ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2007 р.
№ 2-2073/05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. -головуючого,
Васищака I.М.,
Дерепи В.I.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
ТОВ "Луганськполіетілен"
на рішення та ухвалу
Артемівського районного суду м. Луганська від 22 серпня 2005
року Апеляційного суду Луганської області від 04 грудня 2006 року
у справі
№ 2-2073/05
Артемівського районного суду м. Луганська
за позовом
громадянина ОСОБА_1
до
ТОВ "Луганськполіетілен"
про
визнання права власності на майно
В С Т А Н О В И В:
Громадянин ОСОБА_1 звернувся до Артемівського районного суду
м.Луганська із позовом до ТОВ "Луганськполіетілен" про визнання за
громадянином ОСОБА_1 права власності на наступне майно: будівля
гаражу літер 1/3 загальною площею 303,3 м-2, вартістю 15807 грн.,
приміщення складу літер S загальною площею 253,4 м-2, вартістю
7269 грн. 65 коп. та побутовий вагончик, вартістю 1080 грн.,
розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
В обгрунтування позовних вимог громадянин ОСОБА_1,
посилаючись на ст.ст. 2, 3, 4, 11, 12, 13, 30, 48 Закону України
"Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
, ст. 54 Закону України "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, зазначає про вихід зі складу
учасників ТОВ "Луганськполіетілен", який супроводжувався виплатою
частки у натуральній формі у вигляді спірного майна, відповідно до
рішення загальних зборів учасників, у відповідь на що ТОВ
"Луганськполіетілен" перешкоджає визнанню права власності спірного
майна за громадянином ОСОБА_1
Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від
22.08.2005 у справі № 2-2073/05 (суддя -Орлов I.В.) позовні вимоги
громадянина ОСОБА_1 задоволено повністю.
Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 04.12.2006 у
справі № 2-2073/05 (колегія суддів: головуючий -Пригорнєва Л.I.,
судді -Кравченко Н.В., Борисова Е.А.) рішення Артемівського
районного суду м. Луганська від 22.08.2005 у справі № 2-2073/05
залишено без змін.
У касаційній скарзі ТОВ "Луганськполіетілен" просить
скасувати рішення Артемівського районного суду м. Луганська від
22.08.2005 та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від
04.12.2006 у справі № 2-2073/05, а справу передати на новий
розгляд до господарського суду Луганської області.
В обгрунтування доводів касаційної скарги ТОВ
"Луганськполіетілен", посилаючись на ст.ст. 16, 54, 61 Закону
України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, зазначає про
помилковий висновок судів з приводу дійсності загальних зборів
учасників ТОВ "Луганськполіетілен", на яких було прийнято рішення
про виплату частки громадянину ОСОБА_1 у натуральній формі у
вигляді спірного майна, а також про ненадання судами належної
оцінки обставинам справи, які мають значення для правильного
вирішення спору, та ігнорування того факту, що виділене
громадянину ОСОБА_1 спірне майно знаходилось у податковій заставі.
Вищим господарським судом України ухвалою від 27.07.2007 у
справі № 2-2073/05 порушено касаційне провадження.
Розпорядженням Голови Вищого господарського суду
України Демченка С.Ф. від 13.08.2007 у справі № 2-2073/05 змінено
та призначено наступний склад колегії суддів: Самусенко
С.С. -головуючий (доповідач), судді Васищак I.М., Дерепа В.I.
Сторони у справі процесуальним правом участі їх повноважних
представників в судовому засіданні касаційної інстанції не
скористались.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної
скарги, правильність застосування норм процесуального та
матеріального права судами попередніх інстанцій, колегія суддів
Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 54 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
(в редакції Закону з 22.01.1998 по 27.05.1999) при
виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому
виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його
частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження
звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12
місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства
вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній
формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка
прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його
виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в
користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Згідно статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Відповідно до встановлених обставин та досліджених матеріалів
справи судами першої та апеляційної інстанцій рішенням загальних
зборів учасників ТОВ "Луганськполіетілен" від 21.05.1998
громадянин ОСОБА_1 був прийнятий до складу учасників товариства.
