ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2007 р.
№ 8/517
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
суддів:
Кочерової Н.О.
Рибака В.В.
Черкащенка М.М.
розглянув
касаційну скаргу
Полтавського обласного комунального виробничого підприємства
теплового господарства "Полтаватеплоенерго"
на постанову
від 15.05.2007
Київського міжобласного апеляційного господарського суду
у справі
№ 8/517 господарського суду Полтавської області
за позовом
Полтавського обласного комунального виробничого підприємства
теплового господарства "Полтаватеплоенерго"
до
Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці №1
про
визнання договору укладеним
за участю представників сторін:
від позивача Ковшар Т.Г. дов. від 16.08.2006
від відповідача не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2006 року Полтавське обласне комунальне виробниче
підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго"
звернулось до господарського суду з позовом до Госпрозрахункової
житлово-експлуатаційної дільниці №1 про визнання договору на
виконання робіт, пов'язаних з обслуговуванням внутрішньобудинкових
мереж центрального опалення і гарячого водопостачання між
сторонами укладеним в редакції позивача.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що 04.04.06
надіслало госпрозрахунковій житлово-експлуатаційній дільниці № 1
два примірники проекту договору № 1 від 01.03.06р. на виконання
робіт, пов'язаних з обслуговуванням внутрішньобудинкових мереж
центрального опалення і гарячого водопостачання та вузлів вводу
житлових будинків і розподіл теплової енергії між споживачами.
Проте, листом № 4/470 від 03.05.06 відповідач відмовився укласти
вказаний договір і повернув надіслані примірники.
Рішенням господарського суду Полтавської області від
05.02.2007 (суддя Плеханова Л.Б.) в задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи в позові господарський суд виходив з того, що
спірний договір не грунтується на державному замовлені і не є
обов'язковим для відповідача через пряму вказівку закону.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 15.05.2007 (судді: Мамонтова
О.М. -головуючий, Мостова Г.I., Фаловська I.М.) рішення залишено
без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі Полтавське обласне комунальне виробниче
підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" просить
скасувати постанову апеляційного господарського суду та рішення
господарського суду і направити справу на новий розгляд до суду
першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального і
процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши
повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку,
Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Частиною 3 ст. 179 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
передбачено, укладення господарського договору є обов'язковим для
сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання
якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках,
передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо
обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів
господарювання чи органів державної влади або органів місцевого
самоврядування.
Судовими інстанціями правомірно не прийнято до уваги
посилання позивача на приписи даної норми, як на підставу
задоволення позову, у зв'язку з їх необгрунтованістю, оскільки
спірний договір не заснований на державному замовленні, та чинним
законодавством не передбачена пряма вказівка на укладення такого
виду договору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про
житлово-комунальні послуги" ( 1875-15 ) (1875-15)
балансоутримувач має право
укладати договори на надання житлово-комунальних послуг, а згідно
п. 6 ч. 2 цієї статті балансоутримувач зобов'язаний, зокрема,
забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває
на його балансі
Статтею 26 вказаного Закону визначені істотні умови договору
між виконавцем/виробником та споживачем на надання
житлово-комунальних послуг.
Відповідно ст. 13 Закону залежно від функціонального
призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні
послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води,
водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване
опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з
утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання
внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території,
санітарно-технічне обслуговування, обслуговування
внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць
загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових
відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою
будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання
послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту
приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів
конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої
спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Згідно ч. 7 ст. 28 Закону типові договори на надання
житлово-комунальних послуг затверджує Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.05р. № 560
( 560-2005-п ) (560-2005-п)
"Про затвердження Порядку формування тарифів на
послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і
типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд
та прибудинкових територій"затверджено типовий договір про надання
послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Проект договору № 1 від 01.03.06р. за своїм змістом не
відповідає типовому договору, затвердженому постановою Кабінету
Міністрів України. Предметом наведеного проекту договору є
виконання робіт, пов'язаних з обслуговуванням внутрішньобудинкових
мереж центрального опалення і гарячого водопостачання та вузлів
вводу житлових будинків і розподіл теплової енергії між
споживачами.
Отже, судові інстанції дійшли правильного висновку, що ні
Закон України "Про житлово-комунальні послуг" ( 1875-15 ) (1875-15)
, ні
Постанова Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.05р
( 560-2005-п ) (560-2005-п)
. не встановлюють обов'язок відповідача щодо
укладення спірного договору.
Матеріали справи свідчать про те, що господарські суди в
порядку ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і
об'єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності і підставно
застосували норми права, у зв'язку з чим постановлені судові
рішення є законними і обгрунтованими.
Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що позивач не
позбавлений права укласти з відповідачем даний договір з метою
надання споживачам якісних послуг у визначених сторонами межах
технічного обслуговування інженерних мереж, але на основі вільного
волевиявлення та з додержанням загального порядку укладення
договорів, встановленого ст. 181 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
.
Доводи, викладені скаржником в касаційній скарзі не
спростовують мотивованих висновків суду і не заслуговують на
увагу.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Полтавського обласного комунального
виробничого підприємства теплового господарства
"Полтаватеплоенерго" залишити без задоволення, а постанову від
15.05.2007 Київського міжобласного апеляційного господарського
суду та рішення від 05.02.2007 господарського суду Полтавської
області у справі № 8/517 без змін.
Головуючий Н. Кочерова
Судді: В. Рибак
М.Черкащенко