ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2006 р.
№ 32/119
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді:
суддів:
Добролюбової Т.В.,
Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства трест ?Київміськбуд -1?
імені М.П.Загороднього, м. Київ
на рішення
господарського суду м. Києва від 31.03.2006
та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2006
у справі
№ 32/119
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю ?Адоніс?, м. Київ
до
Відкритого акціонерного товариства трест ?Київміськбуд -1?
імені М.П.Загороднього, м. Київ
про
стягнення заборгованості за договором поставки від 01.12.2004
№ 713/2К
за участю представників сторін:
від позивача:
Головченко С.О. -директор
Капітанюк С.В. -директор
Марченко А.В. -за дов. від 25.09.06
від відповідача:
Гуськова Л.М. за дов. від 07.02.04 (у справі)
ВСТАНОВИВ:
21.02.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю
?Адоніс? звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про
стягнення з Відкритого акціонерного товариства треста
?Київміськбуд - 1? імені М.П.Загороднього заборгованості за
договором поставки від 01.12.2004
Доповідач: Продаєвич Л.В.
№713/2К у загальній сумі 167005,45 грн., з яких
106337,66грн. - основного боргу, 53168,83 - пені, 2185,02грн. - 3%
річних, 5313,94 - інфляційних втрат.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням
відповідачем умов договору в частині оплати отриманого піску
яружного та річкового.
До прийняття рішення у справі, позивач, в порядку ст. 22
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
надав до
суду доповнення до позовних вимог, в яких збільшив суму
інфляційних втрат до 7289,62грн. та 3% річних - 2482,48 грн.
Крім того, додатково просив стягнути витрати, понесені у
зв'язку з оплатою послуг адвоката у сумі 16927,00грн.
У відзиві на позов, трест заперечував лише проти нарахування
штрафних санкцій у вигляді пені, посилаючись на те, що договором
обумовлено стягнення пені у розмірі 0,5 % від загальної вартості
недопоставленого товару...., тоді як сторонами не досягнуто згоди
щодо розміру пені при укладанні договору, оскільки вартість
недопоставленого товару визначити неможливо.
Рішенням господарського суду м. Києва від 31.03.2006 (суддя:
Хрипун О.О.)-позов задоволений частково. З ВАТ тресту
"Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього на користь ТОВ "Адоніс"
стягнуто 106337,66грн. -основного боргу, 53168,83грн. -пені,
2482,48 грн. - 3% річних, 7199,62 грн. -інфляційних нарахувань та
16918,54грн. - витрат на оплату послуг адвоката. В іншій частині
позову відмовлено.
Судове рішення мотивоване доведеністю матеріалами справи
факту отримання відповідачем за видатковими накладними товару на
загальну суму 344 903,44грн. та його часткової оплати у сумі
238565,78грн.
Задовольняючи позов суд виходив із приписів ст. ст. 526, 551,
610, 612, 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. ст. 230,
231 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
З урахуванням допущеної позивачем помилки при розрахунку
інфляційних втрат, суд здійснив перерахунок, за яким інфляційні
нарахування за період з липня 2005 року по лютий 2006 року
складають - 7199,62грн.
За апеляційною скаргою ВАТ треста "Київміськбуд-1" ім. М.П.
Загороднього, в якій останній просив скасувати рішення місцевого
суду лише в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення пені
та зменшити розмір судових витрат в частині оплати послуг
адвоката, судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і
постановою Київського апеляційного господарського суду від
30.05.2006 (судді: Андрієнко В.В. -головуючий, Малетич М.М.,
Студенець В.I) - залишене без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями, Відкрите
акціонерне товариство трест ?Київміськбуд -1? імені
М.П.Загороднього звернулося до Вищого господарського суду України
з касаційною скаргою про їх скасування, передачу справи на новий
розгляд до господарського суду першої інстанції з огляду на те, що
суди прийняли рішення при неповно з'ясованих обставинах, з
неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального
права.
Так, в касаційній скарзі товариство наводить наступні доводи:
-судом бездоказово встановлено не тільки суму часткової
сплати за договором, а й суму боргу, із зазначенням про визнання
цих фактів відповідачем. Проте, суд не вказав якими
бухгалтерськими та товарно-транспортними чи іншими документами ці
факти підтверджені;
-суд, при розгляді даної справи, зважаючи на те, що сторонами
чітко не встановлено загальну вартість поставки, повинен був
з'ясувати фактичні обсяги поставки, узгоджену ціну, оплату
замовленого та одержаного товару за спірним договором, наявність
позадоговірних зобов'язань;
-апеляційним судом, в порушення вимог ст. 101 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, залишено поза увагою
клопотання відповідача щодо проведення звірки взаєморозрахунків та
надання можливості скласти відповідний акт для встановлення факту
заборгованості або її відсутності та можливості обгрунтованого
розрахунку після встановлення точного періоду інших стягнень на
підставі бухгалтерських або інших документів.
