ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2006 р.
№ 44/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.I.
суддів :
Грека Б.М. -(доповідача у справі)
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Єнакіївський коксохімпром"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.06
у справі
№ 44/16
господарського суду
Донецької області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Єнакіївський
металургійний завод"
до
Закритого акціонерного товариства "Єнакіївський коксохімпром"
про
стягнення 10814,40 грн.
за участю представників від:
позивача
Орлов В.В. (дов. від 19.06.06)
відповідача
Сагін М.В. (дов. від 15.12.05)
В С Т А Н О В И В :
Відкрите акціонерне товариство "Єнакіївський металургійний
завод" звернулося до господарського суду Донецької області з
позовом про стягнення із Закритого акціонерного товариства
"Єнакіївський коксохімпром" 10814,40 грн. вартості нестачі коксу
доменного.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.03.06
(суддя Мезєнцев Є.I.), залишеним без змін постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 06.06.06 (колегія суддів у
складі: головуючого-судді Шевкової Т.А., суддів: Дібрової Г.I.
Стойки О.В.), позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням та постановою у справі, Закрите
акціонерне товариство "Єнакієвський коксохімпром" звернулося до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить їх скасувати, в позові відмовити. Касаційна скарга
мотивована тим, що фактично договір поставки між сторонами
укладений не був, а отже, зобов'язання за ним у відповідача не
виникли. Крім того, заявник скарги вважає, що господарським судом
не надана належна оцінка факту прийняття вагонів без зауважень та
недостачі, а також тим обставинам, що перевірка кількості
здійснена з порушенням вимог ДСТУ 322-12-2-94, розділу 4, пункту
2.6 розділу 2 ТУУ 322-00190443-114-96.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін,
перевіривши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з
матеріалів справи, 01.03.05 між Закритим акціонерним товариством
"Єнакієвський металургійний завод" та Закритим акціонерним
товариством "Єнакієвський коксохімпром" укладено договір №2500005
на поставку коксу доменного, кількість та номенклатура якого
повинна бути вказана в специфікаціях. Даний договір був укладений
з протоколом розбіжностей, втім він є укладеним, оскільки
додатковою угодою №3 до договору 01.11.05 сторони визначили строк
дії по 31.12.05, та встановили, що інші пункти договору
залишаються без змін.
В специфікації від 01.07.05 (додаток №6 до договору)
узгоджена поставка коксу доменного у липні 2005 у кількості 28000
тон у сухій вазі за ціною 900грн.00коп. без ПДВ. В специфікації
від 01.08.05 (додаток №7 до договору) сторонами визначена поставка
коксу доменного марки КД-2 в кількості 32000 (+10%) тон (у сухій
вазі) ціною 860грн.00коп. за 1 тону без ПДВ на загальну суму
33024000грн.00коп. (з урахуванням ПДВ 5504000грн.00коп.). У
додатку №1 до договору №2500005 від 22.12.04 визначений виробник
продукції -ЗАТ "Єнакіївський коксохімпром", та узгоджені його
якісні показники.
Оскільки відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, сторони можуть встановити, що умови договору
застосовуються до відносин між ними, які виникли до його
укладення, то господарські суди вірно визначили, що договір
поставки є укладеним з 01.03.05, і в даному договорі сторони
обумовили предмет договору, строк його дії, ціну продукції, що
поставляється, визначили якісні показники, узгодили порядок оплати
продукції.
Суди встановили, що відповідно до накладних №№ 405, 404, 171,
403, 748, 749, 750, 179, 432, 178, 406, кокс доменний був
завантажений у вагони №№67844670, 65242638, 67870311, 56013253,
1252, 91692228, 1221, 56462971, 67383836, 56329006 та 66850850,
відповідно 29.07, 07.08, 17.08, 18.08.05, та прийнятий
представником позивача. Вказані вище вагони були вивезені з
під'їзної колії відповідача локомотивом позивача, доставлені на
під'їзну колію позивача, згідно наданого позивачем витягу з обліку
вагонів.
При прийманні коксу доменного по кількості та зважуванні
вантажу на 200-тн. вагонних електромеханічних вагах станції
Сортувальна позивачем виявлена недостача -13,0 тон, комісія
зробила висновок про те, що продукція, якої не вистачає, у вагоні
вміститися не могла. Результати приймання зафіксовані актом № 395
від 18.08.05.
В порядку, передбаченому пунктом 16 Iнструкції (яка,
відповідно до умов договору, підлягає застосуванню для регулювання
правовідносин між сторонами), позивач зупинив подальше приймання
продукції та забезпечив зберігання, про що є відмітка в акті
приймання продукції за кількістю від 18.08.05 № 395.
