ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2007 р.
№ 3/54-НР ( rs593944 ) (rs593944)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
суддів:
Кочерової Н.О.
Рибака В.В.
Черкащенка М.М.
розглянув касаційну скаргу
обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго"
на постанову
від 19.04.2007
Одеського апеляційного господарського суду
у справі
№ 3/54/05-нр ( rs593944 ) (rs593944)
господарського суду Миколаївської області
за скаргою
обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго"
до
Державної виконавчої служби у Ленінському районі м. Миколаєва
стягувач
відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія
"Миколаївобленерго"
за участю представників сторін:
від скаржника Савицька О.Є. дов. від 10.04.07 № 3407/01
від відповідача не з'явилися
від стягувача не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2005 року відкрите акціонерне товариство
енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" пред'явило в суді
позов до обласного комунального підприємства
"Миколаївоблтеплоенерго" про зобов'язання укласти договір № 42/25
від 05.08.2004 про постачання електричної енергії і про технічне
забезпечення електропостачання споживача з приєднаною потужністю
150 кВА (кВт) і більше в редакції позивача.
Зобов'язати відповідача підписати додаток № 10, що є
невід'ємною частиною договору.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що даний договір та
додатки до нього є типовими і сторони не можуть відступати від
змісту типового договору, мають право лише конкретизувати його
умови.
Справа судами розглядалась неодноразово.
В грудні 2005 року позивач уточнив свої вимоги і просив
вважати угоду укладеною з 05.08.2004. Залишити в договорі № 42/25
від 05.08.2004 п.5.1 та п.5.2 в редакції позивача.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
16.12.2005 позов задоволено.
Залишено в договорі № 42/25 від 05.08.2004 п. 5.1 -"За
внесення платежів, передбачених пунктом 3.2 договору, з порушенням
термінів, визначених додатком № 10, споживач сплачує постачальнику
пеню у межах подвійної облікової ставки НБУ за кожний день
прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені
зазначається у розрахунковому документі окремим рядком"; та п.
5.2 -"За перевищення договірних величин споживання електричної
енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 6
договору та додатком № 1, Споживач сплачує Постачальнику двократну
вартість різниці фактично спожитої та договірної величин".
Вважати пункти 5.1, 5.2 договору № 42/25 від 05.08.2004
укладеними з дати набрання рішенням по справі № 3/54-НР
( rs593944 ) (rs593944)
законної сили.
З обласного комунального підприємства
"Миколаївоблтеплоенерго" стягнуто 127,50 грн. державного мита, 59
грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічні послуги по
забезпеченню судового процесу на користь ВАТ "Енергопостачальна
компанія "Миколаївобленерго"
На виконання рішення господарського суду Миколаївської
області по справі № 3/54/05-НР від 16.12.2005 було видано наказ
від 11.01.2006 щодо стягнення з ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" на
користь ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" 186,50 грн., який пред'явлено
для виконання до ДВС у Ленінському районі м. Миколаєва.
В травні 2006 року обласне комунальне підприємство
"Миколаївоблтеплоенерго" звернулось до суду зі скаргою на дії
органу ДВС, в якій просило поновити строк оскарження та зупинити
виконавче провадження по примусовому виконанню зведеного
виконавчого провадження № 8/385 від 26.12.2005.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від
20.12.2006 (суддя Філінюк I.Г.) строк поновлено, скаргу
задоволено.
Зобов'язано Державну виконавчу службу у Ленінському районі м.
Миколаєва зупинити виконавче провадження по примусовому виконанню
зведеного виконавчого провадження № 8/385 від 26.12.2005 на
підставі п.15 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
.
Задовольняючи скаргу, господарський суд виходив з того, що
станом на момент звернення скаржника до державної виконавчої
служби - 06.04.2006 і на даний час - ОКП "Миколаївоблтеплоенерго"
входить до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу,
які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно
до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого
функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"
( 2711-15 ) (2711-15)
, а тому виконавча служба була зобов'язана зупинити
виконавче провадження на строк участі скаржника у процедурі
погашення заборгованості.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
19.04.2007 (судді: Ліпчанська Н.В. -головуючий, Андрєєва Е.I.,
Мацюра П.Ф.) ухвалу скасовано.
Скаргу боржника ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" на дії ДВС у
Ленінському районі м. Миколаєва відхилено.
Визнано правомірними дії ДВС у Ленінському районі м.
Миколаєва щодо відмови у зупиненні зведеного виконавчого
провадження по стягненню з ОКП "Миколаївобленерго" 127,50 грн.
державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Скасовуючи ухвалу господарського суду і відмовляючи в
задоволені скарги, апеляційний господарський суд виходив з того,
що між сторонами по справі виникли правовідносини, до яких не може
бути застосована дія Закону "Про заходи, спрямовані на
забезпечення сталого функціонування підприємств
паливно-енергетичного комплексу" ( 2711-15 ) (2711-15)
.
В касаційній скарзі обласне комунальне підприємство
"Миколаївоблтеплоенерго" просить скасувати постанову апеляційного
господарського суду і залишити в силі ухвалу господарського суду,
посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального
права.
Заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши
повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку,
Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, на примусове виконання
рішення господарського суду від 16.12.2005 виданий наказ про
стягнення з ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" 127,50 державного мита,
59,00грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічні послуги по
забезпеченню судового процесу.
01.06.2006 ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" звернулось до
господарського суду із скаргою на дії ДВС у Ленінському районі
міста Миколаєва на підставі ст.121-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Мотивуючи заяву скаржник зазначав, що дії ДВС про відмову
йому в задоволенні заяви щодо зупинення виконавчого провадження
суперечать п.15 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
та Закону України "Про заходи, спрямовані на
забезпечення сталого функціонування підприємств
паливо-енергетичного комплексу" ( 2711-15 ) (2711-15)
, оскільки ОКП
"Миколаївоблтеплоенерго" внесено до Реєстру підприємств
паливно-енергетичного комплексу України.
Відмовляючи обласному комунальному підприємству
"Миколаївоблтеплоенерго" в задоволенні скарги на бездіяльність
відділу Державної виконавчої служби у Ленінському районі м.
Миколаєва, апеляційний господарський суд прийшов до правильного
висновку, що дії державної виконавчої служби відповідають вимогам
Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, враховуючи
наступне.
Відповідно до п.15 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
обов'язковому зупиненню виконавче
провадження підлягає у випадку, зокрема, внесення паливо
енергетичного підприємства до Реєстру підприємств
паливо-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі
погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи,
спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств
паливо-енергетичного комплексу" ( 2711-15 ) (2711-15)
.
Пунктом 1.4 ст.1 Закону України "Про заходи, спрямовані на
забезпечення сталого функціонування підприємств
паливо-енергетичного комплексу" ( 2711-15 ) (2711-15)
закріплено, що
заборгованість -підтверджена учасниками розрахунків на
розрахункову дату сума коштів, яка :
1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у
процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або
постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з
інших підстав, передбачених законом, у т.ч. суми пені, штрафних та
фінансових санкцій, але не сплачена;
2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена,
до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у т.ч.
ліквідованих;
3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого
фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та
енергетики України;
4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не
отримана суб'єктами господарської діяльності, у т.ч. за пільгами
та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;
5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у
Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або
передбачена видатковими статтями часткового фінансування видатків
для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та
субсидіями(трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями,
закладами та установами, які фінансуються із бюджетів усіх рівнів.
Стаття 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на
забезпечення сталого функціонування підприємств
паливно-енергетичного комплексу" ( 2711-15 ) (2711-15)
, встановлює, що цей
Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу
заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування
підприємств паливно-енергетичного комплексу.
Дія цього Закону поширюється на підприємства
паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників
розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що
виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Судовими інстанціями встановлено та матеріалами справи
підтверджено, що позивач і відповідач внесені до Реєстру
підприємств паливно-енергетичного комплексу, що доводить їх участь
у процедурі погашення заборгованості, згідно Закону України від
23.06.2005р. № 2711-IV ( 2711-15 ) (2711-15)
.
Оскільки, предметом спору у справі було зобов'язання на
укладення договору про постачання електричної енергії, та
врегулювання розбіжностей за договором №42/25 від 05.04.2004, а не
стягнення заборгованості за спожиті енергоносії, апеляційний
господарський суд правомірно прийшов до висновку, що між сторонами
у справі виникли правовідносини, до яких не може бути застосована
дія Закону, у зв'язку з чим обгрунтовано відмовив в задоволенні
скарги.
За таких обставин, прийнята апеляційний господарським судом
постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, підстав
для її скасування не вбачається.
Доводи, викладені скаржником в касаційній скарзі не
спростовують мотивованих висновків суду і не заслуговують на
увагу.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу обласного комунального підприємства
"Миколаївоблтеплоенерго" залишити без задоволення, а постанову від
19.04.2007 Одеського апеляційного господарського суду у справі №
3/54/05-нр ( rs593944 ) (rs593944)
без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
М.Черкащенко