ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2007 р.
№ 35/5пд ( rs477255 ) (rs477255)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Подоляк О.А.
суддів :
Мележик Н.I., Самусенко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
КП "Готель Родіна"
на постанову
від 22.05.2007 р. Донецького апеляційного господарського суду
у справі
№ 35/5пд ( rs477255 ) (rs477255)
за позовом
ПП ОСОБА_1 (надалі -Підприємець)
до
КП "Готель Родіна"; ТОВ "Центральна"
про
визнання договору недійсним частково
за участю представників:
від позивача
- ОСОБА_2
від відповідача-1
- Пліш В.Б., Шатохіна О.I.
від відповідача-2
- Кушнір Р.Ю.
В С Т А Н О В И В:
В грудні 2006 р. Підприємець звернувся до суду з позовом до
КП "Готель Родіна" та ТОВ "Центральна" про визнання недійсним
договору оренди від 17.02.2004 р., укладеного між відповідачами, в
частині передання в оренду приміщень №№ 34, 34а, 35а, 36, 37 та
частини приміщення № 33 площею 46,8 кв. м. першого поверху будівлі
готелю "Родіна", розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
В обгрунтування пред'явлених вимог позивач посилався на те,
що оспорюваним договором порушується його право користування
зазначеними приміщеннями, яке грунтується на договорі оренди
нежитлових приміщень від 20.02.1998 р.
Позовні вимоги вмотивовані посиланням на ст. ст. 203, 215 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
.
КП "Готель Родіна" проти задоволення позову заперечувало та
посилалось на те, що Підприємець добровільно відмовився від
спірних приміщень, а тому його права не порушені. Приміщення
правомірно були передані в оренду ТОВ "Центральна" у відповідності
до договору оренди від 17.02.2004 р., який укладено у
відповідності до вимог чинного законодавства України.
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.02.2007
р. (суддя Мальцев М.Ю.), залишеним без змін постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 22.05.2007 р. (судді:
Мирошниченко С.В., М'ясищев А.М., Стойка О.В.), позов задоволено:
визнано недійсним укладений між відповідачами договір оренди від
17.02.2004 р. в частині передання в оренду приміщень №№ 34, 34а,
35а, 36, 37 та частини приміщення № 33 площею 46,8 кв. м. першого
поверху будівлі готелю "Родіна", розташованої за адресою:
АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з постановою, КП "Готель Родіна" звернулось
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить рішення та постанову скасувати, а справу передати на новий
розгляд до місцевого господарського суду, мотивуючи скаргу
порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального
та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши
матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши
правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає
задоволенню, виходячи із наступного.
Згідно положень ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та
повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та
постанові апеляційного господарського суду.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму
Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами та доповненнями, рішення є
законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги
процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,
вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних правовідносин. Мотивувальна
частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які
мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх
доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових
та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази,
суд має це обгрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати
також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального
права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у
спірних правовідносинах. Обгрунтованим визнається рішення, в якому
повно відображені обставини, які мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими в судовому засіданні. Резолютивна частина
рішення повинна містити чіткі та безумовні висновки, що
грунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин викладених у
його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних
відносин нормам права.
Відповідно до приписів ст. ст. 4-5, 4-7, 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
судові рішення приймаються судом за результатами
обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм
внутрішнім переконанням оцінки доказів, що грунтується на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в
їх сукупності, керуючись законом.
Прийняті у справі рішення та постанова вказаним вимогам не
відповідають.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами,
20.02.1998 р. між ВАТ "Готель Родіна" (орендодавець) та
Підприємцем (орендар) укладено договір оренди нежитлових
приміщень, відповідно до умов якого орендодавець передає, а
орендар приймає у користування приміщення бару з більяр дними
залами площею 240 кв. м. та приміщення пивного бару площею 150 кв.
м., які розташовані у готелі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
В подальшому, 17.02.2004 р. між КП "Готель Родіна"
(орендодавець) та ТОВ "Центральна" (орендар) укладено договір
оренди, відповідно до умов якого орендарю у тимчасове користування
передані нежитлові приміщення: блок приміщень № 1 першого поверху
загальною площею 238, 5 кв. м (приміщення №№ 8...13, 15, 17...23,
25) - під тренажерний зал; блок приміщень № 2 першого поверху
загальною площею 160,1 кв. м (приміщення №№ 30...32а, 75, 76, 77,
34, 34а; частина приміщення № 35 площею 42,7 кв. м) - під сауну;
блок приміщень № 3 третього поверху (№№ 334, 301, 302, 303, 324)
загальною площею 144,0 кв. м - під кімнати відпочинку та готельні
номери. Відповідно до доповнення від 01.08.2004 р. до цього
договору додатково в оренду ТОВ "Центральна" передано блок
приміщень № 4 першого поверху загальною площею 105,0 кв. м
(приміщення № 35а, 36, 37 та частина коридору № 33 площею 46,8 кв.
