ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     09 серпня 2007 р.
     № 7/446
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючий суддя:
     Ходаківська I.П.
     суддів
     за участю представників сторін:
     позивача -
     відповідача -
     третіх осіб -
     Данилова Т.Б., Савенко Г.В.
     пр. Андишула А.М. -дов. №9 від 03.07.07р.
     не з'явився
     1.Титаренко О.I. -дов. від 10.07.07р.
     2. не з'явився
     3. не з'явився
     4. не з'явився
     5. не з'явився
     розглянувши матеріали касаційної скарги
     закритого акціонерного товариства "Бориспільський автозавод"
     у справі
     господарського суду міста Києва
     на постанову
     Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2007р.
     за позовом
     закритого акціонерного товариства "Бориспільський автозавод"
     до
     Міністерства освіти і науки України
     треті особи
     1) товариство  з   обмеженою   відповідальністю   "Українські
комерційні автомобілі"
     2) товариство  з  обмеженою   відповідальністю   "Український
автобус"
     3) товариство з обмеженою відповідальністю "АіС-моторс"
     4) товариство з обмеженою відповідальністю "Автопром"
     5) закрите акціонерне товариство "Чернігівський автозавод"
     про
     визнання результатів торгів (тендеру) недійсними
                        В С Т А Н О В И В:
     У   серпні   2006   року   закрите   акціонерне    товариство
"Бориспільський автозавод" звернулося до господарського суду міста
Києва з  позовом  до  Міністерства  освіти  і  науки  України  про
визнання результатів торгів (тендеру) недійсними.
     Ухвалою від  29.08.2006р.  господарським  судом  міста  Києва
залучено до участі у справі в якості 3-х  осіб,  що  не  заявляють
самостійних вимог на предмет  спору:  1.  Товариство  з  обмеженою
відповідальністю "Українські комерційні автомобілі"; 2. Товариство
з обмеженою відповідальністю "Український автобус"; 3.  Товариство
з  обмеженою  відповідальністю  "АіС-моторс";  4.   Товариство   з
обмеженою  відповідальністю  "Автопром";  5.  Закрите   акціонерне
товариство "Чернігівський автозавод".
     Ухвалою  від  14.09.2006р.  Закрите   акціонерне   товариство
"Чернігівський автозавод" залучено до участі  у  справі  в  якості
3-особи на стороні позивача, що не заявляє  самостійних  вимог  на
предмет спору.
     19.10.2006р.  позивач  подав  заяву  про  уточнення  предмету
позову, в якій просить суд визнати  недійсними  результати  торгів
(тендеру) на закупівлю автобусів за рахунок  державних  коштів  за
замовленням Міністерства освіти та науки України, об'ява  про  які
була надрукована за №2350106 у інформаційному  бюлетені  Тендерної
палати України №23(42)  від  05.06.2006р.  та  визнати  недійсними
протокол оцінки та порівняння тендерних пропозицій та рішення  про
визнання переможців цих торгів.
     Рішенням господарського суду міста Києва від 27.12.2006р.  по
справі №7/446 (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін постановою
Київського  апеляційного  господарського  суду  від   14.03.2007р.
(судді Григорович О.М., Гольцова  Л.А.,  Рябуха  В.I.),  у  позові
відмовлено повністю.
     Рішення судів попередніх інстанцій грунтуються  на  тому,  що
Міністерство освіти і науки при проведенні тендерів  на  закупівлю
шкільних автобусів на 2006 рік діяло у відповідності із  приписами
Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за  державні
кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
        .
     У касаційній скарзі, поданій до  Вищого  господарського  суду
України, закрите акціонерне товариство "Бориспільський  автозавод"
посилається   на    порушення    та    неправильне    застосування
господарськими судами норм матеріального та процесуального права і
просить рішення господарського суду міста Києва  від  27.12.2006р.
та  постанову  Київського  апеляційного  господарського  суду  від
14.03.2007р. по справі №7/446  скасувати,  а  справу  передати  на
новий розгляд до суду першої інстанції.
