ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2007 р.
№ 6/118-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Панової I.Ю.
суддів:
Заріцької А.О. (доповідач) Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
Ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю
"Мілана-Сервіс" ОСОБА_1
на рішення
господарського суду м. Києва від 11 квітня 2006 року
у справі
господарського суду м. Києва № 6/118
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Укрроспрод"
до
- товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський
м'ясокомбінат" - товариства з обмеженою відповідальністю
"Мілана-Сервіс"
про
визнання договору купівлі-продажу недійсним
за участю представників
позивача ТОВ "Укрроспрод" -
Iсаєнка О.В.,
відповідача ТОВ "Мілана-Сервіс" -
Кулініча А.П.,
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2006 року товариства з обмеженою відповідальністю
"Укрроспрод" (далі - ТОВ "Укрроспрод") звернулось з позовом до
товариства з обмеженою відповідальністю "Роменський м'ясокомбінат"
(далі - ТОВ "Роменський м'ясокомбінат") та до товариства з
обмеженою відповідальністю "Мілана-Сервіс" (далі - ТОВ
"Мілана-Сервіс") про визнання недійсним укладеного 1 грудня 2005
року між ТОВ "Роменський м'ясокомбінат" та ТОВ "Мілана-Сервіс"
договору купівлі-продажу автомобіля "ЗIЛ - 441510", вартістю 5 845
грн. та напівпричепа для перевезення худоби "ОДАЗ", вартістю 2
901 грн. Позивач просив зобов'язати відповідача повернути одержані
за договором транспортні засоби.
Свої вимоги обгрунтовував тим, що договір, укладений між
відповідачами, суперечить вимогам Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, оскільки відчужуване майно перебувало під
арештом і забороною його відчуження.
Рішенням господарського суду м. Києва від 11 квітня 2006
року у справі № 6/118 (суддя Ковтун С.А.) позов задоволено
частково. Визнано недійсним, з моменту укладення, договір
купівлі-продажу автомобіля та напівпричепа для перевезення худоби
і зобов'язано ТОВ "Мілана-Сервіс" повернути ТОВ "Роменський
м'ясокомбінат" одержані транспортні засоби, стягнуто з останнього
на користь ТОВ "Укрроспрод" витрати понесені на оплату державного
мита в розмірі 169,76 грн. та на інформаційно-технічне
забезпечення в розмірі 118 грн.
Ліквідатор ТОВ "Мілана-Сервіс" не погоджуючись з зазначеним
рішенням подав касаційну скаргу, в якій просить рішення
господарського суду м. Києва скасувати, справу передати до суду
першої інстанції на новий розгляд.
В обгрунтування касаційної скарги відповідач посилається на
порушення судом першої інстанції норм матеріального та
процесуального права, зокрема ст.ст.203, 215, 216, 328 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
, ст.ст.4, 4-3, 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Про день і час судового засідання сторони повідомлені
належно.
Заслухавши пояснення представників позивача ТОВ "Укрроспрод"
і відповідача ТОВ "Мілана-Сервіс", перевіривши матеріали справи та
доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з викладених
нижче підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського
суду Сумської області від 16 травня 2005 року з ТОВ "Роменський
м'ясокомбінат" на користь ТОВ "Укрроспрод" стягнуто 205 505,15
грн. збитків, 42 970,23 грн. штрафних санкцій,1 590,28 грн.
витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.
12 серпня 2005 року у справі був виданий наказ на примусове
виконання вказаного вище рішення суду, а постановами державного
виконавця від 18 жовтня 2005 року відкрите виконавче провадження
по вказаному наказу, накладено арешт на спірне у даній справі
майно та заборонено його відчуження (а.с. 22, 27).
Задовольняючи позов господарський суд в основу своїх
висновків про обгрунтованість заявлених вимог послався на вимоги
ч. 5 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
,
і з підстав передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
визнав договір купівлі-продажу транспортних засобів недійсними,
оскільки було відчужене майно, яке перебувало під забороною
відчуження.
Разом з тим судом першої інстанції не досліджено доказів,
які свідчили б про те, що заборона відчуження була реальною і
вчинення державним виконавцем дій по забороні відчуження майна
відповідало вимогам закону. Зокрема, ч .2, 3 ст. 55 Закону України
"Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
передбачено направлення
копій постанови про накладення арешту на майно боржника та
оголошення заборони на його відчуження відповідним органам та
боржнику. Ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
передбачено порядок і умови передачі на зберігання
майна, на яке накладено арешт. Матеріали справи даних про
виконання цих вимог закону не містять, суд вирішуючи спір,
належної оцінки наведеним обставинам не дав.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за своїм
внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в
їх сукупності, керуючись законом.
Отже, висновки суду першої інстанції про доведеність
заявлених вимог є поспішними і визнати їх обгрунтованими не
можна.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
;
Крім того, матеріалами справи не спростовані доводи
касаційної скарги про те, що відповідач ТОВ "Мілана-Сервіс"
належним чином був повідомлений про час і місце засідання суду,
тому справа була розглянута за відсутності його представника.
За наведених вище обставин колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що рішення
господарського суду прийняте з порушенням і неправильним
застосуванням норм матеріального та процесуального права і
підлягає скасуванню.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, з
врахуванням компетенції касаційної інстанції, яка не вправі
досліджувати докази та давати їм оцінку, вважає за необхідне
направити справу на новий розгляд для вирішення спору з
врахуванням наведених обставин та вимог закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9-111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою
відповідальністю "Мілана-Сервіс " задовольнити.
Рішення господарського суду м. Києва від 11 квітня 2006 року
у справі № 6/118 скасувати.
Справу направити до господарського суду м. Києва на новий
розгляд.
Головуючий I. Панова
Судді А. Заріцька
Н. Ткаченко