ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     01 серпня 2007 р.
 
     № 31/468-05-7576
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого судді
     Кривди Д.С. -(доповідача у справі),
     суддів:
     Жаботиної Г.В.,
     Уліцького А.М.,
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
     Одеської митниці
 
     на постанову
     Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2005р.
 
     у справі
     №31/468-05-7576 господарського суду Одеської області
 
     за позовом
     Одеської митниці
 
     до
     ТОВ ТФ "Віннер"
 
     про
     стягнення суми,
 
     за участю представників сторін від:
 
     позивача: не з'явились
 
     відповідача: не з'явились
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Рішенням господарського суду Одеської області від  29.09.2005
року  (суддя  Лєсогоров  В.М.),  залишеним  без  змін   постановою
Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2005р. (судді
Балух  В.С.  -головуючий,  Гладишева  Т.Я.,  Савицький  Я.Ф.),   в
задоволенні  позову  про  стягнення  збитків  в   сумі   97534грн.
відмовлено.
 
     В касаційній скарзі  позивач  просить  рішення  та  постанову
скасувати, і  прийняти  нове  рішення,  яким  задовольнити  позов,
посилаючись на  неправильне  застосування  норм  матеріального  та
процесуального права.
 
     Учасники не  скористалися  наданим  процесуальним  правом  на
участь  своїх  представників  в  судовому   засіданні   касаційної
інстанції.
 
     Колегія  суддів,  перевіривши  наявні   матеріали   (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм
матеріального  та  процесуального  права,  дійшла   висновку,   що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
 
     Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.08.1998р.  ТОВ
ТФ "Віннер" за ВМД №50004/8/001954 в режимі  тимчасового  ввезення
під зобов'язання про зворотне вивезення  оформлено  товар  -пляшка
сокова в кількості 42000шт. та кришка типа "Твіст-офф" в кількості
78000шт.  Зобов'язання  про  зворотне  вивезення  надано  ТОВ   ТФ
"Віннер" листом №128 від 18.08.1998р.
 
     У  зв'язку  з  порушенням  строку  вивезення,   встановленого
зобов'язанням, 13.09.1999р.  Чорноморською  регіональною  митницею
складено протокол про порушення  митних  правил  №307/50000/99  за
ознаками  ст.113  Митного  кодексу  України   1991р   ( 1970-12 ) (1970-12)
        .
Відповідно до ст.128 МК  вищезазначений  товар  було  вилучено  та
передано на відповідальне  зберігання  представнику  ТОВ  "Віннер"
Шильбергу В.В. за розпискою.
 
     Постановою  Малиновського  районного  суду  від  11.10.1999р.
провадження у справі закрито за відсутністю складу правопорушення.
Вилучені товари постановою суду повернуто ТОВ "Віннер.  Постановою
Малиновського районного  суду  від  23.12.1999р.  за  результатами
розгляду протесту прокурора  м.Одеси  постанову  від  11.10.1999р.
залишено без змін.
 
     У відповідності  до  ст.145  Митного  кодексу  України  1991р
( 1970-12 ) (1970-12)
        .  предмети,  безпідставно  вилучені  як   безпосередні
об'єкти порушення митних правил чи  предмети  контрабанди,  можуть
бути одержані особою, у якої їх було вилучено,  у  митному  органі
України протягом шести місяців з дня  надсилання  їй  відповідного
повідомлення або повинні бути переслані цій особі за її  заявою  у
зазначений строк.
 
     Витрати, пов'язані з  одержанням  або  пересилкою  предметів,
зазначених  у  частині  другій  цієї  статті,  несе  митний  орган
України, що безпідставно вилучив предмети.
 
     Отже, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, з  дня
набрання чинності постановою Малиновського районного суду  правові
підстави  для  володіння  або  розпорядження  вилученим  вантажем,
зокрема,  і  передання  його  на  зберігання,  у  митного   органу
відсутні.
 
     З огляду  на  викладене,  колегія  погоджується  з  висновком
апеляційного   суду   про   те,   що   між   сторонами    відсутні
цивільно-правові відносини по зберіганню товару,  а  відтак,  суди
правомірно не застосували ст.ст.950, 951 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
          до
спірних правовідносин, на які посилався позивач.
 
     Доводи   позивача,   викладені   у   касаційній   скарзі,   є
безпідставними, оскільки їм була  надана  вичерпна  оцінка  судами
попередніх інстанцій.  Окрім  того,  вони  фактично  зводяться  до
оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією
касаційної інстанції з огляду на  вимоги  ст.ст.111-5,  111-7  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Твердження оскаржувача про  неправильне  застосування  судами
норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови
не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для  зміни
чи скасування законного та обгрунтованого  судового  акту  колегія
суддів не вбачає.
 
     Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9,  ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України, -
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
     Постанову  Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
09.11.2005р.  у  справі  №31/468-05-7576  залишити  без  змін,   а
касаційну скаргу -без задоволення.
 
     Головуючий суддя Д.Кривда
 
     Судді Г.Жаботина
 
     А.Уліцький