ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2007 р.
№ 22/418 (06-5-18/460 (12/176))
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя
Першиков Є.В.
судді
Савенко Г.В.
Ходаківська I.П.
розглянувши
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Влад"
на рішення
Господарського суду міста Києва від 12.02.2007 р.
у справі
№ 22/418
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Влад"
до відповідачів
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист
Україна"
про
визнання договору недійсним та визнання права власності
За участю представників сторін:
від позивача -не з'явилися
від відповідача -1: Коваль В.В., за довіреністю
від відповідача -2: Бунечко В.I., за довіреністю
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Влад" звернулось до
Господарського суду Iвано-Франківської області із позовною заявою
про визнання недійсним договору купівлі-продажу 51/100 частки
майнового комплексу: контрольно-пропускний пункт, зазначений
літерою А, площею 9,5 кв.м., побутово - адміністративну будівлю,
зазначену літерою Б, площею 88,8 кв.м., вбиральню, зазначену
літерою В, площею 5,8 кв.м., склад, зазначений літерою Г, площею
95,9 кв.м., гараж, зазначений літерою Д, площею 108,6 кв.м.,
вольєра, зазначена літерою Е, площею 28,3 кв.м., ворота, зазначені
за № 1, площею 26,7 кв.м., огорожа, зазначена за № 2, площею 170
кв.м., огорожа, зазначена за № 3, площею 212,8 кв.м., що
знаходиться в м. Долина, Iвано-Франківської області, вул. Тараса
Шевченка, 18, укладеного 13 грудня 2004 року між Товариством з
обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" та Товариством з
обмеженою відповідальністю "Нафтозахист Україна"; про визнання
права власності Товариства з обмеженою відповідальністю
"Нафтозахист" на нерухоме майно: контрольно-пропускний пункт,
зазначений літерою А, площею 9,5 кв.м., побутово - адміністративну
будівлю, зазначену літерою Б, площею 88,8 кв.м., вбиральню,
зазначену літерою В, площею 5,8 кв.м., склад, зазначений літерою
Г, площею 95,9 кв.м., гараж, зазначений літерою Д, площею 108,6
кв.м., вольєра, зазначена літерою Е, площею 28,3 кв.м., ворота,
зазначені за № 1, площею 26,7 кв.м., огорожа, зазначена за № 2,
площею 170 кв.м., огорожа, зазначена за № 3, площею 212,8 кв.м.,
що знаходиться в м. Долина, Iвано-Франківської області, вул.
Тараса Шевченка, 18.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.02.2007 р. у
справі №22/418 в задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто
з Товариства з обмеженою відповідальністю "Влад" в доход
Державного бюджету України 1470 грн. державного мита.
Товариства з обмеженою відповідальністю "Влад" звернулося до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від
12.02.2007 р. у справі №22/418 в частині відмови в у визнанні
недійсним договору купівлі-продажу 51/100 частки майнового
комплексу, укладеного 13 грудня 2004 року між Товариством з
обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" та Товариством з
обмеженою відповідальністю "Нафтозахист Україна" з підстав
неправильного застосування норм матеріального та процесуального
права, а справу передати на новий розгляд до господарського суду
міста Києва.
26.07.2007 р. в судовому засіданні касаційної інстанції
оголошувалася перерва до 09.08.2007 р.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання
недійсним договору купівлі-продажу 51/100 частки майнового
комплексу, укладеного 13 грудня 2004 року між Товариством з
обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" та Товариством з
обмеженою відповідальністю "Нафтозахист Україна", місцевий
господарський суд виходив з того, що позивач не є стороною спірної
угоди та не довів порушення його прав у зв'язку з укладанням
спірної угоди, тоді як відповідно до ч.1 ст. 1 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства мають право звертатися до господарського
суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за
захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних
законом інтересів.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що такий висновок
суду є необгрунтованим та не відповідає нормам чинного
законодавства з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
якщо
недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із
сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на
підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний
судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною 1 ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено право
підприємства звертатися до господарського суду за захистом своїх
порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Позивач просить визнати недійсним спірний договір
купівлі-продажу, (підписаний генеральним директором ТОВ
"Нафтозахист") з тих підстав, що за договором відчужено більше 50
% майна ТОВ "Нафтозахист" без згоди на укладення цього договору
Зборів учасників ТОВ "Нафтозахист", що суперечить ч. 2 ст. 98 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до пункту 6.1 Статуту ТОВ "Нафтозахист", частка
позивача (ТОВ "Влад") у статутному фонді ТОВ "Нафтозахист" складає
40% .
З вищенаведеного вбачається, що укладення спірного договору
безпосередньо зачіпає права та обов'язки ТОВ "Влад", тому відмова
в позові з підстав відсутності порушення прав позивача є
необгрунтованою.
Оскільки позовна вимога про визнання недійсним спірного
договору місцевим господарським судом по суті не розглядалася, то
справа в цій частині підлягає направленню на новий розгляд.
Щодо вимог про визнання права власності на нерухоме майно,
відчужене за спірним договором, то в цій частині місцевим
господарським судом правомірно відмовлено в позові з посиланням на
ст. 392 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, відповідно до якої позов про
визнання права власності може пред'явити саме власник. Отже в цій
частині рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню
без змін.
З огляду на вищевикладене, керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9,
111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Влад" задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2007 р. у
справі №22/418 скасувати в частині відмови в позовній вимозі про
визнання недійсним договору купівлі-продажу 51/100 частки
майнового комплексу, укладеного 13 грудня 2004 року між
Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист" та
Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист Україна". В
цій частині справу передати на новий розгляд.
В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від
12.02.2007 р. у справі №22/418 залишити без змін.
Головуючий суддя Є. Першиков
Судді Г. Савенко
I. Ходаківська