ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2007 р.
№ 1/364-06-9441
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Першикова Є.В.
суддів:
Савенко Г.В.
Ходаківської I.П.
перевіривши матеріали касаційної скарги
Малого приватного підприємства "Екофільтр"
на постанову
у справі
від 30.01.2007 року Одеського апеляційного господарського
суду
№1/364-06-9441
господарського суду Одеської області
за позовом
Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району
Одеської області
до
про
Малого приватного підприємства "Екофільтр"
визнання договору оренди земельної ділянки недійсним
за участю представників сторін:
позивача: Кочмар В.В. дов. від 05.09.2006 року
відповідача: не з'явились
За згодою представника позивача відповідно до ч.2 ст.85 та
ч.1 ст.111-5 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
у судовому засіданні від 02.08.07 були оголошені лише
вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого
господарського суду України.
У справі оголошувалась перерва : у судовому засіданні від
24.05.2007 року (усно) до 07.06.2007 року; ухвалою від 07.06.2007
року до 02.08.2007 року.
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.12.2006
року у задоволенні позовних вимог Миколаївській сільській раді до
МПП "Екофільтр" про визнання недійсним договору оренди земельної
ділянки від 01.01.2004 року за № 2 -відмовлено.
Рішення господарського суду вмотивоване тим, що оскаржуваний
договір оренди земельної ділянки не пройшов державної реєстрації у
установленому Постановою КМ України від 25.12.98р. № 2073
( 2073-98-п ) (2073-98-п)
Порядку, і він є нікчемним, оскільки недійсність
вказаного договору оренди земельної ділянки встановлена законом
(ч.2 ст.215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
), тому позивач позбавлений права
вимагати в судовому порядку визнання його недійсним, а може лише
звертатися за застосуванням наслідків недійсності нікчемного
правочину.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
30.01.2007 року вказане рішення господарського суду скасовано,
позов задоволено. Вирішено питання щодо сплати державного мита та
судових витрат.
Постанова суду вмотивована тим, що договір оренди №2
загальної ділянки від 01.01.2004 року не відповідає вимогам
чинного законодавства - Закону України "Про оренду землі"
( 161-14 ) (161-14)
, а процедура укладання договору та рішення, на підставі
якого він був укладений, здійснені з порушенням вимог зазначеного
Закону та Закону України "Про місцеве самоврядування"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, що є підставою для визнання договору недійсним.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою звернулось МПП
"Екофільтр", в якій скаржник просить постанову суду скасувати із
залишенням в силі первісного рішення у справі, оскільки, на думку
скаржника, апеляційний суд припустився помилкового застосування
норм права та тлумачив Закон України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
на користь позивача у справі.
Миколаївська сільська рада скористалась правом, наданим
ст.111-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та подала відзив на касаційну
скаргу, у якому просить зазначену постанову апеляційного суду
залишити без змін з підстав зазначених у відзиві.
В силу ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти такі докази.
Касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої
та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального
права.
Розглянувши доводи касаційної скарги, відзив на неї,
перевіривши оскаржуваний судовий акт на предмет дотримання судом
норм матеріального і процесуального права при прийнятті
останнього, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено господарськими судами, 01.01.2004 року між
Миколаївською сільською Радою і МПП "Екофільтр" укладено договір
№2 оренди земельної ділянки площею 3,05га. строком на 49 років, на
якій розташовані літні будинки та інші споруди оздоровчого
комплексу "Райдуга", який розташовано на території с. Миколаївка
Білгород - Дністровського району Одеської області.
Звертаючись в вересні 2006 року з позовом про визнання
вказаного договору оренди земельної ділянки недійсним Миколаївська
сільська рада послалася на таке:
- договір оренди земельної ділянки №2 від 01.01.2004 року
всупереч положенням ст.19 Закону України "Про оренду землі"
( 161-14 ) (161-14)
, Постанови КМУ від 25.12.98р. №2073 ( 2073-98-п ) (2073-98-п)
"Про
затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі
не був зареєстрований, а отже, не набув чинності;
- договір оренди земельної ділянки №2 від 01.01.2004 року не
містить в собі 7 із 10 істотних умов, які передбачені ч. I ст.15
Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
.
Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про оренду землі"
( 161-14 ) (161-14)
відсутність у договорі оренди землі однієї із істотних
умов, передбачених цієї статтею, а також порушення вимог
ст.4-6,11,17,19 цього Закону, є підставою для відмови в державній
реєстрації, а також для визнання договору недійсним відповідно до
закону.
Судова колегія вважає помилковим висновок суду першої
інстанції та підтримує апеляційний суд, яким було заперечено, що
правочин, що підлягає державній реєстрації у випадках,
встановлених законом, є вчиненим з моменту його державної
реєстрації. Оскільки державна реєстрація договору оренди земельної
ділянки №2 від 011.01.2004 року не відбулася, такий договір згідно
ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
є нікчемним і не
потребує визнання його недійсним в судовому порядку. Зазначене
підтверджується наступним.
Згідно ст.16 Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель
державної або комунальної власності, подає до відповідного органу
виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем
розташування земельної ділянки заяву (клопотання).
Статтею 124 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що
перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на
підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу
місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди
земельної ділянки.
Однак всупереч наведеному, на даний час рішення сільською
Радою про надання МПП "Екофільтр" земельної ділянки не приймалося,
підстави для укладення договору оренди земельної ділянки площею
3,05 га. відсутні, оскільки відповідно до п. 1.1 договору оренди
№2 від 01.01.2004 року підставою для його укладання було рішення
Миколаївської сільської Ради від 17.10.2003 року за №150-XXIV "Про
дачу згоди на розробку технічної документації та проекту
відведення земельної ділянки площею 3,05га. в натурі для передачі
в оренду МПП "Екофільтр".
До того ж слід зауважити, що Радою приймались рішення
стосовно визначення розміру земельної ділянки та було витребувано
у МПП "Екофільтр" технічну документацію та проект відведення
земельної ділянки, а також висновок державної експертизи для
попереднього розгляду на постійній комісії з питань земельних
відносин. Вимоги Ради було виконано, МПП "Екофільтр" були надані
витребувані документи. В свою чергу 02.10.2006 року за №172
земельна комісія Миколаївської сільської ради звернула увагу на
те, що рішеннями від 28.05.2004 року №273-IV, від 27.08.2004 року
№303-IV, від 26.08.2005 року, №361-IV були внесені відповідні
зміни до рішення сільської ради за №149-IV від 17.10.2003 року
щодо розміру земельної ділянки, що не було враховано при розробці
технічної документації і проекту відведення земельної ділянки.
МПП "Екофільтр" було рекомендовано внести відповідні зміни до
проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в
довгострокову оренду строком на 49 років.
Отже, всупереч вимогам діючого законодавства, рішення
Миколаївською сільською радою щодо надання МПП "Екофільтр"
земельної ділянки не приймалося, як наслідок - підстави для
укладення договору оренди земельної ділянки площею 3,05 га. -
відсутні. Тобто, укладення договору оренди землі на підставі
дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної
ділянки суперечить вимогам Земельного Кодексу ( 2768-14 ) (2768-14)
та
Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
.
Згідно статті 15 Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов,
передбачених зазначеною статтею, а також порушення вимог статей
4-6, 11, 17, 19 вказаного Закону є підставою для відмови в
державній реєстрації договору оренди, а також для визнання
договору недійсним відповідно до закону.
Судова колегія апеляційного суду прийшла до правомірного
висновку, що договір оренди №2 земельної ділянки від 01.01.2004
року не відповідає вимогам чинного законодавства - Закону України
"Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
, а процедура укладання договору та
рішення, на підставі якого він був укладений, здійснені з
порушенням вимог зазначеного Закону та Закону України "Про місцеве
самоврядування" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
.
З огляду на викладене, судова колегія вважає постанову
апеляційного суду цілком обгрунтованою та такою, що винесена
відповідно чинного законодавства, що регулює спірні відносин, а
висновок суду першої інстанції про необгрунтованість позовних
вимог та невідповідність їх нормам законодавства є помилковим.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
господарського суду України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Малого приватного підприємства
"Екофільтр" -залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
30.01.2007 року у справі № 1/364-06-9441 -залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді Г.Савенко
I.Ходаківська