У засіданні суду касаційної інстанції представником ВАТ трест
"Київміськбуд -1? імені М.П.Загороднього заявлене клопотання про
залучення до матеріалів справи додаткових документів.
Заявлене клопотання не може бути задоволене, виходячи із
приписів статті 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, за якими суд касаційної інстанції не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені в рішенні або постанові апеляційного суду чи відхилені
ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,
про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази.
Судова колегія відхиляє наведені представником тресту
твердження про відсутність в матеріалах справи підтвердження
статуту юридичної особи позивача та порушення судом першої
інстанції принципу процесуальної рівності сторін, з огляду на те,
що в матеріалах справи на аркуші 42 є довідка за № 17000
Київського міського управління статистики про внесення ТОВ
"Адоніс" до єдиного державного реєстру підприємств та організацій
України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи
і проаналізувавши правильність застосування господарськими судами
норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення
присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши
доводи касаційної скарги не вбачає підстав для її задоволення
виходячи з такого:
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено
господарськими судами попередніх інстанцій, правовідносини між
сторонами врегульовано договором поставки від 01.12.2004 №713/2К,
за умовами якого ТОВ "Адоніс" (постачальник) поставляє ВАТ трест
"Київміськбуд -1? імені М.П.Загороднього продукцію, а останнє
приймає на себе зобов'язання щодо оплати отриманої продукції.
Згідно з п. 6.3 договору у випадку порушення покупцем строків
оплати, встановлених цим договором, покупець сплачує постачальнику
пеню у розмірі 0,5 % від загальної вартості недопоставленого
товару за кожен календарний день прострочення, але не пізніше 50
(п'ятдесяти) відсотків загальної вартості такого товару. Сплата
пені не звільняє покупця від обов'язку відшкодувати постачальнику
в повному розмірі всі збитки, завдані постачальнику таким
простроченням.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач свої зобов'язання
за договором виконав, протягом 22.12.2004 -31.12.2004,
01.02.2005 -28.02.2005, 28.04.2005 -30.04.2005,
17.05.2005 -31.05.2005, 03.06.2005 -30.06.2005 передав
відповідачеві пісок яружний та річковий на загальну суму
344903,44грн., що підтверджено наявними у справі накладними,
довіреностями на отримання продукції, а відповідач свої
зобов'язання щодо повної оплати отриманого піску не виконав,
здійснив оплату частково у сумі 238565,78грн. В результаті чого
утворилася заборгованість, на яку позивачем здійснені нарахування
пені, річних, інфляційних втрат.
Як вбачається із матеріалів справи, апеляційний господарський
суд, повторно розглянувши справу в повному обсязі (доводи
апеляційної скарги стосувалися пені та послуг адвоката), дійшов
обгрунтованого висновку про неналежне виконання відповідачем
зобов'язання за договором поставки, а відтак про необхідність
стягнення з останнього суми заборгованості, пені, 3% річних,
інфляційних нарахувань та витрат на оплату послуг адвоката.
Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли
правильного висновку про застосування до спірних правовідносин
правил ст.ст. 526, 551, 610, 625 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, ст. 231 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Оскільки п. 6.3 договору сторони обумовили за порушення договірних
зобов'язань стягнення пені, суди правомірно задовольнили позов в
цій частині.
В касаційній скарзі наведені доводи, які судами попередніх
інстанцій не розглядалися, а тому в силу частини 3 статті 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно
з якою у касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються
вимоги, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції,
останні судовою колегією, також, не розглядаються.
З урахуванням викладеного, колегія судів Вищого
господарського суду України не вбачає підстав для скасування
прийнятих у справі рішень з мотивів, викладених у касаційній
скарзі.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду м. Києва від 31.03.2006 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
30.05.2006 у справі № 32/119 -залишити без змін.
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства трест
?Київміськбуд -1? імені М.П.Загороднього, м. Київ -залишити без
задоволення.
Головуючий, суддя
Т. Добролюбова
Суддя
Т. Гоголь
Суддя
Л. Продаєвич