м) - під кафе-бар.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому
числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку
діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку
набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право
звертатися до господарського суду згідно з встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або
оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для
вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на
запобігання правопорушенням.
Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій,
які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та
охоронюваних законом інтересів.
Приймаючи рішення та постанову про задоволення позову суди
виходили з того, що укладений між відповідачами договір оренди від
17.02.2004 р. підлягає визнанню недійсним частково на підставі ст.
ст. 203, 215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки за ним передані в
користування приміщення, які вже є об'єктом оренди за укладеним з
позивачем договором оренди від 20.02.1998 р.
Проте, вказані висновки слід визнати необгрунтованими та
передчасними.
В обгрунтування заперечень проти пред'явлених позовних вимог
КП "Готель Родіна" посилалось на те, що Підприємець відмовився від
спірних приміщень, які були передані ТОВ "Центральна" за
оспорюваним договором, а тому останній не порушує прав чи
охоронюваних законом інтересів позивача.
Матеріали справи містять договір оренди нежитлового
приміщення від 02.01.2001 р., який укладений між КП "Готель
Родіна" (орендодавець) та Підприємцем (орендар), в пункті 1.1
якого передбачено передання в оренде користування приміщення бару
з більярдними залами площею 240 кв. м. та приміщення пивного бару
площею 150 кв. м., які розташовані у готелі, що знаходиться за
адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 111).
Однак, правовідносини сторін з урахуванням договору оренди
від 02.01.2001 р. судами не досліджувались.
Водночас, згідно ч. 1 ст. 220 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
зобов'язання припиняється угодою сторін, зокрема угодою про заміну
одного зобов'язання іншим між тими ж особами.
Наведене може свідчити про припинення зобов'язань сторін за
договором оренди від 20.02.1998 р., існування якого покладено в
основу судових рішень про задоволення позову.
В касаційній скарзі та доповненні до неї оскаржувач
посилається на те, що новий договір оренди від 02.01.2001 р. було
укладено у зв'язку із реорганізацією ВАТ "Готель Родіна" у
комунальне підприємство. При цьому, Підприємець відмовився від
спірних приміщень за наслідком подання відповідної заяви, у
зв'язку з чим доповненням від 15.04.2005 р. до договору оренди від
02.01.2001 р. КП "Готель Родіна" та Підприємцем внесено зміни,
згідно яких в оренді залишилися лише приміщення загальною
площею 162,7 кв. м, які в подальшому були викуплені
Підприємцем.
Вказані обставини судами не досліджувались, юридична оцінка
надана не була.
За таких обставин, недослідженими залишилися питання про те,
чи має відношення Підприємець до спірних приміщень, чи залишилися
вони у нього в оренді, чи викуплені ці приміщення, а тому висновки
судів про порушення прав та охоронюваних законом інтересів
позивача, а також про наявність підстав для визнання недійсним
частково укладеного між відповідачами договору оренди від
17.02.2004 р. -є необгрунтованими та передчасними.
За таких обставин, прийняті у справі рішення та постанову не
можна визнати законними та обгрунтованими.
Неповне дослідження фактичних обставин та неналежне
з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне
застосування матеріального закону, що регулює спірні
правовідносини.
Викладене свідчить про те, що судами при розгляді справи не
були достатньо враховані вимоги законодавства. Як наслідок,
прийняті у справі рішення та постанова не відповідають ст. ст. 84,
105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що викладені в постанові
Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами та доповненнями.
Згідно ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції
виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти
їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що
приймаючи рішення та постанову, суди надали неповну та невірну
юридичну оцінку обставинам справи, порушили і неправильно
застосували норми матеріального та процесуального права, в зв'язку
з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції
(ст.111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
), рішення та постанова
підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд
місцевому господарському суду.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду
необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та
перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та надати
об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її
розгляду, правильно застосувати норми матеріального та
процесуального права.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу КП "Готель Родіна" задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 27.02.2007
р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
22.05.2007 р. у справі № 35/5пд ( rs477255 ) (rs477255)
скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Донецької області.
Головуючий, суддя О. Подоляк
С у д д і: Н. Мележик
С. Самусенко