     ЗАТ  "Бориспільський  автозавод"  посилається   на   те,   що
представлені переможцями тендеру автобуси, за  виключенням  моделі
ПАЗ 32053-57,  на  час  проведення  торгів  не  мали  сертифікатів
відповідності, а також на те, що  ЗАТ  "Бориспільський  автозавод"
невчасно  отримав  відповідь  на  запит   щодо   умов   тендерного
забезпечення.
     3-я особа на стороні позивача -Закрите акціонерне  товариство
"Чернігівський  автозавод"  у  поясненні  по   касаційній   скарзі
підтримує доводи та вимоги,  викладені  в  касаційній  скарзі  ЗАТ
"Бориспільський автозавод".
     Міністерство освіти і науки України у  відзиві  на  касаційну
скаргу   закритого   акціонерного    товариства    "Бориспільський
автозавод" зазначає, що всупереч твердженням скаржника, викладених
в касаційній скарзі, судові рішення судів  першої  та  апеляційної
інстанції   повністю   відповідають   вимогам   матеріального   та
процесуального  права,  і  грунтуються  на  повному,   всебічному,
об'єктивному та  безпосередньому  дослідженні  доказів,  долучених
сторонами  до  матеріалів  справи  і  просить   залишити   рішення
господарського суду міста  Києва  від  27.12.2006р.  та  постанову
Київського апеляційного господарського  суду  від  14.03.2007р.  в
силі, відхиливши в повному обсязі вимоги скаржника.
     В судове засідання 09.08.2007р. Міністерство освіти та  науки
України направило телеграму з клопотанням відкласти розгляд справи
№7/446 у зв'язку з хворобою представника Міністерства.  Враховуючи
те, що розгляд касаційної скарги по зазначеній справі неодноразово
відкладався, а також те, що закінчився термін розгляду  касаційної
скарги,  встановлений  ст.  111-8  Господарського   процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  тому  колегією  суддів  клопотання
Міністерства  освіти  та  науки  України   відхилено,   і   скарга
розглядається за наявними у справі матеріалами.
     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників  сторін,
які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи  та
обговоривши доводи касаційної скарги,  судова  колегія  не  вбачає
підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
     Згідно  із  ст.111-7  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , переглядаючи  у  касаційному  порядку  судові
рішення, касаційна інстанція на  підставі  встановлених  фактичних
обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права.
     Як   встановлено   судами   попередніх   інстанцій,   а    це
підтверджується наявними  у  справі  матеріалами,  05.06.2006р.  в
інформаційному  бюлетені  Тендерної  палати  України  №23(42)   за
№2350106 Міністерством освіти і науки України було  оголошено  про
відкриті торги (тендер) по закупівлі автобусів з  датою  розкриття
тендерних пропозицій 27.06.06р., яка в подальшому була  перенесена
на 04.07.2006р. У встановлений строк відбулось розкриття тендерних
пропозицій, що підтверджується відповідним протоколом.
     Протоколом засідання Тендерного комітету від 12.07.2006р. №11
та повідомлення  про  результати  відкритих  торгів  по  закупівлі
автобусів  від   19.07.2006р.   №1/12-3844   Тендерним   комітетом
відповідача  переможцями  торгів  (тендеру)   було   визнано   ТОВ
"Українські комерційні автомобілі" -по лотах  №1,2,4,7,10,11;  ТОВ
"Український автобус" -по лотах №3,6,9,12;  ТОВ  "АіС-Моторс"  -по
лоту №5; ТОВ "Автопром" -по лоту №8.
     Тендерні пропозиції ЗАТ  "Бориспільський  автозавод"  та  ЗАТ
"Чернігівський  автозавод"  було  відхилено   як   такі,   що   не
відповідають  вимогам  тендерної  документації,  оскільки  в   них
відсутні  відомості  про  поруку,  які  вимагаються  ст.27  Закону
України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти"
( 1490-14 ) (1490-14)
          в  редакції,  чинній  на   час   проведення   тендеру
(далі -Закон).
     Згідно  п.3  ст.19  Закону  строк   для   подання   тендерних
пропозицій  має   становити   45   календарних   днів   від   дати
опублікування оголошення про проведення  торгів  в  інформаційному
бюлетені,  що  видає  Тендерна  палата  України,  чи  відправлення
запрошення до участі в них. В окремих випадках цей строк може бути
скорочено до 21 календарного дня (до 15 календарних днів  -у  разі
проведення  процедури  торгів   з   обмеженою   участю).   Причини
скорочення строку викладаються у звіті, вони не  повинні  свідчити
про наміри замовника послабити конкуренцію між учасниками.
     23.05.2006р.   відбулося   засідання   тендерного    комітету
(протокол №3),  на  якому  було  прийнято  рішення  про  відкриття
тендеру  на  закупівлю   шкільних   автобусів   для   забезпечення
регулярного  перевезення  учнів  та  педагогічних  працівників   в
сільській місцевості до місць навчання  за  скороченою  програмою,
оскільки  навчальні  заклади  у  сільській  місцевості  мали  бути
забезпечені транспортними засобами до початку навчального року, що
і було підставою скорочення строків подання тендерних пропозицій.
     Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що з огляду
на  зазначену  причину  скорочення   терміну   надання   тендерної
документації відсутній намір Міністерства освіти і  науки  України
послабити конкуренцію між учасниками.
     Пунктами 1 та 4 статті 23  Закону  передбачено,  що  замовник
зобов'язаний зазначити у тендерній документації,  зокрема,  вимоги
щодо надання  тендерного  забезпечення,  його  розмірів,  а  також
випадки, коли тендерне забезпечення не  повертається  учаснику.  У
разі,  якщо  тендерне  забезпечення  буде  вноситись  за  учасника
будь-яким іншим підприємством, установою чи організацією,  учасник
повинен погодити таке рішення із замовником до  подання  тендерної
пропозиції.
     Судами встановлено, що пунктом  10.1  Тендерної  документації
Міністерства освіти і науки України вказано,  що  замовник  торгів
(тендеру) вимагає забезпечення тендерних  пропозицій  учасників  у
формі оригіналу поруки Консультанта згідно з додатком №4.  Позивач
листом  від  14.06.2006р.  №597  звернувся   до   відповідача   за
роз'ясненням положень тендерної документації в частині поруки,  що
свідчило про наявність в нього такої документації, оскільки згідно
п.1  ст.20  Закону  тендерна  документація  надсилається  учаснику
торгів протягом трьох робочих днів з моменту її оплати.  Посилання
позивача на те, що відповідь на свій запит надійшла на його адресу
лише 05.07.2006р. суди попередніх інстанцій  визнали  недоведеним,
оскільки стаття 22 Закону не містить конкретної форми  та  способу
надання  відповіді  на  запити  учасників  торгів,   що   дозволяє
замовнику  використовувати  довільно  прийняту  форму   і   спосіб
повідомлення адресата.
     Статтею 15  Закону  передбачені  кваліфікаційні  вимоги,  які
можуть висуватися до учасників торгів,  але  замовник  не  повинен
встановлювати дискримінаційні вимоги  до  учасників.  В  тендерній
документації Міністерства освіти  і  науки  України  зазначено  ті
кваліфікаційні вимоги,  завдяки  сукупності  яких  буде  досягнуто
найкращого  результату  тендеру  та  можливість   найефективнішого
використання державних коштів.
     Статтею 26 Закону встановлювались критерії оцінки, що  можуть
бути висунуті у разі закупівлі товарів, робіт та послуг, для  яких
існує постійно діючий ринок і у разі закупівлі, яка  має  складний
або  спеціалізований  характер,   до   яких   належить   закупівля
транспортних засобів. Серед  критеріїв  оцінки,  які  можуть  бути
висунуті до закупівлі в даному випадку міститься : після  продажне
обслуговування, експлуатаційні  витрати.  Пунктом  8  цієї  статті
передбачена можливість Замовника  встановлювати  й  інші  критерії
оцінки, але встановлена вимога  щодо  визначення  їх  вартості,  а
також питома вага цінового критерію не нижче ніж 70%.
