову   заявив   клопотання   про
відкладення розгляду справи у зв'язку  з  терміновим  відрядженням
представника Приватної фірми "Девіз" по іншій справі. З доданої до
клопотання копії ухвали господарського суду Волинської  області  №
1/39-64 (а.с. 30) не вбачається,  що  саме  представник  Приватної
фірми "Девіз" повинен був приймати  участь  в  судовому  засіданні
14.03.2007 р.
     Крім того, Приватна  фірма  "Девіз"  мала  право  забезпечити
іншого представника у судове засідання на 14.03.2007 р. по справі 
№ 15/72 ( rs725380 ) (rs725380)
          .
     Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  сторони
зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними
правами, виявляти взаємну повагу до прав  і  охоронюваних  законом
інтересів другої сторони, вживати заходів до  всебічного,  повного
та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
     Враховуючи,  що  відповідач  вдруге  не  з'явився  в   судове
засідання та витребуваних доказів не надав, місцевий господарський
суд обгрунтовано не задовольнив  повторне  клопотання  відповідача
про відкладення розгляду справи.
     Ухвалою  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від
19.04.2007 р. розгляд справи № 15/72 ( rs725380 ) (rs725380)
         був  призначений
на 05.06.2007 р., участь сторін в судовому засіданні  обов'язковою
не визнавалась.
     Разом з  цим,  представник  відповідача  в  судове  засідання
апеляційної інстанції також не з'явився.
     Колегія суддів  Вищого  господарського  суду  України  дійшла
висновку про те, що на підставі встановлених  фактичних  обставин,
місцевим господарським судом з'ясовано дійсні  права  і  обов'язки
сторін,  правильно  застосовано  матеріальний  закон,  що  регулює
спірні правовідносини та прийнято обгрунтоване та законне  рішення
про задоволення позову.
     В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до  ч.  1
ст. 101 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  повторно  розглядаючи  справу,
повно  з'ясував  обставини,  які  мали  значення  для  правильного
розгляду поданої апеляційної скарги.  Висновки  апеляційного  суду
грунтуються  на  доказах,   наведених   в   постанові   суду,   та
відповідають  положенням  чинного  законодавства.   Як   наслідок,
прийнята  апеляційним  господарським  судом  постанова  відповідає
положенням  ст.  105  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          та  вимогам,   що
викладені  в  постанові  Пленуму  Верховного  Суду   України   від
29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         зі змінами
та доповненнями.
     Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
та частин 1, 2 статті 111-7  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  касаційна
інстанція на підставі вже встановлених фактичних  обставин  справи
перевіряє  судові  рішення  виключно   на   предмет   правильності
юридичної оцінки обставин справи  та  повноти  їх  встановлення  в
рішенні та постанові господарських судів. Касаційна  інстанція  не
має права встановлювати або вважати доведеними  обставини,  що  не
були встановлені в рішенні або постанові  господарського  суду  чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
     Твердження   оскаржувача   про   порушення   і    неправильне
застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права при  прийнятті  постанови  не  знайшли  свого
підтвердження, в зв'язку з чим підстав  для  зміни  чи  скасування
законного  та  обгрунтованого  судового  акту  колегія  суддів  не
вбачає.
     Відповідно до ст.ст.85, 111-5  Господарського  процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          в  судовому  засіданні  за   згодою
представника позивача оголошена  вступна  та  резолютивна  частини
постанови.
     Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст.  111-9,  111-11  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
                           ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну  скаргу  Приватної  фірми  "Девіз"   залишити   без
задоволення.
     Рішення   Господарського   суду   Рівненської   області   від
14.03.2007   року   та    постанову    Львівського    апеляційного
господарського  суду  від  05.06.2007  року  у  справі   №   15/72
( rs725380 ) (rs725380)
         Господарського суду Рівненської області залишити  без
змін.
     Головуючий суддя Муравйов О.В.
     Судді Гоголь Т.Г.
     Полянський А.Г.