Телефонограмою №517 від 18.08.05 позивач викликав
представника відповідача для участі в прийманні вантажу за
кількістю. Оскільки відповідач відмовився від участі в прийманні
вантажу, позивачем приймання продукції здійснено за участю
представника громадськості Копачьова I.О., якій діяв за
посвідченням №395а від 19.08.05, та складено акт №395а від
19.08.05. 19.08.05 і 21.08.05 здійснено переважування тари
порожніх вагонів, про що складено акти №187 від 19.08.05 і №192
від 21.08.05 за участю інших представників громадськості
Бондаренко М.I. та Яковлевої О.В., повноваження яких
підтверджуються посвідченнями №187 та №192 від 19.08.05. В
судовому порядку встановлена недостача 15,2 тон коксу, а з
врахуванням якісних показників відповідача та норм природної
втрати та норм точності зважування встановлена недостача 10,2 тон
на суму 10814,40 грн.
Відповідно пункту 6.1 договору оплата поставленого коксу
здійснюється у вигляді попередньої оплати. Позивачем здійснена
оплата відвантаженої продукції платіжними дорученнями №2510639 від
20.07.05, №2510742 від 21.07.05, №2511955 від 11.08.05, №2512037
від 12.08.05, №2512682 від 25.08.05 та №2512753 від 26.08.05.
Оскільки оплата продукції здійснена за поставлену відповідачем
продукцію згідно даних вказаних у накладних, а фактично було
отримано продукції менше на 10,2 тон у сухій вазі, що підтверджено
належним чином складеними актами по кількості, слід визнати, що
господарські суди дійшли обгрунтованого висновку про доведеність
позовних вимог в частині стягнення вартості неотриманої продукції
у сумі 10814 грн.40коп.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст.
193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
зобов'язання повинні
виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до
вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності
таких вказівок -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння
зміна умов договору не допускається, за винятком випадків,
передбачених законом.
З огляду на вищезазначені положення Вищий господарський суд
України вважає, що судами був зроблений справедливий висновок про
необхідність задоволення позову, оскільки позивач виконав
зобов'язання належним чином, оплативши повну партію товару в сухій
масі, а відповідачем зобов'язання було виконано неналежним чином
(допущена вагова нестача коксу доменного та перевищення показників
вологості).
Доводи заявника апеляційної скарги про те, що приймання
продукції здійснено з порушенням умов договору та Iнструкції П-6
не приймаються судом до уваги, оскільки приймання продукції
здійснено відповідно до умов договору викладених в розділі 4
"Умови поставки" та п.п.7.2, 7.4.1, розділу 7 "Умови передачі
товару". В той же час, відповідно до статті 687 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, перевірка додержання продавцем умов договору
купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості,
комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов
здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або
актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами
з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки
кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або)
упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має
відповідати цим вимогам. Якщо порядок перевірки додержання
продавцем умов договору купівлі-продажу не встановлений відповідно
до частини першої цієї статті, перевірка здійснюється відповідно
до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в
таких випадках.
Доводи заявника скарги, щодо невизначення відповідачем
показників загальної вологості коксу при розрахунку вартості
недостачі, а також заперечення щодо неотримання позивачем проб
коксу за якістю, не приймаються до уваги, оскільки пунктом 4.3
ДСТУ №322-12-2-94 "Кокс кам'яновугільний, пековий та
термоантрацит" прямо зазначено можливість використання для
визначення сухої маси партії коксу масової частки загальної
вологості, визначеної постачальником, що і було зроблено
поставником продукції і не є порушенням вимог зазначених заявником
скарги ДСТУ №322-12-2-94.
Тому колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає, що Донецький апеляційний господарський суду суд прийшов до
вірних висновків і правові підстави для скасування постанови від
06.06.06 в даному випадку відсутні.
Разом з тим, мотивуючи свою постанову Донецький апеляційний
господарський суд зазначив, що договір від 01.03.05 №2500005 є
неукладеним в частині умов передачі товару (що за своєю суттю є
виходом за межі позовних вимог), втім, не вказує про це в
резолютивній частині постанови. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 83
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі
позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних
інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на
предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Втім,
в даному випадку відсутні передбачені процесуальним законом
підстави для виходу за межі позовних вимог. Тому посилання на те,
що договір від 01.03.05 №2500005 є неукладеним в частині умов
передачі товару підлягають виключенню з тексту мотивувальної
частини постанови.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
"Єнакіївський коксохімпром" залишити без задоволення. Постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.06 у справі
№ 44/16 змінити, виключивши з мотивувальної частини постанови
виключити посилання на те, що договір від 01.03.05 №2500005 є
неукладеним в частині умов передачі товару. В решті постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.06 у справі
№ 44/16 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко