ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 
                            ПОСТАНОВА 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
     15 серпня 2007 р. 
     № 22-ц-68 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого
     Уліцького А.М.,
     суддів:
     Гоголь Т.Г., Жаботиної Г.В.
     розглянувши касаційну скаргу
     ОСОБА_1
 
     на постанову
     від 16.05.07 Харківського апеляційного господарського суду
     у справі
     №22-ц-68 Зарічного районного суду м. Суми
     за позовом
     1. ОСОБА_1 2. ОСОБА_2 3. ОСОБА_3 4. ОСОБА_4
 
     до
     Товариства з  обмеженою  відповідальністю  Торгівельна  фірма
"Магазин "Славутич"
     треті особи
     1. ОСОБА_5 2. ОСОБА_6 3. ОСОБА_7 4. ОСОБА_8
 
     про
     визнання  рішення  загальних  зборів   частково   незаконним,
внесення змін до статутних документів
     за участю представників сторін
     від позивача 1:
     у засідання не прибули
     від позивача 2:
     у засідання не прибули
     від позивача 3:
     у засідання не прибули
     від позивача 4:
     у засідання не прибули
     від відповідача:
     ОСОБА_9, дов.
     від третьої особи 1:
     у засідання не прибули
     від третьої особи 2:
     у засідання не прибули
     від третьої особи 3:
     у засідання не прибули
     від третьої особи 4:
     ОСОБА_9, дов.
                            ВСТАНОВИВ:
     ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  звернулись  до  Зарічного
районного суду м.  Суми  з  позовами  до  Товариства  з  обмеженою
відповідальністю Торговельна фірма "Магаз ин "Славутич" за  участю
в якості третіх  осіб   ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8  про
визнання рішень загальних зборів  частково  незаконними,  внесення
змін до статутних документів.
     Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мотивовані тим, що
вони є  учасниками  ТОВ  Торговельна  фірма  "Магазин  "Славутич".
Рішеннями загальних зборів учасників товариства були  зменшені  їх
частки, зокрема рішенням від 05.11.03: ОСОБА_1 з 0,06%  статутного
капіталу  товариства  до  0,04%  статутного  капіталу  товариства,
ОСОБА_2 з 0,23% - до 0,17%, ОСОБА_3 з 0,12% - до  0,08%;  рішенням
від 31.05.04: ОСОБА_1 з 0,04% - до 0,03%,  ОСОБА_2 з  0,17%  -  до
0,12%; ОСОБА_3 з 0,08% - до  0,06%.  Крім  того,  збори  звільнили
учасника товариства  ОСОБА_8  від  обов'язку  внесення  вкладу  до
статутного  капіталу  в  розмірі  24600  грн.  у  зв'язку  заліком
заборгованості товариства перед ОСОБА_8  за  договорами  позики  в
розмірі 24600 грн. Позивачі вважають вказані рішення  незаконними,
оскільки вони суперечать вимогам Закону України "Про  господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
        , Цивільного  Кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,
статутним документам, і порушують їх права.
     Позивач ОСОБА_4 свої вимоги мотивує тим, що він у  2005  році
за договором купівлі-продажу придбав у власність долю в статутному
капіталі ТОВ  Торговельна  фірма  "Магазин  "Славутич"  в  розмірі
21,5%. Пізніше йому стало відомо, що  рішеннями  загальних  зборів
учасників ТОВ Торговельна фірма "Магазин "Славутич"  від  05.11.03
та від 31.05.04 був збільшений статутний  фонд  і  перерозподілені
долі учасників, що потягло зменшення долі попереднього власника, у
якого він придбав частку, тому просить скасувати вказані  рішення,
поновивши долі учасників в тих розмірах, що існували до 05.11.03.
     Відповідач позови не визнав і пояснив, що збільшення  розміру
статутного  фонду  і  перерозподіл  часток  учасників   проводився
відповідно до діючого законодавства і  не  порушує  законних  прав
позивачів.
     Третя особа ОСОБА_8 позовні вимоги не визнала і пояснила,  що
вона  як  учасник  ТОВ  Торговельна  фірма   "Магазин   "Славутич"
неодноразово надавала позики товариству, у зв'язку з чим  рішенням
загальних зборів учасників від  31.05.04  при  збільшенні  розміру
статутного фонду,  вона  була  звільнена  від  обов'язку  внесення
вкладу до статутного капіталу в розмірі 24600 грн. Крім  того,  на
ремонт приміщення товариства необхідні були кошти,  які  вносилися
нею як додаткові внески до статутного  фонду,  тому  на  загальних
зборах приймалися рішення про збільшення статутного  фонду.  Iншим
учасникам також пропонувалося вносити грошові кошти до  статутного
фонду для ремонту приміщення, але вони  добровільно  відмовлялися.
На зборах одноголосно приймалися рішення про збільшення статутного
капіталу.
     Вказані позовні заяви Зарічний районний суд м.  Суми  прийняв
до провадження та об'єднав.
     Рішенням від 23.11.06 Зарічний районний суд  м.  Суми  (суддя
Бондарь  С.О.)  визнав  незаконними   рішення   загальних   зборів
Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна фірма "Магазин
"Славутич": від 05.11.03  в  частині  зменшення  часток  учасників
товариства ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3;  від  31.05.04  в  частині
зменшення часток учасників товариства ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та
звільнення учасника  товариства  ОСОБА_8  від  обов'язку  внесення
вкладу до статутного капіталу в  розмірі  24600  грн.  за  заліком
заборгованості товариства перед  ОСОБА_8  по  договорах  позики  в
розмірі 24600 грн.
     В решті позовних вимог ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  а  також
позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено за необгрунтованістю вимог.
     Рішення мотивовано тим,  що  оспорені  рішення  товариства  в
частині  зменшення  часток  позивачів  у  статутному  капіталі  та
звільнення ОСОБА_8 від  обов'язку  внесення  вкладу  і  проведення
заліку заборгованості по договорам позики є незаконними і  такими,
що порушують права і законні інтереси позивачів.
     На  момент  прийняття   оскаржуваних   рішень   діяв   статут
відповідача в редакції від 24.02.94 зі  змінами  та  доповненнями,
який не передбачав інші вимоги,  ніж  встановлено  ст.  52  Закону
України "Про господарські  товариства"  ( 1576-12 ) (1576-12)
        ,  щодо  впливу
додаткових внесків учасників на  розмір  їх  частки  у  статутному
капіталі,  вказаної  в  установчих  документах  товариства.  Таким
чином, додаткові внески ОСОБА_8 і  ОСОБА_10  до  статутного  фонду
товариства не повинні були вплинути на розмір часток позивачів.
     Відповідно  до  прикінцевих  положень  Закону  України   "Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення
підсудності  справ  з  питань   приватизації  та  з  корпоративних
спорів"  ( 483-16 ) (483-16)
          Харківський  апеляційний  господарський   суд
(колегія суддів у складі: Афанасьєва В.В. -головуючий, Бухан А.I.,
Шевель О.В.) постановою від 16.05.07 рішення суду першої інстанції
скасував у частині задоволення позовних вимог  та  в  цій  частині
прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. В  іншій
частині рішення залишено без змін.
     Постанова мотивована  тим,  що  оспорені  позивачами  рішення
прийняті всіма учасниками одностайно  і  були  реалізовані  шляхом
підписання всіма учасниками, включаючи позивачів,  окрім  ОСОБА_4,
який учасником не був  (а  став  учасником  на  підставі  договору
купівлі-продажу корпоративних прав від  22.09.05,  укладеного  між
ним та ОСОБА_10), 02.08.04 статуту товариства в новій редакції.  В
цьому статуті учасники визначили свої частки як в грошовому, так і
у відсотковому виразі, підписи  учасників  на  статуті  посвідчені
02.08.04 приватним нотаріусом ОСОБА_11 і  зареєстровані  державним
реєстратором виконавчого комітету Сумської міської ради  11.08.04.
Таким чином, за висновком суду апеляційної інстанції, всі учасники
товариства надали згоду на перерозподіл часток.
     Ухвалою від 30.07.07 Вищий господарський суд України  порушив
касаційне  провадження  за  касаційною  скаргою  ОСОБА_1,  в  якій
заявлено  вимоги  про  скасування   постанови   суду   апеляційної
інстанції та залишення без змін  рішення  суду  першої  інстанції.
Касатор  доводить  неправильне  застосування   судом   апеляційної
інстанції положень законодавства до обставин справи.
     Заслухавши    суддю-доповідача,    пояснення     представника
відповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія  вважає,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Відповідно  до  ст.  1  Закону  України   "Про   господарські
товариства"  ( 1576-12 ) (1576-12)
          господарським  товариством  є   юридична
особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки  між
учасниками. Господарськими  товариствами  цим  Законом  визнаються
підприємства, установи, організації,  створені  на  засадах  угоди
юридичними особами і громадянами шляхом  об'єднання  їх  майна  та
підприємницької  діяльності  з  метою   одержання   прибутку.   До
господарських   товариств   належать:    акціонерні    товариства,
товариства з обмеженою відповідальністю, товариства  з  додатковою
відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
     Як  встановив  суд  першої  інстанції,  згідно  з  установчим
договором   від   24.02.94   створене   Товариства   з   обмеженою
відповідальністю  Торговельна  фірма  "Магазин  "Славутич"  шляхом
викупу   державного   майна   орендного   підприємства    "Магазин
"Славутич", розташованого за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 4.
     З моменту створення товариства позивачі є його учасниками,  і
до  проведення  оспорюваних  зборів  учасників   товариства   вони
володіли наступними  частками  статутного  фонду  ТОВ  Торговельна
фірма  "Магазин  "Славутич":  ОСОБА_1  -0,06%,   ОСОБА_2   -0,23%,
ОСОБА_3 -0,12%.
     Рішенням загальних зборів учасників товариства  від  05.11.03
збільшений статутний фонд товариства з 86000 грн. до  118000  грн.
за рахунок додаткового внеску учасника товариства ОСОБА_8  в  сумі
32000 грн. У зв'язку з цим перерозподілені частки  між  учасниками
товариства,  в  тому  числі  зменшені  частки:  ОСОБА_1  з   0,06%
статутного  капіталу  товариства  до  0,04%  статутного   капіталу
товариства; ОСОБА_2 з 0,23% - 0,17%; ОСОБА_3 з 0,12% - до 0,08%.
     Рішенням загальних зборів учасників товариства  від  31.05.04
збільшений статутний фонд товариства з 118000 грн. до 163600  грн.
за рахунок додаткових внесків учасників товариства ОСОБА_10 в сумі
10000 грн. та ОСОБА_8 в сумі 35600 грн., з  яких  ОСОБА_8  вносить
11000 грн. грошовими коштами, а сума 24600 грн. грошовими  коштами
не вноситься у зв'язку із заліком заборгованості товариства  перед
ОСОБА_8 за договорами позики в  розмірі  24600  грн.  Після  цього
частки  учасників  знову  перерозподілені   і   частки   позивачів
зменшені: ОСОБА_1 з 0,04% - до 0,03%; ОСОБА_2 з 0,17% - до  0,12%;
ОСОБА_3 з 0,08% - до 0,06%.
     Згідно з  ч.  2  ст.  13  Закону  України  "Про  господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
         вклад, оцінений у  карбованцях,  становить
частку учасника та засновника у статутному фонді.
     У  відповідності  з  ч.  2  ст.  51   Закону   України   "Про
господарські  товариства"  ( 1576-12 ) (1576-12)
           зміни   вартості   майна,
внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають  на
розмір  їх  частки  у  статутному  фонді,  вказаної  в  установчих
документах  товариства,  якщо  інше  не  передбачено   установчими
документами.
     Межі здійснення  цивільних  прав  та  наслідки  їх  порушення
визначені в п.п. 1, 2-4, 6 ст. 13 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ,  зокрема,
цивільні  права  особа  здійснює  у  межах, наданих  їй  договором
або актами цивільного законодавства; при   здійсненні  своїх  прав
особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права
інших осіб; не допускаються дії особи,  що  вчиняються  з  наміром
завдати шкоди іншій особі, а  також  зловживання  правом  в  інших
формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна  додержуватися
моральних  засад  суспільства;  у  разі  недодержання  особою  при
здійсненні   своїх   прав   вимог,   які   встановлені   частинами
другою-п'ятою цієї  статті,  суд  може  зобов'язати  її  припинити
зловживання своїми правами, а  також  застосувати  інші  наслідки,
встановлені законом.
     Відповідно до п.п. 1, 2, 6  ст.  144  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
статутний  капітал   товариства   з   обмеженою   відповідальністю
складається з вартості вкладів його учасників  і  не  допускається
звільнення учасника товариства з  обмеженою  відповідальністю  від
обов'язку внесення  вкладу до статутного  капіталу  товариства,  у
тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.
     Проаналізувавши  вищенаведені  норми  законодавства,   судова
колегія дійшла висновку, що оскільки  господарські  товариства  за
вимогами законодавства створені на  засадах  угод  між  юридичними
особами   і   громадянами   шляхом   об'єднання   їх   майна    та
підприємницької діяльності  з  метою  одержання  прибутку,  а  ТОВ
Торгівельна   фірма   "Магазин   Славутич"   утворено    внаслідок
приватизації, будь-яке збільшення статутного  капіталу  стосується
прав учасників товариства на їх прибуток, а дозволений  загальними
зборами додатковий вклад поширюється на обов'язок  усіх  учасників
товариства.
     Додатковий внесок одного чи кількох учасників  господарського
товариства  шляхом  зарахування  вимог   до   товариства   законом
заборонений,  тому  суд   першої   інстанції   правомірно   визнав
невідповідним закону  рішення  загальних  зборів  відповідача  від
31.05.04 недійсним.
     Висновок суду апеляційної інстанції про поширення  п.  2  ст.
144 ЦК України  ( 435-15 ) (435-15)
          тільки  на  правовідносини  на  момент
утворення господарського  товариства  не  відповідає  змісту  цієї
норми та правовим засадам  вкладу  до  статутного  капіталу,  який
відображає майнові права кожного з учасників товариства і залежить
від їх волевиявлення, що не повинно  суперечити  законодавству  та
порушувати права інших учасників господарського товариства.
     В решті позовних вимог суди обгрунтовано дійшли висновку  про
залишення їх без задоволення, оскільки ці вимоги  не  відповідають
обставинам справи та законодавству, тобто  порушення  прав  в  цій
частині  позовних вимог не доведено.
     Зважаючи на викладене, судова  колегія  дійшла  висновку  про
задоволення касаційної скарги, часткове скасування постанови  суду
апеляційної інстанції та залишення без змін  рішення  суду  першої
інстанції у повному обсязі.
     Керуючись  Прикінцевими  положеннями   Закону   України   від 
15.12.06 "Про внесення змін до деяких законодавчих  актів  України
щодо визначення підсудності  справ  з  питань  приватизації  та  з
корпоративних спорів"  ( 483-16 ) (483-16)
          ,  ст.ст.  108,  111-5,  111-7,
111-9-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
                           ПОСТАНОВИВ:
     1.  Касаційну скаргу задовольнити.
     2.  Частини першу  і  другу  резолютивної  частини  постанови
Харківського  апеляційного  господарського  суду  від  16.05.07  у
справі №22-ц-68 скасувати.
     3.  Рішення Зарічного районного суду м. Суми  від 23.11.06  у
справі  №22-ц-68  залишити  без  змін,  а  справу   направити   до
господарського суду Сумської області.
     Головуючий   А.Уліцький
     Судді  Т.Гоголь
     Г.Жаботина