     Судами встановлено, що в додатку № 6  тендерної  документації
містилась методика оцінки тендерних пропозицій  учасників  торгів,
яка відповідає вимогам статті 26 Закону. Критеріями оцінки  в  ній
визначались : ціна 80 балів, наявність власної філіальної мережі в
регіонах (присутність не менше ніж 50% регіону) -5 балів, загальна
кількість місць  для  школярів  в  автобусі  -15  балів,  тобто  в
тендерній документації відповідач встановив не  лише  питому  вагу
цінового критерію в межах закону, а також і інші  критерії  оцінки
та їх еквівалент.
     В  тендерній   документації   визначено   вичерпний   перелік
документів  на  підтвердження   відповідності   учасників   торгів
кваліфікаційним вимогам, в якому зазначається, що учасники повинні
подати   сертифікати    відповідності,    видані    уповноваженими
установами, або лист  -  зобов'язання  постачальника  про  надання
сертифікатів  разом  з  автобусами.  Отже,  відповідно   до   умов
тендерної документації замовникові достатньо отримати від учасника
гарантійний   лист   заводу-виробника   про   наступну    передачу
сертифікатів разом з автобусами.
     Таким  чином,  посилання  ЗАТ  "Бориспільський  автозавод"  в
касаційній скарзі на  відсутність  сертифікатів  відповідності  на
транспортні засоби  у  учасників,  які  стали  переможцями  торгів
(тендеру), є  необгрунтованим,  оскільки  судами  встановлено,  що
переможцями  торгів  (тендеру)  до  тендерної  документації   було
долучено  гарантійні  документи,  що   засвідчували   зі   сторони
заводу-виробника факт надання сертифікату  відповідності  УкрСЕПРО
на запропоновані на торгах моделі автобусів одночасно з  поставкою
зазначеного автотранспорту.
     Відповідно  до  Правил  обов'язкової  сертифікації   дорожніх
транспортних  засобів,  їх  складових  і  приладдя,   затверджених
наказом Держстандарту України  №23  від  17.01.1997р.  та  наказом
Держстандарту України №48 від 25.01.2002р.  сертифікати  видаються
згідно з поданими заявками на партії виготовлених автобусів або на
серійне виробництво. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про
те, що для участі у тендері окремі  учасники  не  мали  можливості
надати сертифікати, оскільки на момент організації  та  проведення
тендеру  на  закупівлю  шкільних  автобусів  за   державні   кошти
зазначені автобуси ще не  були  виготовлені,  а  отже  сертифікати
також не були оформлені, але Замовник торгів  вбачав  за  доцільне
розглянути і прийняти тендерні пропозиції учасників за відсутності
сертифікатів відповідності на  запропоновані  автобуси,  отримавши
від них листи  з  органів  сертифікації  транспортних  засобів  та
гарантійний лист від заводу-виробника.
     Відповідно до  ст.43  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
          господарський  суд  оцінює  докази  за  своїм
внутрішнім переконанням, що  грунтується  на  всебічному,  повному
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності  керуючись  законом.  Ніякі   докази   не   мають   для
господарського суду заздалегідь встановленої сили.
     Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення,  касаційна
інстанція  не  має  права  встановлювати  або  вважати  доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені  у  рішенні  або   постанові
господарського суду  чи  відхилені  ним,  вирішувати  питання  про
достовірність того чи іншого доказу, про  перевагу  одних  доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
     За таких обставин та  враховуючи,  що  господарськими  судами
досліджені всі наявні у справі матеріали, їм дана належна  правова
оцінка,  судова  колегія  не   вбачає   підстав   для   скасування
постановлених у справі рішень господарськими судами.
     Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111-5,  111-7,  111-9
111-11 Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України, -
                       П О С Т А Н О В И В:
     Касаційну   скаргу    закритого    акціонерного    товариства
"Бориспільський автозавод" залишити без задоволення.
     Постанову Київського  апеляційного  господарського  суду  від
14.03.2007р. залишити без змін.
     Головуючий Ходаківська I.П.
     Судді Данилова Т.Б.
     & nbsp; Савенко Г.В..