ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2007 р.
№ 2-1767/03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Удовиченка О.С.
суддів:
Заріцької А.О.
Катеринчук Л.Й.
розглянувши касаційну скаргу
регіонального уповноваженого ліквідатора банку "Україна" в
Одеській області
на ухвалу та на рішення
апеляційного суду Одеської області від 1 червня 2004 року
Приморського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2003 року
у справі
№ 2-1767/03
за позовом
регіонального уповноваженого ліквідатора банку "Україна" в
Одеській області
до
виконавчої служби Приморського району Одеської області
про
неправомірні дії посадових осіб Першого відділу державної
виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м.
Одесі
ВСТАНОВИВ:
Регіональний уповноважений ліквідатора акціонерного
комерційного агропромислового банку "Україна" в Одеській області
(далі -регіональний уповноважений ліквідатор банку "Україна" в
Одеській області) звернувся до Приморського районного суду м.
Одеси із скаргою на дії державного виконавця першого відділу
державної виконавчої служби Приморського районного управління
юстиції у м. Одесі посилаючись на те, що всупереч п. 7 ст. 91
Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
державний виконавець Ткаченко С.О., постановою від 9 червня 2003
року, наклав арешт на транспортні засоби АКБ "Україна", зокрема,
автомобілі: ВАЗ-21043, державний номер 810-87 ОЕ, ПЕЖО j5,
державний номер 50-37 ОДР та ВАЗ-2121, державний номер 860-04 ОЕ,
і оголосив про заборону їх відчуження. Просив указану постанову
скасувати як незаконну.
У липні 2003 року регіональний уповноважений ліквідатора
банку "Україна" в Одеській області доповнив заявлені раніше вимоги
і з тих же підстав просив скасувати постанову державного виконавця
від 1 липня 2003 року про арешт коштів у сумі 239 791 грн., що
містяться на накопичувальному рахунку АК АПБ "Україна" в особі
регіонального уповноваженого ліквідатора банку в Одеській області.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 грудня
2003 року в задоволенні скарги відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 1 червня 2004
року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та ухвалою суду
апеляційної інстанції Акціонерний комерційний банк "Україна", в
особі регіонального уповноваженого ліквідатора банку в Одеській
області, звернувся до Верховного Суду України з касаційною
скаргою, в якій просив скасувати рішення Приморського районного
суду м. Одеси від 26 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду
Одеської області від 1 червня 2004 року, як незаконні, посилаючись
на порушення судами норм матеріального права, зокрема, вимог глави
16 "Ліквідація банків" Закону України "Про банки і банківську
діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
та просив прийняти нове рішення, яким
вимоги АКБ "Україна " в особі регіонального уповноваженого
ліквідатора банку" в Одеській області задовольнити.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону
України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного
розгляду цивільних справ" ( 697-16 ) (697-16)
від 22 лютого 2007 року №
697-V Верховним Судом України 20 березня 2007 року справа була
передана для розгляду апеляційному суду Харківської області.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 22 червня
2007 року касаційну скаргу регіонального уповноваженого
ліквідатора банку "Україна" в Одеській області разом із справою
було передано для вирішення до Вищого господарського суду України.
Сторони в судове засідання не з'явились, повідомлені належно.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права
дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з
наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського
суду Одеської області від 21 березня 2003 року у справі №
30/43-03-1283, залишеним без зміни постановою Одеського
апеляційного господарського суду від 14 травня 2003 року, з АК АПБ
"Україна" в особі регіонального уповноваженого ліквідатора банку
"Україна" в Одеській області, на користь служби експлуатації
будівлі № 3 Одеської обласної державної адміністрації стягнуто 65
322 грн. збитків, що виникли у зв'язку з неоплатою
експлуатаційних витрат по утриманню нежитлових приміщень за період
з 9 листопада 2001 року по 1 січня 2002 року та 172 651,70 грн.
збитків, що виникли у зв'язку з непроведенням оплати за
користування нежитловими приміщеннями за період з 9 листопада 2001
року по 1 березня 2003 року з урахуванням поступового зменшення
займаної площі.
На виконанні першого відділу державної виконавчої служби
Приморського районного управління юстиції у м. Одесі знаходилось
виконавче провадження по примусовому виконанню наказу
господарського суду Одеської області № 30/43-03-1283, виданого 15
квітня 2003 року, про стягнення з АКБ "Україна" в особі
регіонального уповноваженого ліквідатора банку в Одеській області
на користь служби експлуатації будівлі № 3 Одеської
облдержадміністрації 239 791, 70 грн.
З матеріалів справи також вбачається, що виконавче
провадження було відкрито за вимогою стягувача у відповідності до
ст. 18, 24 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
,
і у порядку виконання наказу державним виконавцем було винесено
постанови від 9 червня 2003 року та від 1 липня 2003 року №
В/8-439 про накладення арешту на транспортні засоби та кошти
боржника у розмірі суми боргу. Постанови про арешт майна державним
виконавцем було винесено на підставі ст.ст. 5, 50 Закону України
"Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
.
Глава 16 Закону України "Про банки і банківську діяльність"
( 2121-14 ) (2121-14)
врегульовує питання, що стосуються правових підстав
ліквідації та особливостей ліквідації банку в разі його
неплатоспроможності, призначення ліквідатора та наслідків
призначення ліквідатора банку. Так, п. 7 ст. 91 Закону -
"Наслідки призначення ліквідатора" передбачає, що з дня прийняття
рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора,
зокрема, скасовуються арешт, накладений на майно (в тому числі на
власні кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо
розпорядження його майном. Накладення нових арештів або
інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не
допускається.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
виконавче провадження, як завершальна
стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших
органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових
осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове
виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які
здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень,
визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами,
виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також
рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому
виконанню.
Вирішуючи справу за скаргою регіонального уповноваженого
ліквідатора банку "Україна" і відмовляючи в задоволені його вимог
суд виходив з того, що дії державного виконавця по винесенню
оскаржуваних постанов були спрямовані на виконання рішення
господарського суду про відшкодування АК АПБ "Україна" збитків
службі експлуатації Одеської обласної державної адміністрації,
заподіяних несплатою експлуатаційних витрат та за користування
приміщенням. Дане питання регулюється Законом України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
і не пов'язане з діяльністю
банка-банкрута.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої
та апеляційної інстанцій, оскільки судами були повно встановлені
обставини справи і їм дана належна правова оцінка. Висновки суду
про те, що спірні правовідносини пов'язані з виконанням судового
рішення по відшкодуванню збитків підтверджені матеріалами справи,
тому застосування Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
визнане правомірним.
Доводи касаційної скарги встановлених судами обставин та
зроблених ними висновків не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія Вищого
господарського суду України вважає, що оскаржувані судові рішення
відповідають нормам матеріального та процесуального права і
підстав для їх скасування не встановлено.
Керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу акціонерного комерційного агропромислового
банку "Україна" в особі регіонального уповноваженого ліквідатора
банку "Україна" в Одеській області залишити без задоволення.
Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 1 червня 2004
року та рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 грудня
2003 року у справі № 2-1767/03 залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді А.О. Заріцька
Л.Й. Катеринчук