Частка громадянина ОСОБА_1 в ТОВ "Луганськполіетілен" складала
47,586 % статутного фонду товариства.
Судами встановлено, що рішенням загальних зборів учасників
ТОВ "Луганськполіетілен" від 22.06.1998 громадянин ОСОБА_1 був
виключений зі складу учасників товариства, у зв'язку з чим в
рахунок його частки, що складає 24 156 грн. 65 коп., було виділено
(шляхом продажу) в натуральній формі наступне майно: будівля
гаражу літер 1/3 загальною площею 303,3 м-2, вартістю 15 807 грн.,
приміщення складу літер S загальною площею 253,4 м-2, вартістю 7
269 грн. 65 коп. та побутовий вагончик, вартістю 1 080 грн.,
розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
26.10.1998 між ТОВ "Луганськполіетілен" та громадянином
ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу нежилого приміщення
(гаражу та складу), розташоване за адресою АДРЕСА_1.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 27.06.2002,
яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської
області від 15.05.2003, вищезазначений договір купівлі-продажу
нежилого приміщення від 26.10.1998 був визнаний недійсним як
фіктивний, оскільки це майно не продавало ся, а було виділене в
рахунок долі учасника, загальні збори учасників ТОВ
"Луганськполіетілен", на яких вирішувалось питання про вихід
громадянина ОСОБА_1 зі складу учасників товариства та виділення
останньому спірного майна в натурі, були визнані такими, що
відбулись.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як
на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами
та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає
тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи,
які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними
засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування.
Таким чином, враховуючи встановлені судами першої та
апеляційної інстанції обставини та досліджені матеріали у даній
справі, а також врегульовані нормами цивільного та господарського
законодавства (що діяло на момент виникнення спору) відносини між
ТОВ "Луганськполіетілен" та громадянином ОСОБА_1, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає висновок судів про
задоволення позовних вимог громадянина ОСОБА_1 правомірним, таким,
що не суперечить нормам матеріального та процесуального права.
За п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення
підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів"
( 483-16 ) (483-16)
від 15 грудня 2006 року N 483-V після набрання чинності
цим Законом заяви і скарги у справах, передбачених, зокрема, п.4
ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
(справи, що випливають з корпоративних відносин), по
яких не порушено (не відкрито) провадження, розглядаються
господарським судом у порядку, встановленому Господарським
процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Згідно п.5 Закону України "Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з
питань приватизації та з корпоративних спорів" ( 483-16 ) (483-16)
від 15
грудня 2006 року N 483-V після набрання чинності цим Законом
касаційні скарги (подання) на судові рішення у справах,
передбачених пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону,
підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
За п.6 Прикінцевих положень після набрання чинності цим
Законом касаційні скарги (подання) на рішення судів у справах,
передбачених пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону, що
подані до набрання чинності цим Законом, по яких провадження не
порушено (не відкрито) Верховним Судом України чи Вищим
адміністративним судом України, передаються для розгляду Вищому
господарському суду України.
Згідно статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази.
Оскільки доводи касаційної скарги не знайшли свого
підтвердження під час здійснення касаційного провадження, колегія
суддів Вищого господарського суду України залишає оскаржувану
ухвалу апеляційного суду, якою було підтримано рішення суду першої
інстанції, без змін за п. 1 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись п.п. 5,6 Прикінцевих та перехідних положень Закону
України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з
корпоративних спорів" ( 483-16 ) (483-16)
від 15 грудня 2006 року N 483-V,
ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ТОВ "Луганськполіетілен" залишити без
задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду Луганської області від
04.12.2006 у справі №2-2073/05 залишити без змін.
Головуючий С. Самусенко
Судді I. Васищак
В. Дерепа